Наскільки близька до Європи Республіка Молдова?
Створений коаліцією меншості у складі Демократ-ліберальна та Демократична партії, новий кабінет на чолі з Юрієм Лянке був відхилений парламентом, а виконавча команда Габуріча потребувала для затвердження підтримки депутатів-комуністів.
Bogdan Matei, 06.03.2015, 04:13
Політично-крихкий та геополітично-нерішучий – так описали більшість аналітиків новий уряд Республіки Молдова. Кабінет меншості на чолі з молодим бізнесменом Кирилом Габурічем залежить від підтримки проросійських комуністів, що посилює невизначеність щодо майбутнього європейського курсу Кишинева. Уряд був затверджений тільки в другій половині лютого, майже через три місяці після парламентських виборів від 30 листопада, в ході яких виборці висловилися на користь інтеграції у західні структури.
Після виборів здавалося, що сценарій послідовності був вже написаний. Три компоненти тристоронньої прозахідної урядової коаліції, Ліберал-демократична, Ліберална та Демократична партії, отримали 55 з тих 101 депутатських мандатів. Прийшовши до влади в 2009 році, після восьмирічної перерви, коли колишній проросійський комуністичний уряд практикував корупцію, зловживання і відхилення від демократії, Альянс заради європейської інтеграції не мав іншого виходу, як продовжувати урядувати у тому ж складі.
Крім того, премєр-міністр і колишній міністр закордонних справ ліберал-демократ Юріє Лянке, під керівництвом якого, минулого року, Республіка Молдова підписала угоди про асоціацію і вільну торгівлю з Брюсселем, і який обіцяв привести республіку в Європейський Союз в 2020 році, був надалі першим варіантом для чільної посади в Уряді. Але, не зумівши здолати непорозуміння, які відокремлювали їх від партнерів, саме ліберали, найрішучіші промоутери західної орієнтації, зволіли залишитися в опозиції.
Створений коаліцією меншості у складі Демократ-ліберальна та Демократична партії, новий кабінет на чолі з Юрієм Лянке був відхилений парламентом, а виконавча команда Габуріча потребувала для затвердження підтримки депутатів-комуністів. У сусідній Румунії, яка традиційно є найбільш послідовним і енергійним прихильником європейських устремлінь Кишинева, новий президент Клаус Йоханніс не приховав свого розчарування цим варіантом уряду Р. Молдова, але й бажання, щоб уряд, на чолі з Кирилом Габурічем не відрікся проєвропейських устремлінь: “Я сподіваюся, що цей новий уряд з молодим премєр-міністром, підприємцем, вестиме Республіку Молдову далі в напрямок до Заходу. Я думаю, що будь-який відповідальний уряд розуміє, що якщо більшість проголосувала на користь проєвропейського курсу і якщо є така можливість, то вона повинна бути в майбутньому і основним напрямком”.
Перші реакції Уряду та Міністерства закордонних справ у Бухаресті були трохи відмінними. Премєр-міністр Віктор Понта привітав призначення нового молдовського колеги. З явним застереженням, дипломатія в Бухаресті, на чолі з Богданом Ауреску, лише оголосила, що взяла до відома про затвердження уряду. Оглядач Роберт Шварц, завідуючий Румунським відділом Дойче Велле, не стримався від висловлення незадоволення, ані від епітетів. В інтервю для Радіо Румунії, він сказав: Те, що відбувається зараз в Кишиневі є знову жартом, типовим для того, що відбуваєтьмя на політичній сцені Республіки Молдова — я дозволяю собі сказати це ясно, тому що виборці, які голосували на парламентських виборах 30 листопада уявляли собі зовсім інше. Вони проголосували за проєвропейські партії, зараз Парламент затвердив новий уряд за допомогою голосів комуністів. Це уряд критикований громадянським суспільством і, мені здається симптоматичною і дуже стриманна реакція з боку Європейського Союзу. Ані Сполучені Штати не поспішили привітати те, що сталося зараз в Кишиневі. Цікавим є і той факт, що премєр-міністр Румунії привітав затвердження нового уряду і нового премєр-міністра Габуріча. Більшу стриманність проявило МЗС Румунії. Міністр Ауреску знає, наймовірніше, набагато краще, ніж премєр-міністр Понта якою є ситуація, тоді коли бере до відома про те, що там відбувається, і не спішить вітати цю ситуацію, оскільки ми можемо очікувати більш помітний поворот в напрямок політики Москви. Іншими словами, Кишинів залишається у сірій зоні, із замороженим конфліктом у Придністровї, а рішення в напрямок європеїзації Молдови, на мій погляд, стало віддаленною мрією після призначення цього уряду”.
Згодом, сам Понта заявив що, по суті, його не радує ситуація в Республіці Молдова, де уряд меншості залежить від комуністів, і нагадав, що в 2014 році він чудово працював з виконавчим органом, очоленим Юрієм Лянке, якого підтримували всі три проєвропейські партії. Не поділяючи оптимізм свого попередника, премєр-міністр Габуріч застеріг, що Республіка Молдова є ще далеко від європейських стандартів: Це нонсенс говорити про європейську інтеграцію в країні, яка протягом кількох років збентежена скандалами, непрозорою приватизацією, без того щоб принести до нормального стану правову державу. Всі розмови про європейську перспективу є стерильною демагогією”.
Явним є, однак, що Габуріч зробив свій перший закордонний візит до Брюсселя. Після зустрічі з ним, Верховний представник Європейського союзу у закордонних справах і політики безпеки Федеріка Могеріні заявила, що новий уряд у Кишиневі є сигналом відновлення прихильності до європейських принципів. Ми сподіваємося, що уряд у Кишиневі збільшить зусилля в реалізації ключових реформ, особливо тих у фінансовому та правовому секторах, та боротьби з корупцією в інтересах усіх громадян Республіки Молдова – сказала ще пані Могеріні.