Заходи, що впливають на економіку
Одночасно з оприлюдненням у Брюсселі цифр для всього Європейського Союзу, Національний інститут статистики повідомив у середині цього місяця перше оцінення того, як розвивалась економіка в останньому кварталі 2013 року.
Corina Cristea, 21.02.2014, 03:50
Одночасно з оприлюдненням у Брюсселі цифр для всього Європейського Союзу, Національний інститут статистики повідомив у середині цього місяця перше оцінення того, як розвивалась економіка в останньому кварталі 2013 року. За попередніми даними, валовий внутрішній продукт Румунії, протягом останніх трьох місяців минулого року, найбільше зріс серед країн Європейського Союзу. Водночас, за весь 2013 рік, ВВП Румунії зріс на 3,5%, констатує Національний інститут статистики, перевищивши останній прогноз влади – 2,8%, – але й економічних аналітиків.
Один з них, Авреліан Докія пояснює в інтервю для Радіо Румунія, що неабияке зростання в 2013 році може стати важливим моментом для майбутнього економічного розвитку країни, навіть якщо це було визначено низкою кон’юнктурних факторів, таких як видатний сільськогосподарський рік: “Це зростання є найвищим у Європейському Союзі і для Румунії воно є, на мою думку, великим шансом. Це привертає увагу інвесторів, в першу чергу з Європейського союзу, яких завжди цікавлять країни з високими темпами зростання і, на мій погляд, є шанс, що оголошена цифра відновить довіру, не тільки інвесторів, але й споживачів, і може бути зростанням на середній строк і, очевидно, для нас буде мати велике значення ця висхідна траекторія. Я думаю, що є шанси, щоб Румунія розглядалась так як сприймалась Польща декілька років тому. У той час як вся Європа була в рецесії, у Польщі зафіксовано зростання на приблизно 3 %. Ну, може бути, настав час, щоб і Румунія сприймалась так, і користувалась довірою всіх інвесторів і ділових партнерів. “
Для цього, однак, необхідна низка структурних реформ, привертає увагу Авреліан Докія: “Щоб залишатися на такій траєкторії, ми повинні супроводжувати цей несподіваний показник зростання, оголошений Національним інститутом статистики, відповідними заходами з точки зору економічної політики. Ми повинні робити те, що обіцяли так багато разів, і дотепер не зробили, в тому числі інвестиції в інфраструктуру та освоєння європейських фондів. Це шанс для нас, але ми також повинні скористатись ним. На жаль, 2014 є роком виборів,і з цього приводу є деякі ризики. Досвід останніх 20 років показує, що виборчі роки завжди були відставанням в плані макроекономічної політики, але ми можемо тільки сподіватися, що у нас є мудрість використати цей сприятливий момент.”
Паралельно з економічним зростанням, скорочення інфляції і швидкість освоєння європейських фондів, здається, підтверджують позитивний шлях Румунії. Одночасно уряд у Бухаресті оголосив про свій намір вжити заходів з надання допомоги людям з низьким рівнем доходів. Це, зокрема, скасування фіксованої ставки єдиного податку у розмірі 16% та запровадження триступеневої прогресивної шкали податку на доходи, як передбачено у Фінансовій стратегії уряду на 2014-2016 роки. Відповідно до цього документу малі зарплати будуть обкладатися податком у розмірі 8 або 12%, а решта – податком в розмірі 16%. Також, як киснева подушка сприймається намір румунського уряду ухвалити нормативно-правовий акт, що дає можливість особам, доходи яких не перевищують 1610 леїв (близько 360 євро) в місяць, домовитися з банком про скорочення наполовину ставки за кредитом на строк до двох років.
Університетський професор Дан Армяну пояснює, який вплив на економіку може мати такий захід: “Цей захід в даний час не може мати величезний вплив на економічну активність. На економічне зростання, за моїми розрахунками і за нашими оцінками, вплив буде десь на рівні 0,15 % процентних пунктів з ВВП, це з урахуванням ефекту мультиплікації в економіці, повязаних з таким заходом. Проблема в тому, що такий захід не впливає на макроекономічну стабільність. У даний момент не має великого впливу на дефіцит бюджету, і тоді подібний захід, який допомагає економічну середовищу слід підтримати. Але є багато сумнівних аспектів. Наприклад, відповідний захід порушує у певній мірі справедливість. Цей захід сприяє людям з низьким рівнем доходу, менше 1600 леїв. Що нам робити з тими що мають 1650 або 1700 або 1800?.”
Вважається, що, якщо б реалізувати його, цим заходом скористались би майже 900 тисяч румунів.
