Бухарест – Кишинів, особливі відносини
Через 30 років після здобуття незалежності Республіка Молдова (колишня радянська республіка, переважно румуномовна) все ще шукає кращого майбутнього для своїх громадян. Громадян, число яких з року в рік все зменшується, тому що багато хто вирішив ...
Corina Cristea, 10.12.2021, 05:52
Через 30 років після здобуття незалежності Республіка Молдова (колишня радянська республіка, переважно румуномовна) все ще шукає кращого майбутнього для своїх громадян. Громадян, число яких з року в рік все зменшується, тому що багато хто вирішив покинути країну і шукати кращого життя на Заході. Це сумний наслідок політики, що протягом років вели особи, які приймають рішення в Кишиневі. Політика, яка породила багато проблем, переважно економічних. Надія на краще, однак, відродилася з приходом до влади Майї Санду – реформістського і проєвропейського президента, яка вирішила докорінно модернізувати державу та її установи. Шанси на це є, особливо тому, що в Кишиневі зараз є уряд, який працює синхронно з президентом. Але також і парламент, де є більшість, яка також підтримує ці зусилля щодо реформи. І підтримка Бухареста такому підходу є оперативною та беззастережною.
В інтерв’ю громадському телебаченню глава румунської дипломатії Богдан Ауреску нагадав, що 23 липня він був першим європейським чиновником, який відвідав Кишинів після надзвичайно важливого моменту дострокових парламентських виборів, і обговорив із молдовськими чиновниками питання відновлення співпраці. «Все, що ми зробили цього року – і я нагадую той факт, що першим главою держави, який відвідав Республіку Молдова в грудні минулого року, після того, як Майя Санду перемогла на виборах, був президент Румунії Клаус Йоханніс», – каже Богдан Ауреску, «отже, усе, що ми зробили цього року, було спробувати після дострокових виборів, які привели до влади цю нову прореформістську та проєвропейську більшість, підтримати ці реформи».
Можна сказати, що ми дійшли до того моменту, коли пріоритети двостороннього порядку денного вже не можна обійти, і ми бачимо, що це вже є взаємним інтересом еліт, а не лише громадян – тому що вже довгий час, практично, громадяни були відкритішими ніж представники влади, які з різних причин не співпрацювали і не могли реалізувати всі ті імпульси, які завжди приходили з боку населення з обидвох берегів Пруту, – зазначив в інтерв’ю Радіо Румунія політичний оглядач Влад Цуркану, колишній радник президента Р. Молдова: Цієї осені після дострокових виборів від 11 липня та після встановлення нового уряду, влада в Кишиневі розпочала масштабні реформи практично в усіх сферах і вона усвідомлює, що без внеску дружніх держав, таких як Румунія, буде непросто. Візьмемо, наприклад, газову кризу, про яку можна сказати, що вже закінчилася. У ті дні невизначеності важливими для клімату в Кишиневі та для безпеки політичних зусиль у Кишиневі були сигнали підтримки з боку Бухареста та інших європейських столиць. На мій погляд, непогано знати, що в разі форс-мажорних обставин у нас є можливість отримати газ з Румунії, через газопровід, який був побудований завдяки великому внеску Румунії. У Республіці Молдова є багато вразливих точок – в енергетичній системі, в інформаційній системі, в системі безпеки, якими й надалі користуватимуться недрузі Республіки Молдова. Такі ризики, які тривалий час ігнорувалися, знову з’являться, і досвід Румунії в цих та інших сферах буде дуже корисним для перетворень, які ми розпочали тут, у Республіці Молдова.
Проєвропейський уряд, який отримав значну більшість у парламенті – 63 місця зі 101 – повинен довести, що він здатний реалізувати ті реформи, які обіцяв, і, додає Влад Цуркану, по мірі того як Респ. Молдова виходить з ізоляції, передбачаються різноманітні проєкти, які стануть прикладом того, що Республіка Молдова йде європейським шляхом і вирішить усі ті проблеми, які накопичилися. А допомога Румунії дуже важлива. Влад Цуркану: Є багато напрямків співпраці. Міністри закордонних справ Румунії та Республіки Молдова підписали «дорожню карту» щодо пріоритетних напрямків співробітництва, міністри освіти – угоду про взаємне визнання дипломів, свідоцтв і наукових звань. Однак найважливіше в порядку денному інфраструктури – це відновлення енергетичного підключення Республіки Молдова до електроенергетичної системи ЄС. Тому що це одна з тих вразливих точок, про які я говорив. Республіка Молдова контрактує електроенергію з Кучурганської ТЕС, яка розташована на лівому березі Дністра, на території невизнаної Дністровської Республіки. І це завжди виливало свинець до ніг Республіки Молдова, тому що вона мала бути дуже обережною у відносинах з Російською Федерацією, щоб не залишитися без електроенергії.
Згадана дорожня карта є дуже конкретною і стосується кожної сфери інтересів у двосторонніх відносинах. Документ було підписано під час нещодавнього офіційного візиту Майї Санду до Бухареста в контексті сповнення цього року 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами. Документ, який має на меті втілити в життя в наступному періоді все необхідне для досягнення основних цілей: стимулювання європейської інтеграції Республіки Молдова, досягнення більш глибокого взаємозв’язку цієї країни з ЄС, а також стимулювання економічного та соціального розвитку у такий спосіб, щоб громадяни Респ. Молдова користувалися справді європейськими стандартами у всьому, що означає життя, суспільство, управління та правосуддя.
