Космічні проекти за румунською участю
На зустрічі у Люксембурзі, яка відбулась на початку цього місяця, міністри країн-учасниць Європейського космічного агентства (ЄКА), досягли “історичної згоди про створення нової ракети-носія Ariane-6.
Corina Cristea, 19.12.2014, 12:16
На зустрічі у Люксембурзі, яка відбулась на початку цього місяця, представники країн-учасниць Європейського космічного агентства (ЄКА), досягли “історичної згоди” про створення нової ракети-носія Ariane-6. Йде мова про космічний апарат більш конкурентоспроможний, ніж попередні моделі, який буде запущений в 2020 році. Його місія це запуск наукових супутників та космічних зондів, виведення на орбіту супутників звязку та супутників для телебачення. Проект коштуватиме 4 млдр. Євро з урахуванням побудови нового стартового комплексу на космодромі Куру в Французькій Ґвіані та розробки меншої за розміром ракети Vega-C
Європейський союз має передбачений глобальний бюджет для своїх космічних запусків у восьми мільярдів євро дня наступних десять років. Метою є впоратися з більш жорсткою конкуренцією на міжнародному ринку запусків супутників. На даний час, американська приватна компанія SpaceX запускає супутники за допомогою ракети-носія Falcon 9 за ціни між 49 і 68 млн. євро, а Китаї та Індія будуть серйозними конкурентами в наступному десятилітті. Китайський космічний апарат “Чаньє-3” із місяцеходом “Юйту” (“Нефритовий заєць”) успішно посадився на поверхню Місяця, а Індії вдалося вивести космічний зонд “Мангальян” на орбіту Марса за кошти в 10 разів менші, ніж кошти для космічного апарату Maven Національної аерокосмічної адміністрації (НАСА), який вийшов на орбіту Марса.
За словами генерального директора Європейського космічного агентства (ЄКА),Жан-Жака Дорди це “великий успіх” досягнутий після декількох місяців переговорів в рамках ЄКА, особливо між Францією і Німеччиною, які будуть основними платниками у реалізації цього проекту. Париж бере на себе 52%, а Німеччина 22% витрат необхідних для створення ракети-носія Ariane-6.
Введена в експлуатацію 1996 року, ракета-носія Ariane-5 нинішнього покоління зуміла захопити 50% ринку запусків супутників, успішно здійснивши 62 місії. Ракети-носія Ariane 6 включатиме декілька технологій, розроблених європейськими партнерами, головною метою будучи створення модульної ракети, яка б могла бути налаштована відповідно до потреб кожної місії. Серед цих партнерів є Румунія, яка уклала в 1992 році першу угоду з Європейським космічним агентством, а від січня 2011 року є членом ЄКА – міжнародної організації з осідком у Парижі як і інші 20 країн – Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Швейцарія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Норвегія, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія та Швеція.
Крім участі в проекті Ariane-6, на нещодавній зустрічі в Люксембурзі, Румунія приєдналася до європейських партнерів у фінансуванні Міжнародної космічної станції, таким чином Бухарест став співвласником станції, поряд з іншими 11 європейськими країнами, а також міжнародними партнерами – США, Канада, Росія та Японія. За словами міністра-делегата з питань наукових досліджень Міхні Костою, залучення Румунії до цієї програми є шансом для румунської космічної промисловості. Колишній румунський космонавт Думітру Прунаріу, нині член Ради директорів Румунського космічного агентства пояснив для Радіо Румунія значення цієї участі: “Переваги полягають в тому, що ми зможемо робити власні експерименти, які можуть бути використані на європейському рівні й можуть принести не лише наукові прибутки, а і важливі фінансові прибутки для Румунії. Крім того, той факт, що ми присутні там, ми входимо до іншого клубу де приймаються рішення про те, що відбуватиметься з Міжнародною космічною станцією в більш віддаленому майбутньому. Це дає можливість робити пропозиції та використовувати для Румунії частину міжнародної космічної станції.”
Участь Румунії у цих програмах є доказом того, що румунський потенціал в галузі досліджень та інновацій починає мати конкретні результати та що інвестиції в цій галузі є законними і виправданими” – стверджують румунські експерти. За словами голови Румунського космічного агентства Маріуса Іоана Пісо, Міжнародна космічна станція буде відмінною лабораторією для тестування технології для низькоорбітальних космічних апаратів, але і для проведення місії пояснення процесів еволюції Сонячної системи. Які подальші проекти Європейського космічного агентства (ЄКА) за румунською участю розповість Маріус Іоан: “Будуть кілька місій, як наприклад Proba-3, яка передбачає створення в космосі телескопа довжиною 144 метри, який буде використовуватися для виявлення потенційно небезпечних обєктів, що надходять від Сонця. “
Румунія може стати великим гравцем на ринку комерційних наносупутників, які мають все більш важливу ролі для космічних і наземних проектів. Перший космічний експеримент за румунською участю був здійснений в 1972 році в рамках програми Інтеркосмос, а в 1981 році, 14 травня, Румунія направила першого румунського космонавта в космосі Думітру Прунаріу, вона будучи 11 країною у світі, які вдалося досягти цієї мети.
