Виклики безпеці в Чорноморському регіоні
Через закріплення, на початку липня, вступу Чорногорії до НАТО, можуть бути створені передумови для відновлення стабільності на Балканах, - ствердили, на конференції з питань безпеки в Бухаресті, офіційні представники НАТО.
Corina Cristea, 03.06.2016, 10:04
Через закріплення, на початку липня, вступу Чорногорії до НАТО, можуть бути створені передумови для відновлення стабільності на Балканах, – ствердили, на конференції з питань безпеки в Бухаресті, офіційні представники НАТО. На даний момент, НАТО стикається з найскладнішими викликами і ризиками після закінчення холодної війни, та вперше в своїй історії, коли НАТО повинна одночасно управляти двома основними загрозами в різних стратегічних напрямках.
Заступник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Сорін Дукару пояснює: Основна загроза тепер надходить від Росії, яка продовжує порушувати деякі норми міжнародного права. Це посилюється нестабільністю на Близькому Сході і Північній Африці, розташованих в безпосередній близькості кордонів НАТО. Ще однією загрозою є організація Ісламська держава, яка почала набирати в регіоні все більше бійців, щоб створити терористичні осередки і отримати зброю, щоб потім використовувати її в замахах організованих в Європі.
Поєднання слабких та ослаблених держав, регіональна напруженість, радикальні політики та релігії, тероризм та, не востаннє, величезна хвиля біженців, вимагає комплексного підходу. Точніше, необхідно зрозуміти, як все це взаємодіє, – додав Сорін Дукару. НАТО виділить у наступні чотири роки 5,5 мільйонів для балканського регіону, щоб перетворити його на буферну зону на своїх кордонах, сподіваючись, що таким чином наслідки подій на південному та східному фланзі НАТО будуть обмежені. Сербія, Македонія та Боснія і Герцеговина вже беруть участь в проектах щодо надання надзвичайної допомоги цивільному населенню в разі необхідності, нейтралізації хімічної та ядерної зброї, протидії кіберзагрозам або військовим діям.
Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг пообіцяв, у Варшаві, підтримати розміщення військ альянсу на польській землі. У Польщі буде більше військ НАТО після Варшавського саміту, – сказав він. Зустріч на найвищому рівні альянсу має місце в критичний момент, коли проблеми безпеки в регіоні на сході і півдні є найбільш серйозними за останні десятиліття, – додав офіційний представник НАТО, згідно якому Варшавський саміт буде точкою посиланням, коли держави-члени вирішують підвищити потенціал стримування і оборони Альянсу. Йєнс Столтенберг: Ми домовилися посилити нашу присутність на східному фланзі НАТО. Це буде багатонаціональна присутність на ротаційній основі. У нас є чіткі пропозиції з боку військових планувальників. Ще ведемо переговори довкола точного числа і місць, де будуть дислоковані війська НАТО, рішення у цьому сенсі буде прийняте до Варшавського саміту, в липні.
Інше рішення, яке буде прийнято на Варшавському саміті стосується стимулювання зусиль союзників для забезпечення стабільності за межами НАТО, – сказав Столтенберг. Це означає підтримка з боку Альянсу своїм партнерам таких як: Україна, Молдова і Грузія на сході та а також Іраку, Йорданії й Тунісу на південному кордоні НАТО. Що стосується розміщення елементів американської системи протиракетної оборони в Девеселу, що спричинило кремлівського лідера Володимира Путіна відкрито пригрозити Румунії та Польщі тим, що вони можуть стати цілями російських ракет, Генеральний секретар НАТО відновив суто оборонний характер установки, відновлюючи той факт, що протиракетний щит, в Девеселу, не є направлений проти Росії. Йенс Столтенберг: Ці установки в Румунії, так само як і ті, які будуть розміщенні у Польщі не націлені проти Росії. Є дуже мало перехоплювачів, розташованих занадто південніше або занадто близько до Росії, щоб перехопити російські міжконтинентальні балістичні ракети. Отож не є направлена проти Росії, це суто охоронна система. Будь-яка дія з боку Росії є невиправданою, оскільки їм відомий той факт, що щит не є направлений проти них. Генеральний секретар НАТО додав, що розміщенні елементи американської протиракетної оборони в Румунії й ті, які будуть розміщенні в Польщі мають суто охоронний характер, вони будучи призначені для реагування на потенційні загрози, які представляють напади ракетами малої і середньої дальності з-поза меж євроатлантичного регіону.
На конференції з питань безпеки в Бухаресті, колишній міністр закордонних справ Серджіу Челак прокоментував заяви з боку Росії: Були кілька заяв, яких треба сприймати спокійно. До речі, вони не стосуються нас, але того, що на території Румунії були розміщенні устаткування, які належать всьому Північноатлантичному альянсу.
На Варшавському саміті, Румунія виступатиме за приділення більшої уваги Чорноморському регіону, який вважається вирішальним регіоном для регіональної та євроатлантичної безпеки.