Земля – надзвичайна ситуація з кліматом?

До 2050 року прибережним районам, в яких проживає 300 мільйонів людей, загрожуватиме підвищення рівня океану, викликане змінами клімату, згідно з дослідженням Climate Central - американського інституту досліджень клімату.

Corina Cristea, 08.11.2019, 01:38

До 2050 року прибережним районам, в яких проживає 300 мільйонів людей,
загрожуватиме підвищення
рівня океану, викликане змінами клімату, згідно з
дослідженням Climate Central – американського інституту досліджень клімату.
Азія є найбільш уразливим регіоном, більш ніж дві третини населення знаходяться в Китаї,
Бангладеш, Індії, В’єтнамі, Індонезії та Таїланді. Дослідження нагадує, що
населення світу, яке сьогодні оцінюється в 7,7 мільярда людей, може зрости на 2
мільярди до 2050 року та ще на 1 мільярд до кінця століття, більшість з яких
проживає в мегалополісах на березі морів та океанів.

У даний час близько 100 мільйонів
людей проживають у районах нижче рівня моря, деякі з цих районів захищені
дамбами, але більшість не мають жодного захисту. Це, враховуючи, що підвищення
рівня світового океану,
викликане розширенням води під впливом потепління клімату та танення льоду в
Гренландії та Антарктиді, є незаперечною правдою. Гість Радіо Румунія Роксана Божаріу, експерт-кліматолог, розповідає
про парниковий ефект: Парниковий ефект є природним і
був сприятливим, коли з’явилося життя, тому що атмосфера, що містить гази, такі
як вуглекислий газ, метан, оксид азоту, дозволила підвищити температуру
поверхні на 33 градуси за Цельсієм,
тобто ми могли мати рідку воду там, де з’явилося
життя. Інакше це була б замерзла земля. Але той факт, що ми посилюємо цей парниковий ефект, викачуючи радіально
активні гази, спричиняє зміну кліматичного стану. В основному, температура
поверхні збільшується, щоб досягти нового кліматичного балансу, і тоді,
очевидно, посилення парникового ефекту природно відбувається не тільки
поступовими змінами, а й тим, що додаткова енергія, що зберігається в системі,
потім розподіляється між компонентами. Очевидно, що і канали розподілу можуть бути
модифіковані, але також кількість переданого тепла та вологості вища, і тоді нам доведеться мати справу з екстремальними явищами, власне, з переконфігурацією
всієї кліматичної
системи завдяки цій інтенсифікації парникового ефекту – тане арктичний лід, континентальні
льодовики тануть, рівень планетарного океану піднімається, а планетарний океан підкислюється.

Ковдра, що утворюється парниковими
газами, характеризується тим, що з точки зору сонячної радіації вона прозора,
тобто пряме сонячне випромінювання не вичерпується на поверхні Землі і
відбивається, пояснив на Радіо Румунія університетський професор Мірча Дуцу, експерт-кліматолог.
Але газова ковдра непрозора для теплового випромінювання і, як така, більше не
дозволяє теплу розсіюватись в атмосферу, а повертає його назад до земної кори, а потім між земною корою
та газовою ковдрою температура підвищується. Мірча Дуцу: «Все пов’язано з діяльністю людини. Людина перша стала геологічною силою. В
результаті людської діяльності ми сильно впливаємо на атмосферу, літосферу,
біосферу і, отже, наш вік називають антропоценом, це вперше в природній історії
Землі за 4,5 мільярда років тому, коли один вид, серед багатьох інших видів, стає домінуючим і може змінити життєву
долю, формулу життя. Дотепер у нас було 5 великих вимирань життя на Землі, а тепер ми можемо наблизитися до іншого, але
цього разу не через природні причини, а внаслідок впливу, впливу людської
діяльності.

Оцінки показують, що якщо потепління
клімату буде обмежено нижче 2 градусів за Цельсієм, відповідно до Паризької угоди
зростання океану має досягти близько 50 сантиметрів до 2100 року. Фахівці попереджають, що планета
перебуває у надзвичайній ситуації з кліматом, і в усьому світі необхідні швидкі
дії для зменшення викидів парникових газів. Хороша новина
полягає в тому, що існує можливість уповільнення темпів зміни клімату, але для
цього необхідна реальна співпраця між громадянським суспільством, керівниками
та бізнесом. З іншого боку, недавнє дослідження припускає, що річки, що
стікають з льодовиків, можуть відігравати вирішальну роль у боротьбі зі зміною
клімату.

Дослідники, які досліджували такі
річки в арктичному районі Канади, виявили, що вода в цих річках поглинає в 40
разів більше вуглецю, ніж ліси Амазонки. Вода, що виникає
внаслідок танення льодовиків повна піщаними відкладами та гірськими
породами, зібраними
льодовиками у своєму потоці. Постійне кочення цих відкладів породжує процес, при якому
вуглекислий газ (СО2) у повітрі хімічно зв’язується з мінералами та гірськими
породами в льодовикових річках, залишаючись у цих водах.