Всесвітній саміт з питань кліматичної кризи

Всесвітня метеорологічна організація стверджує, що екстремальні погодні явища, в тому числі сильні хвилі спеки та руйнівні повені, стали новою нормою. Доповідь про стан клімату за 2021 рік «відзеркалює світ, який змінюється на наших очах».

Corina Cristea, 12.11.2021, 07:40

Всесвітня метеорологічна
організація стверджує, що екстремальні погодні
явища, в тому числі сильні хвилі спеки та руйнівні повені, стали
новою нормою. Доповідь про стан клімату за
2021 рік «відзеркалює світ, який змінюється на наших очах». Згідно з дослідженням, глобальна середня температура за останні 20 років вперше перевищить
1 градус за Цельсієм вище доіндустріального
рівня, а рівень моря піднявся до нового максимуму в 2021 році. Дані були
оприлюднені напередодні 26-ої Конференції ООН
зі зміни клімату (COP26), яка була організована в Глазго. Конференція спочатку була запланована на 2020 рік, але була перенесена на рік через пандемію коронавірусу.

Був аналізований досягнутий прогрес у виконанні зобов’язань щодо досягнення цілей Паризької угоди з клімату, а саме утримання
зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 градуси за Цельсієм від доіндустріальних показників та спрямування зусиль на
обмеження зростання температури до +1,5 градуса за Цельсієм від доіндустріальних
рівнів. Чому саме 1,5 градуса? Тому що, кажуть вчені, утримання
глобального потепління нижче цієї межі є найнадійнішим способом врятувати
планету від дестабілізуючих наслідків кліматичних змін.

Політичні лідери з майже 200 країн – але з
помітною відсутністю від основних забруднювачів – взяли участь у саміті ООН, якого вчені вважають останнім шансом запобігти катастрофічній
зміні клімату, що може призвести до серйозних змін у нашому
повсякденному житті. Ще з моменту відкриття саміту британський прем’єр-міністр Борис
Джонсон закликав учасників рішуче діяти з конкретними
результатами, попереджаючи, що провал конференції може викликати у світі нестримний гнів
та нетерпіння: «Пройшло багато часу з тих пір, як
людство відкладає боротьбу зі зміною клімату. Світ без однієї хвилини до півночі, тому для
уповільнення глобального потепління нам потрібно перейти від прагнення до дій». Якщо сьогодні ми серйозно не ставимося до зміни клімату, завтра нашим
дітям буде пізно. Я був із багатьма з вас у Копенгагені 11 років тому, коли ми домовилися, що у нас є проблема. Ми були в Парижі шість років тому, коли домовилися скоротити
викиди та спробувати утримувати рівень глобального
потепління якомога ближче до показника в 1,5 градуса за
Цельсієм. Усі ці обіцянки будуть
не що інше, як бла-бла-бла – перефразовуючи, гнів і
нетерпіння світу будуть неконтрольованими, якщо ми не зробимо саміт COP26 моментом, коли ми справді розуміємо зміну клімату».

Присутній на саміті світових лідерів, Президент Європейської ради Шарль Мішель також підкреслив,
що людство тепер має діяти, щоб обмежити глобальне потепління, та нагадав, що ЄС проклав шлях до кліматичної нейтральності
до 2050 року і до більш амбітних цілей на 2030 рік: «Ми,
людство, почали війну проти природи, і теж ми повинні зупинити
цю загрозу та дати надію майбутнім поколінням. Наука це дуже чітко вказує.
У Європі, як і скрізь, молодь пробудила нашу свідомість, і це наш обов’язок, а
також наша відповідальність – підійти до цієї нагоди. Європейський Союз чує цей
заклик і повністю відданий своїй справі з амбітними цілями».

Очікування країн, що розвиваються, полягають
у отриманні значних фінансових пакетів від багатих країн. «Не йде мова про те, щоб бути благодійним, а про ти, щоб
сплатити рахунок за прибирання, якщо ви зробили внесок у доведення планети
Земля, яку ми називаємо нашим домом, до тієї стадії, на якій вона перебуває тепер», – уточнив президент Малави Лазарус Чаквера. Заява була зроблена в
контексті, в якому, не маючи майже ніякої відповідальності за зміну клімату,
бідні країни, серед іншого, є одними з тих, які найбільше страждають від його наслідків. Але
наслідки є і будуть для всіх.

Готуючись до Кліматичного
саміту в Глазго, Білий дім, спецслужби США та
Пентагон нещодавно опублікували низку документів про те, як зміна клімату
вплине на глобальну безпеку. Звіти
вказують на зростаючу стурбованість американської адміністрації, наприклад, що
зміна клімату може змінити стратегічні інтереси США, може надати
нові можливості конкурентам Америки, таких як
Китай, та може посилити
нестабільність у ядерних державах, таких як Пакистан та
Північна Корея. Геополітична
напруженість зростатиме в найближчі десятиліття, оскільки країни відчувають
фізичні наслідки зміни клімату, а посуха та інші екстремальні
погодні явища можуть спричинити конфлікти та призвести до масового переміщення
населення: «Ми зустрічаємося з поглядом історії та глибокими
питаннями, які чекають нас попереду. Все просто: будемо діяти? Ми зробимо те,
що необхідно? Чи скористаємося ми величезними можливостями, які ми маємо? Або
ми приречемо на страждання майбутні покоління?» – наголосив у Глазго лідер
Білого дому Джо Байден.

Однак Сполучені Штати не входять до числа 190 держав і
організацій, які підписали зобов’язання відмовитися від вугілля, підписаного цими днями в Глазго. Інші великі залежні від вугілля країни, такі як Австралія,
Індія та Китай, також були відсутні серед тих, хто домовився поступово відмовитися від вугільної енергії – до 2030
року великі економіки, а бідніші країни до 2040 року. З
іншого боку, голова делегації Грінпіс на конференції ООН каже, що ці
зобов’язання все ще набагато нижчі від амбіцій, необхідних у критичне
десятиліття щодо відмови від викопного палива.