Via Transilvanica або про румунську ідентичність

НУО «Tășuleasa Social» допомогла молодим людям зрозуміти, що волонтерство - це нормальна річ, що менталітет можна змінити через освіту або що громадянський дух важливий для громади.

Roxana Vasile, 02.11.2022, 05:54

Для «Tășuleasa
Social» (Тешуляса соціал) турбота про
довкілля та культуру, з одного боку, та соціальне залучення, з іншого, не
можуть бути розділені. Ось чому з моменту своєї появи,
протягом понад 20 років, ця румунська неурядова організація, що базується на
вершині гори, на перевалі Тіхуца у Східних Карпатах, зосередилася на
волонтерських програмах, присвячених збереженню природи чи просуванню багатства та різноманітності національної культури.

«Tășuleasa
Social» допомогла молодим людям зрозуміти, що волонтерство -
це нормальна річ, що менталітет можна змінити через освіту
або що громадянський дух важливий для громади. Дії, які зробили організацію
відомою, були лісопосадки в країні, де вирубка лісів часто проводилася
хаотично, з порушенням закону. Молоді люди дізналися як насаджувати
саджанці, яка роль дерев і лісу, а також чому необхідно, щоб русла річок
залишалися чистими або які є рішення для вибіркового збору відходів. Серед заходів організованих НУО були також соціальні заходи на
підтримку нестабільних сільських громад.

Але піком заходів НУО «Tășuleasa Social» був їх останній проєкт, на додаток
до наймасштабнішого – Via Transilvanica, маршруту, якого можна подолати лише
пішки, на велосипеді або верхи. Маршрут починається з Буковини, мальовничого
північного сходу Румунії, перетинає країну по діагоналі через Трансільванію і
закінчується на південному заході, на березі Дунаю, у Дробета Турну-Северін.
Одним словом, Via Transilvanica – це сміливий маршрут довжиною 1400 кілометрів,
позначений маркерами та вказівниками, маршрут, який, за словами організаторів,
змусить тих, хто спробує відкрити або заново відкрити Румунію такою, якою вона
є насправді.

Гість Радіо Румунія Алін Ушеріу,
голова організації «Tășuleasa Social», розповів, як
виникла ідея створення маршруту Via Transilvanica: «Тешуляса соціал також містить слово «соціальний» у
складі назви, і ми довгий час шукали рішення питанню як можна оживити ті села,
які були на межі зникнення. Це була наша початкова думка! Потім, коли ми зрозуміли,
що у нас такий хороший проєкт, то ми запримітили, що кількість людей, які пересуваються
довгими маршрутами, зросла… Тихоокеанська стежка, Аппалачська стежка, Каміно
де Сантьяго… Ця форма туризму – це велике шоу, до якого Румунія тепер може долучитися,
це шоу сталого туризму, що, з моєї точки зору, є неймовірно цікавою та здоровою
тенденцією. А Румунія – країна, яка до цього дуже добре підготовлена! Сільська
спадщина, природна спадщина неймовірно добре розвинена і конкурентоспроможна з
будь-якою іншою країною світу, не намагаючись робити те, чого ми не вміємо
робити. Я думаю, що наразі ми маємо національну інфраструктуру завдовжки в 1.400
кілометрів, яка може бути еталонним проєктом зокрема у Східній Європі».

Протягом
чотирьох з половиною років Алін Ушеріу та його брат
Тібі, бігун на витривалість і ультрамарафонець, зібрали
понад 10 тисяч волонтерів у їх великій пригоді під
назвою Via Transilvanica. Французьке інформаційне агентство AFP нещодавно
зазначило, що ця дорога, яка виникла з-під землі, дає нове життя обезлюдненим
румунським селам, ставши безпрецедентною ініціативою в східноєвропейській
Румунії, яка, незважаючи на швидке економічне зростання, постійно стикається з
масовим відтоком молодих поколінь
та вакуумом, який вони залишають, особливо в сільських
місцевостях з винятковими ландшафтами. Але теж
молоді люди Румунії, додаємо ми, також є тими, хто через волонтерство присвятили
себе відродженню цього особливого сільського простору. Знову, Алін Ушеріу: «У нас 22 роки діяльності, у нас скільки завгодно
волонтерів, тому що суспільство вже було приваблене цією формою прояву, цим
способом життя, а «Tășuleasa Social», постійно працюючи в багатьох сферах і
роблячи хороші речі звичайно, отримало багато підписників і шанувальників, з
якими ми більше не вагаємося пропонувати абсолютно жодний проєкт. Тож я думаю,
що наш спосіб життя, наш спосіб роботи привів до нас, мабуть, понад 150.000
людей, які взяли участь у наших акціях. Але у нас є відданий волонтерський
корпус із кількох сотень людей, які готові йти з нами куди завгодно та робити
все як слід».

Коли крокуєш
країною, включно маршрутом Via Transilvanica, десь випікають хліб, десь
ще напівзруйнований будинок може отримати нове призначення, десь можна
врятувати об’єкт спадщини або дерево можна зрубати законно та екологічно… каже
Алін Ушеріу, який зізнається, що потрібно
ще багато зробити, перш ніж Румунія остаточно увійде на світову карту держав із
дальніми маршрутами: «У наступні роки ми будемо йти цим шляхом – якість, безпека, технічне
обслуговування. Внутрішнє просування, міжнародне просування дуже і дуже важливі.
Ми повинні зробити цей крок разом, йти цим шляхом, щоб побачити, про що
йдеться, можливо, створити цю нову форму туризму, активного туризму, який має
величезний потенціал у Румунії. Отже, ми все ще працюємо над цим проєктом, але
не хвилюйтеся, у нас є багато нових проєктних ідей. Ми завжди намагалися бути
на крок попереду всіх інших організацій, і до тепер якось нам це вдалося».

Туристи
можуть подолати всю Via Transilvanica за кілька тижнів або лише частково,
залежно від сил і бажання. І не виключено, що для багатьох, у тому числі для
румунів, це буде маршрут для ознайомлення з природою,
культурою, історією,
етнічними громадами, традиціями
та гастрономію Румунії, словом, її ідентичністю.