Кліматичні загрози
2019 рік стане одним з найспекотніших чотирьох років, - попереджала відповідальна ООН з питань клімату Патрісія Еспіноса на конференції з боротьби з глобальним потеплінням у Катовіце, Польща.
Corina Cristea, 14.12.2018, 01:28
2019 рік стане одним з найспекотніших чотирьох років, – попереджала відповідальна ООН з питань клімату Патрісія Еспіноса на конференції з боротьби з глобальним потеплінням у Катовіце, Польща. Представники з 200 країн зібрались протягом двох тижнів, намагаючись дати новий імпульс Паризькій угоді від грудня 2015 року. Оскільки, на думку експертів, наслідки зміни клімату ніколи не були настільки серйозними, і ця реальність каже нам, що ми повинні робити більше.
Відповідно до Паризької угоди, положення якої наберуть чинності в 2020 році, 184 країни погодились вжити заходів щодо зменшення забруднення, так щоб середньомісячна температура не перевищувала більше 2 градусів за Цельсієм – в ідеалі лише 1, 5 градусів за Цельсієм – рівень, зареєстрований перед Промисловою революцією. 24-й саміт ООН з питань клімату є найважливішою нарадою з питань зміни клімату після укладення Паризької угоди і має місце в умовах, коли наукові доповіді свідчать про те, що людство має в розпорядженні лише 12 років, щоб скоротити наполовину викиди парникових газів і уникнути майбутньої кліматичної катастрофи.
Нещодавно Європейська комісія представила стратегію, шляхом якої Європа може стати нейтральною з точки зору наслідків на клімат до 2050 року. Як? Інвестуючи в реалістичні технологічні рішення, підвищуючи відповідальність громадян та узгодження заходів у таких ключових сферах, як промислова політика, фінанси чи дослідження. Амбітні цілі цієї кліматичної нейтральності у сенсі скорочення до нуля викидів до 2050 року, що потребує спільних дій у стратегічних сферах.
Комісар з питань клімату та енергетики, Мігель Аріас Каньете розповідає: «Є сім спільних елементів у всіх сценаріях. По-перше, європейська енергетична система буде змушена очиститись від вуглецю. До 2050 року 80% електроенергії буде отримано від відновлюваних джерел. Разом з ядерною енергією це буде основою енергетичної системи без вуглецю в Європі. І ЄС буде істотно електрифікуватись, принаймні, подвоїть частку електроенергії до 2050 року. Буде використовуватись електроенергія для опалення, транспорту і багато чого іншого. Другий елемент – енергоефективність відіграватиме ключову роль для промисловості, а також для житла або послуг. По-третє, транспорт повинен більше сприяти очищенню. В даний час становить одну чверть викидів парникових газів, і ми маємо на увазі електрифікацію транспорту, перехід на альтернативні види палива, синтетичні, і краще управління, більш ефективне транспортної галузі.
Четвертий елемент – промисловість. Вже скорочені викиди в промисловості, але не в деяких сферах. Викиди, пов’язані з промисловими процесами, є важким питанням, і потрібні різні види палива. Комісар Каньете продовжує: По п’яте – стале використання землі. Це дуже важливо, нам потрібно використовувати більше біомаси, але також переконатись, що здатність поглинання вуглецю лісами та землею зберігається і навіть підвищується. По-шосте, інфраструктура буде мати важливе значення для спрощення інтеграції європейських енергетичних систем, оцифрування та використання низьковуглецевих видів палива. По-сьоме, уловлювання та зберігання вуглецю. Незважаючи на нинішню проблему, це потрібно для очищення промисловості від вуглецю.
Ми маємо сильний мандат від громадян , – нагадує Брюссель. Згідно з останнім спеціальним Євробарометром від листопада 2018 року 93% європейців вважають, що зміна клімату спровокована людською діяльністю, а 85% погоджуються з тим, що боротьба зі зміною клімату та більш ефективне використання енергії можуть генерувати економічне зростання та робочі місця в Європі. З 1 січня Румунія головуватиме в Раді ЄС, і під час її мандату будуть обговорюватися стратегії, які визначатимуть європейський простір в найближчі десятиліття.
З цієї позиції Румунія може збільшити роль Східної Європи, у тому числі у сфері енергетики, вважає президент Європейського інституту енергозбереження будинків та член Європейського фонду з питань клімату Юліан Попов: «Крім історії Brexit, незважаючи на те, що вона сумна, Румунія буде головувати над початком переговорів щодо стратегії 2050. Це важливий документ, оскільки ЄС нарешті переходить до зеленої економіки. Потім відбудуться переговори щодо бюджету ЄС, який має забезпечити збільшення на 25% коштів для зміни клімату та 60% для досліджень. Це нова парадигма, оскільки Європа зрозуміла, що відстає з дослідженням. Це момент, коли Європа прокидається.
І Румунія може поставити свій слід на майбутні європейські стратегії, вважає Юліан Попов.
