Значення візиту Папи Франциска до Румунії

Через 20 років від першого візиту Верховного Понтифіка до здебільшого православної країни, нинішній глава Католицької церкви, єпископ Риму і голова держави Ватикан Папа Франциск відвідав нещодавно Румунію з державним візитом, що пройшов під знаком...

Corina Cristea, 16.08.2019, 06:22

Через двадцять років від першого
візиту Верховного Понтифіка до здебільшого православної країни, нинішній глава
Католицької церкви, єпископ Риму і голова держави Ватикан Папа Франциск
відвідав нещодавно Румунію з державним візитом, що пройшов під знаком
християнської єдності.

Апостольська подорож розпочалася з важливих
дипломатичних подій, в рамках яких Папа Римський заявив про кровне братерство
католицизму і православ’я: «Зв’язки віри, які нас
поєднують сягають Апостолів, що були свідками Воскреслого.Це передусім зв’язки між святими Петром і Андрієм, які проповідували віру на цих землях Вони були не лише кровними братами, але й братами у пролитті своєї крові за Господа. Вони нагадують нам про братство крові, яке
передувало нам і котре, як тихий і життєдайний потік, ніколи протягом століть
не припиняло поливати та підтримувати наш шлях.»

Папа Франциск
відзначив, з іншого боку, прогрес, досягнутий Румунією за останні 30 років,
упродовж яких впроваджує взяті на себе зобов’язання щодо будівництва сталого
демократичного проекту, незважаючи на численні труднощі і недоліки, з якими
вона стикалася. Символічне значення візиту Папи Римського до Румунії полягає в
тому, що він згадав людську ціну, яку сплачує Румунія заради вступу в ХХІ
століття – діаспора і роль церкви для служіння усій громаді, – зазначив в
інтерв’ю Румунському Радіо відомий богослов і священик Раду Преда: «Очевидно,
що з точки зору соціального та етичного послання площина контакту і навіть
ідентифікації цінностей між православними і католиками є дуже великою. Папа -
це не просто іміджевий вектор в його особі, це синтез історії, яка, звичайно ж,
має менш приємні сторінки по відношенню, принаймні, до нас, православних. Але,
так чи інакше, у нинішньому міжнародному котексті очевидно, що нам потрібна
більша внутрішньохристиянська солідарність, ніж та, яку ми продемонстрували до
тепер. Він підкреслив людську ціну, яку ми платимо, щоб Румунія досягла ХХІ-го
століття. Це мільйони наших співгромадян, братів і сестер, як він дуже добре
висловився, котрі залишили свою батьківщину, де вони, на жаль, не зуміли
здійснити свої мрії і додають цінності іншим країнам, в першу чергу Італії.
Слід сказати, що наша діаспора в Італії, якщо я не помиляюся є найбільшою
іноземною громадою в цій крїні, за нею йде Іспанія, а третє місце, якщо не
помиляється, посідає Німеччина. Отож він зробив важливий наголос на діаспорі.»

Папа Франциск
віддав данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в які вони
емігрували, а плодами своїх зусиль допомагають своїм сім’ям на Батьківщині. На
відміну від пастирського візиту Папи Івана Павла ІІ, який мав передусім
екуменічний характер, оскільки відбувся як на запрошення румунської влади, так
і на запрошення Румунської Православної Церкви, Папа Франциск прибув до Румунії
на запрошення Президента та Католицької церкви Румунії. А відправлені ним
літургії були зосереджені передусім на румунських католиках і греко-католиках.
Проте апостольська подорож Папи Франциска до Румунії стала першою, що тривала
три дні, чого не відбувалося в жодній іншій європейській країні, протягом яких Папа
Римський зустрівся з усіма католиками, незалежно від їхньої мовної та літургійної
різноманітності, а також з православними. Водночас останній день візиту, присвячений
Румунській Греко-Католицькій Церкві, був наділений особливою символікою. У
неділю, 2 червня, в Блажі, на полі Свободи Папа Римський відправив літургію
беатифікації семи румунських греко-католицьких єпископів, які пожертвували
своїм життям за віру під час комуністичного режиму, який порушував основні
права людини, як зазначив Верховний Понтифік.

Говорячи про
візит Папи Франциска до Румунії декан Факультету римо-католицького богослов’я Вільгельм Данке сказав: «У балканському контексті
ця зустріч здається мені надзвичайно важливою, тому що якщо ми подивимося північно-східніше
Румунії, в Україні, наприклад, спостерігаються розколи, розбіжності у поглядах,
відокремлення в Православній Церкві – тенденції до розколу чи фрагментації
християнської єдності. Там є дві чи вже три церкви, одна Московського
патріархату, інша наближена до Константинополя та ще одна, яка не підпорядковується
нікому, тобто автономна. Так само в Республіці Молдова є дві церкви: Московського
патріархату та Бессарабська митрополія Бухарестського патріархату. Нижче нас,
Болгарська православна церква наближена до Москви, а не до Константинополя. Ще
нижче Православна церква Північної Македонії відокремилася від сербської і хоче
приєднатися до Болгарської Православної Церкви. Бачите навколо нас простежується
тенденція до змін, поділу, об’єднання і в цьому контексті єдина Церква, яка
закликає до єдності та унітарності є Румунська Православна Церква.»

«Я прибув в цю
прекрасну та гостинну країну як паломник і брат, щоб пережити досвід різних зустрічей.
Тепер повертаюся додому збагаченим, беручи з собою спогади про місця і
моменти, але особливо про обличчя. Ваші обличчя нададуть різнобарвності моїм
спогадам і будуть присутні в моїй молитві. Дякую вам і беру вас з собою! Я
благословляю вас, але спершу маю до вас велике прохання: моліться за мене!» -
сказав Папа Франциск наприкінці свого триденного візиту до Румунії.