Наскільки ми вразливі до вірусів?

Будучи визначений як інфекційний процес, що виникає у певному географічному регіоні, поширюється на дуже великих територіях та заражає великий відсоток населення, пандемія виробляється штамом інфекційного агента...

Corina Cristea, 03.07.2020, 01:15

Будучи визначений як інфекційний процес,
що виникає у певному географічному регіоні, поширюється на
дуже великих територіях та заражає великий відсоток населення, пандемія
виробляється штамом інфекційного агента, проти якого населення не має
антигенного досвіду. Зараз вона є головною новиною всіх дайджестів новин і
концентрує всі зусилля на глобальному рівні через новий коронавірус, що був вперше
виявлений в Китаї у грудні минулого року та отримав назву SARS COV-2.

Однак це далеко не перша пандемія упродовж тисячолітньої історії. Людство пережило
й інші епізоди більш-менш схожих масштабів і які залишили свої глибокі сліди. Йдеться
про такі пандемії, як пандемія віспи у період 1870-1874 рр., або пандемії
грипу: історія XX століття зафіксувала три основні пандемії грипу типу A – іспанський грип
у 1918 р., що походив з Китаю та призвів до смерті близько 50 мільйонів людей;
азіатський грип в 1957 році, який спричинив близько 1,1 мільйона жертв,
відповідно пташиний грип, який спалахнув у 1997 році та заразив мільйони
домашніх птахів та кілька сотень людей, з них 168 загинуло.

Іншими основними випробуваннями для
людства упродовж часу були епідемія ВІЛ/СНІДу,
спалах еболи в Африці, або кору, який, за відсутності вакцинації, викликає
часті спалахи. Зафіксовано також респіраторний синдром Близького Сходу (MERS)
та, раніше, Сильний гострий респіраторний синдром (SARS COV-1), який з’явився у
2002 році в Гонконзі. І щоб картина була повною, слід нагадати про висипний тиф,
який між 1914 та 1922 роками зробив мільйони жертв у Східній Європі та США,
близько 300 тисяч із них у Румунії. У цифрах, трагічні підсумки пандемії
нараховують десь близько 200 мільйонів жертв.

Наскільки ми вразливі до вірусів? Важко точно
сказати, тому що, якщо вакцинам вдається тримати ситуацію під контролем у
випадку вже відомих вірусів, завжди залишається вразливість до новоявленого
вірусу, отже, з невідомою поведінкою, для якого необхідно визначити лікування
та розвинути за найкоротші строки вакцину.

З метою проаналізувати різні аспекти
пандемії SARS, в інтерв’ю Радіо Румунія, Дан Захареску, виконавчий директор Румунської асоціації міжнародних виробників лікарських препаратів, розповів про важливість цих двох інструментів проти вірусів – лікування
та вакцина: Обидва вони однаково важливі. Звичайно, з точки зору охорони
здоров’я, вакцина є найважливішою, оскільки саме вона є компонентом, який
забезпечує найбільш ефективне рішення для захисту великої частини населення. Але для тих, хто вже був заражений цим
вірусом, важливим є лікування. І тому, що ми говоримо про лікування – в даний
час ми всі знаємо, що не існує лікарського засобу для лікування хворих на вірус
SARS COV-2, однак на даний
момент у світі існує близько 82 клінічних випробувань із вже наявними
препаратами для яких фахівці намагаються продовжити терапевтичне показання при
лікуванні цим вірусом. З іншого боку, дуже важливо покласти свої надії у
вакцини, які готуються.

Наскільки далеко ми знаходимося від
винаходу вакцину проти нового коронавірусу? Зусилля, які
докладаються на даний момент, величезні. Це гонка за таймерами, яка розгортається
для знайдення нової вакцини, і я можу вам сказати, що було досягнуто абсолютно
виняткових показників щодо пройдення деяких етапів у процесі виявлення нової
вакцини. Через сім тижнів після розшифровки геному цього вірусу був розроблений
продукт, вакцина, яка вступила до того, що ми називаємо дослідженням першої фази»,
– пояснив Дан Захареску, виконавчий директор Румунської асоціації міжнародних
виробників лікарських препаратів: Дослідження першої фази – це вивчення здорових пацієнтів та тестування
несприятливих наслідків або наскільки шкідливою може бути вакцина для здорової
людини. Після першого етапу клінічного дослідження слідує другий етап
клінічного дослідження, який проводиться на більшій кількості людей, ми говоримо
про кілька сотень людей, знову ж таки, добровольців. Тут оцінюють безпеку та
імуногенність, аналізують дозування, необхідну для вакцини, і графік щеплення,
щоб вакцина була ефективною. А потім проходить клінічне випробування третьої фази,
яке зазвичай триває кілька місяців, два-три, чотири місяці, коли оцінюють
безпеку та широкомасштабну ефективність вакцини. Також фахівці аналізують графік щеплення цієї
вакцини водночас із іншими вакцинами, щоб між ними не було інтерференцій та не
виникало інших проблем. На момент завершення цих фаз клінічних досліджень,
досьє про дозвіл на вироблення вакцини вважається готовим. Процедура затвердження
вироблення вакцини, якщо вона проводитиметься у терміновому режимі, може
зайняти кілька місяців, два-три місяці, тому до моменту остаточного затвердження
вакцини пройдуть десь шість-вісім місяців.

Сотні мільйонів євро підтримують зусилля у
сфері дослідження в усьому світі, остаточні суми сягають навіть мільярдів. Загалом у лабораторіях зі всього світу
розробляються близько 80 вакцин, найпросунуті будучи ті з США та Китаю. Серед
випробуваних вакцин на даний момент, на доклінічних етапах, є також вакцина
румунських дослідників з тімішоарської компанії OncoGen (Центру генної та клітинної терапії в лікуванні раку).