Майбутнє Шенгенської угоди

Політика відкритих дверей Німеччини є справжнім магнітом для афганців та пакистанців, це був красивий, моральний жест, але Ангела Меркель зараз має скласти іспит відповідальності заради збереження політичного співтовариства Європи та захисту кордонів ЄС

Corina Cristea, 16.10.2015, 10:26

Політика відкритих дверей Німеччини є
справжнім магнітом для афганців та пакистанців, це був красивий, моральний жест, але Ангела Меркель зараз має скласти
іспит відповідальності заради збереження політичного співтовариства Європи та
захисту зовнішніх кордонів ЄС.

Цю заяву зробив Президент Європейської Ради Дональд Туск, за
словами якого деякі сусідні країни ЄС використовують біженців як зброю у
гібридній війні, яку розпочали проти європейського співтовариства в цілях отримання
від нього різних поступок. Дональд Туск попередив, в той же час, що, якщо
зовнішні кордони ЄС не будуть убезпечені Шенгенська зона вільного пересування
розвалиться, а зростання страху населення Європи сприятиме зростанню
популярності радикальних партій.

За останніми даними, з початку року більше 310
тисяч біженців прибули до Греції після того, як перетнули Егейське море з
Туреччини, в той час як турецька влада не дозволила лише кільком десяткам тисяч
біженців потрапити до європейського співтовариства. Нещодавно Євросоюз
оприлюднив інформацію про досягнення домовленості між ЄС і Туреччиною, яка
передбачає збільшення фінансової допомоги Анкарі і перейняття ЄС певних
категорій біженців із Туреччині, а турецький уряд зобов’язався зі свого боку
відкрити ще шість таборів для іммігрантів.

За даними Агентства з охорони зовнішніх кордонів ЄС
(Frontex) в перші
дев’ять місяців цього року на територію Євросоюзу потрапило понад 710 тисяч
іммігрантів, в той час як протягом всього минулого року їх було всього 282 тисячі.
Нещодавно Frontex закликало країни співтовариства поставити в
розпорядження агентства приблизно 800 прикордонників для взяття під контроль
міграційного тиску. Додаткові пояснення надав виконавчий директора Frontex
Фабріс Леггері: Деякі держави-члени мають зрозуміти, що замість розгортання
сотень поліцейських вздовж своїх національних кордонів, було б корисніше
направити їх на зовнішні кордони ЄС.

Хвиля іммігрантів, найбільша за останнє
півстоліття, поставила під сумнів майбутнє європейського простору вільного
пересування, в межах якого могли рухатися без прикордонного контролю понад 400
млн. громадян із 26 країн ЄС і не лише. Свобода пересування має як
переваги, так і ризики, а держави-члени Шенгенської зони повинні врахувати
обидва аспекти. Ситуація, що склалася унаслідок напливу сотень тисяч
іммігрантів сильно ускладнила речі рівно через 30 років від початку співпраці
між урядами Бельгії, Франції, Німеччини, Люксембургу та Нідерландів, що
призвела до Шенгенської угоди про поступове скасування перевірок на спільних
кордонах.

Бухарест вже давно прагне до членства в
Шенгені. Це мало статися ще в 2011 році, враховуючи те, що Румунія повністю
виконала технічні критерії вступу. Чи можна вважати ситуацію, викликану хвилею
мігрантів, випробуванням для визначення здатності Бухареста діяти як
повноправний член Шенгену і, водночас, сприяти вирішенню кризи з мігрантами?
Президент Румунії Клаус Йоханніс: Румунія є і прагне бути надалі частиною рішення.
Румунія є солідарною з іншими державами-членами ЄС. Наші підходи в цьому
контексті завжди ґрунтуються на солідарності і відповідальності. Ми будемо й
надалі поряд з іншими державами-членами і продовжимо сприяти пошуку рішень.
Румунія має солідну позицію з точки зору убезпечення зовнішніх кордонів. Навіть
якщо не є членом Шенгену, Румунія дуже серйозно ставиться до своєї місії
захисту зовнішніх кордонів ЄС, а досягнуті результати розміщують її серед
кращих. Румунія діє як фактичний член Шенгену.

В останні роки приєднання Румунії до
Шенгенської угоди було відкладене з причин внутрішньої політики ряду країн ЄС.
На жаль це питання не увійшло до порядку денного нещодавнього засідання Ради у
справах юстиції та внутрішніх справ ЄС. Румунська сторона сама попросила зняти
його з порядку денного чергової зустрічі Міністрів внутрішніх справ
країн-членів Євросоюзу, тому що, як пояснив пізніше прем’єр-міністр Віктор
Понта, Бухарест дуже добре знав, що рішення не буде сприятливим. Нещодавно на
конференції, організованій Спеціальною парламентською комісією з питань приєднання
Румунії до Шенгенської зони, колишній міністр закордонних справ Тітус Корлецян
заявив, що вступ в Шенген не має зв’язку з виконанням технічних критеріїв, а
залежить від несприятливої політичної атмосфери в Європі, на цей раз через
хвилю імміграції.

Тітус Корлецян: Звіти, укладені
різними, численними групами експертів Frontex, які
побували на румунських кордонах, очевидно залишаються лише інформативними для
європейського агентства Frontex і не доходять до політичних лідерів. Завжди
були особи, які вважали недоречним входження і, відверто говорячи, це зовнішні,
не залежні від Румунії фактори.

У результаті – склалося загальне
враження, що й в найближчі місяці ставлення країн Шенгену не зміниться
настільки, щоб уможливити приєднання Румунії до Шенгенської угоди в
короткостроковій перспективі.