Інтеграція мігрантів

Відповідно до Індеску політики інтеграції мігрантів, у 2018 році Румунія стала країною призначення для іммігрантів.

Christine Leșcu, 29.07.2020, 09:10

Відповідно до Індеску політики інтеграції мігрантів Центру порівняльного вивчення міграції, у 2018 році Румунія стала країною призначення для іммігрантів. Право на
возз’єднання сім’ї або зв’язку з певними членами родини мігрантів, які вже
оселилися тут є мотивом прибуття в Румунію численних людей, вихідців з
третіх країн. Іншою причиною останнім часом є побоювання
переслідування або загального насильства, що має місце в країнах їхнього
походження. Третьою
причиною є зайнятість, враховуючи, той факт що Румунія
стикається з трудовою кризою у певних сферах. Четвертою причиною є продовження навчання, зокрема у вищих навчальних закладах. Іноземні
громадяни, які мають право
на законне проживання в Румунії, можна класифікувати на три
категорії: громадяни третіх країн, громадяни країн-членів ЄС/ЄЕП та
бенефіціари міжнародного захисту. Найважливішими країнами походження громадян
є: Республіка Молдова, Туреччина, Китай, Сирія та Ізраїль.

Між 2005 та 2017 роками частка
іммігрантів, які проживають у Румунії, зросла в 4 рази від з приблизно 0,5 % до 2% населення (близько 380.000 осіб). Бажаючим тут поселитися, допомагають певні неурядові
організації. Одна з них це ActivRandom, заснована три роки тому кількома захопленими молодими людьми, яким було
близько 25 років. Від Йосифа Продана ми дізнаємось більше даних про мігрантів: Можна зробити висновок, що в Румунії, країні ЄС проживає найменша кількість мігрантів
або біженців. Йде мова про майже 2% всього населення. Ми посідаємо останні місця в списку. Румунія не є обов’язково країною призначення для мігрантів. Однією з причин є те, що навіть економічна ситуація Румунії, в дійсності, не є дуже доброю. Інша причина подібна до ситуації румунів, які вирішили працювати в інших країнах. Вони не обрали ті країни де
нікого не знають та про які нічого не знають. Як правило, вони їдуть у країни, де мають
родичів, друзів і, автоматично, в цих країнах зростає громада відповідної діаспори. Те
саме стосується тих, хто прибуває з Близького Сходу. Якщо вони мають родичів у
Франції та Німеччині, вони скоріше оселяться там, ніж у Румунії, де не мають нікого знайомого.

Асоціація ActivRandom працює з тими мігрантами, які
вирішили залишитися тут, надаючи їм безкоштовні уроки з румунської та англійської
мов та допомагаючи їм пройти курси для здобуття румунського громадянства. Також допомагають дітям інтегруватися, через організацію майстер-класу з живопису,
спортивних заходів та відвідання театральних вистав. Деніса Колця, волонтер
асоціації, організовує курси для мігрантів для отримання румунського громадянства: Серед
курсантів є особи, які живуть в Румунії вже понад 20 років. Спочатку вони
приїхали тут вчитися, а потім залишилися та заснували свої сім’ї. А зараз
хочуть отримати румунське громадянство. На цих курсах викладаємо наступні
дисципліни – історію, конституцію, географію, культуру та цивілізацію Румунії,
а також декілька окремих дисциплін щодо вивчення Гімнів Румунії та ЄС.

Одним із бенефіціарів курсів, проведених неурядовою
організацією ActivRandom є 18-річна Фатіма Зарварі з Афганістану. Вона
приїхала до Румунії три роки тому разом з матір’ю та братом для об’єднання сім’ї, її батько будучи
політичним біженцем у Румунії. Причинами виїзду з Афганістану, очевидно, були невпевненість та страх, спричинених діями талібів. Фатіма Зарварі: Тут в Румунії дуже добре, ми спокійні, я ходжу до школи і ми раді. Спочатку
було важче. Перший місяць у Європі здався нормальним. Все було нове. Але згодом
мені стало дуже сумно, тому що ми розлучилися зі своїми родичами з Афганістану,
колегами та друзями. Нам було дуже важко. Але ми приділяли більше уваги
вивченню румунської мови і таким чином пристосувалися до нового нашого життя.

На даний момент Фатіма є ученицею 12 класу в бухарестському
ліцеї, вона вивчила румунську мову і каже, що в школі її дуже добре сприймали
колеги та вчителі. Однак вона стикалися і з неприємними ситуаціями. Фатіма
Зарварі: Найгірший випадок трапився з моєю мамою, тому що вона не вивчила
добре румунську мову і не вміє добре її розмовляти. Одного разу вона прибула
додому плачучи, бо хтось пройшов повз неї та плюнув на неї чи погано дивився на
неї. Це траплялося й зі мною кілька разів, коли я була із сім’єю у місті.
Одного разу я їздила із усією родиною на трамваї щоб добратися до Академії економічних
наук, де мені довелося говорити про біженців. Тоді я ще чекала відповіді на
прохання про притулок і зрозуміла, що громадський транспорт для нас є безкоштовним.
У мене було лише посвідчення прохача притулку. Хоча до того часу контролери
перевіряли нас, вони сказали що все нормально,
однак на цей раз контролери сказали нам, що ми повинні платити за подорож. Вони
поводилися дуже погано з нами. Примусили вийти з трамвая, викликали поліцію і
навколо нас зібралося багато людей, а деякі з них запитували нас, що ми шукаємо
тут та сказали нам, щоб ми повернутися в нашу країну. Це мене дуже стурбувало і я тоді дуже плакала.

Деніса Колця каже, що
мігранти, які відвідують вищезгадані курси, розглядають епізоди дискримінації як окремі
випадки. Однак, кілька тижнів тому небагато працівників з Шрі-Ланки, які
працюють в пекарні в селі Дітре в повіті
Харгіта (центральна Румунія) викликали протести з боку місцевого населення, які
були розлючені тим, що роботодавці вважали за краще найняти на роботу іноземців.
Справа ще не була роз’яснена, ще не відомо чи йде мова про випадок ксенофобії або
про протести проти окремих роботодавців, які відмовляються пропонувати добрі умови праці та добру плату місцевим жителям. Поки ця ситуація не буде з’ясована,
певні схильності до дискримінації іноземців неможливо не помітити. Йосіф
Продан: Ми румуни вважаємо себе дуже привітними або гостинними, але здається що
це було по відношенню до осіб. які прибували із Заходу. Ми не думали, що хтось із Сходу захоче оселитися та працювати в Румунії. В першій фазі, ми не
знаємо, як реагувати. А згодом з’являються два типи проявів: або ми їх повністю
відкидаємо, або приймаємо їх поряд з нами. Я належу до покоління, батьки якого
переїхали на заробітки за кордон, тому я їх добре розумію. Це мінімальний доказ
людяності а саме зрозуміти, що в цьому світі є люди, які пережили якісь травми і
тривалий час вони жили в страху. Мені здається неможливим, щоб хтось не міг зрозуміти цю річ та щоб не міг приймати цю людину біля себе, щоб допомогти її.

Щоб надалі допомогти мігрантам інтегруватися та місцевим
жителям зрозуміти їх, неурядова організація ActivRandom, з 2018 року, організує
фестиваль OmFest, міжкультурний захід, який висвітлює різноманітність життя іноземних
громад у Румунії.