Куди прямує румунська преса ?
Побічною жертвою економічної кризи, що почалась ще 2010 року, стала румунська преса, яка здається, що знаходиться на роздоріжжі.
Florentin Căpitănescu, 12.07.2013, 00:50
Побічною жертвою економічної кризи, що почалась ще 2010 року, стала румунська преса, яка здається, що знаходиться на роздоріжжі. На відміну від телевізійного ринку, який зазнав найбільшого розвиту після падіння комунізму, друкована преса стикається з великими труднощами. У останні роки, численні друковані видання закрили свої редакції або були змушені функціонувати у аварійному режимі зі скороченим числом працівників. Як наслідок, друкарство в Румунії зазнало різкого спаду, якого не можна було уявляти 10-15 років тому. Так звані видання “quality”, стільки, скільки залишилися, важко зберігають свій письмовий формат на ринку друкованих видань, який монополізований зокрема спортивними та економічними виданнями або таблоїдами.
До речі, враховуючи їхній тираж таблоїди стали чемпіонами друкарства. Це свідчить, що смаки румунських читачів значно змінилися. Подібна війна за виживання ведеться і в онлайному просторі, де почали виходити навіть славнозвісні колись друковані видання. Рейтинг вже не складається на основі традиційного тиражу, а за кількістю “подобається” та “коментувати” – вже відомі поняття для онлайн преси. Крістіна Кесепару редактор онлайн журналу розповість про пресу у віртуальному просторі: ”Нинішній технологічний розвиток створив нову моду — а саме онлайн пресу, яка появилися, як внаслідок фінансової кризи з якою стикалися великі пресові трести, але й внаслідок бажання читачів. Їм все більш зручніше шукати інформації в Інтернеті, аби де вони знаходилися у певний момент: вдома, на роботі, в метро або у кав’ярні, користуючись власним компютером, мобільним телефоном, ноутбуками або планшетою.”
Незважаючи на формат, у якому доходить інформація до користувача: письмово або онлайн, румунська друкована преса має кілька стандартних рис, яких легко помічають навіть не експериментовані читачі. Найбільш поширеними явищами сьогодні є політизація і таблоїдизація. Таким чином, “сторожовий собака демократії” як вважається преса, перетворився на цуцика політиків або велику собаку, який нюхає різні питання, що майже нічого не мають спільного з громадським інтересом. З іншого боку, стається і так, що громадський інтерес був замінений трестами або навіть журналістом, в умовах, коли у румунській пресі, виходять так звані “замовлені статті”.
Крістіана Касапу розповість про інші тенденції преси: ”Хоча на даний час доступ до інформації є дуже легким, я повинна відмітити, той факт, що якість інформації спала. Відразу можна помітити, що одну і ту саму вістку можна знайти на різних сайтах. Професія журналіста здається, що змінилася на переписувача. Іншою новиною є поява блогів — онлайн сторінок — де відомі або менш відомі особи без того, щоб були журналістами, висловлюють свої власні думки. Ці блоги, у свою чергу, випередили застарілу друковану газету. Все ж таки, кінець друкованих видань ще не настав, лише публіка, якій адресується буде іншою, більш відбірною. Технологія далі розвиватиметься. І хто знає, через 20-30 років про який формат видання говоритимемо ”
Можливо, що друкарство здобуде бодай частину з втраченого впливу у останні роки. Або нинішнє явище щодо марігіналізації друкарства є безповоротним? Відповідь на це запитання ми отримаємо лише протягом часу. Все ж таки, чимало осіб стверджують, що навіть у економічному сприятливому контексті, друкарство вже не буде відроджене. А це і тому, що онлайн преса має достатніх аргументів для консолідації своєї позиції. До речі, крім легкого доступу, онлайн преса у багатьох випадках є безкоштовною, те що надає її великої переваги порівняно з класичною пресою. Більше того, розвиток електронних видань зосереджується і на велику пристрасть румунів, що появилася у останні роки, а саме гаджети. (Флорентин Кипітенеску, Христина Штірбець)
