Як сприймають румуни зміни клімату

Нещодавно започаткований шведською активісткою-підлітком Гретою Тунберг, всесвітній рух з поінформованості з питань клімату та екології під назвою П'ятниці заради майбутнього вже має прибічників і в Румунії.

Christine Leșcu, 02.10.2019, 01:20

Нещодавно започаткований шведською активісткою-підлітком Гретою Тунберг, всесвітній
рух з поінформованості з питань клімату та екології під назвою П’ятниці
заради майбутнього вже має прибічників
і в Румунії. Протягом одного тижня, з 20 по 27 вересня, кілька
природоохоронних організацій ініціювали низку акцій протесту та заходів,
спрямованих на те, щоб привернути увагу компетентних органів влади щодо
рівня забруднення та його безперечного шкідливого впливу на здоров’я людей. Утім, заходи під назвою П’ятниці заради майбутнього
відбулися в Румунії протягом усього
року, спочатку в Бухаресті, пояснила Меделіна Скарлат, одна з ініціаторів страйків в Румунії: «Потім ми зібралися,
також, в інших містах, щоб протестувати, і
разом домовитися щодо акції протягом тижня з 20 по 27
вересня. Вже відомо, що це «Тиждень клімату», коли проходить Саміт
ООН у Нью-Йорку, на якому присутні й представники руху П’ятниці заради
майбутнього, щоб переконати світові уряди визнати надзвичайну кліматичну ситуацію,
що склалася у нас, та вжити необхідних заходів для зменшення впливу зміни
клімату.»

Після маршу протесту, який відбувся 20
вересня, перед будинком Національної бібліотеки в Бухаресті, і в якому взяли участь
близько тисяча молодих людей віком від 16 до 17 років, будуть проведені заходи у більш ніж 75 партнерських школах, що приєдналися до заходу. Заходи не надто масштабні, але вони інформують та
мобілізують учнів сприяти кожний
по своєму запобіганню нагріванню клімату
або підвищенню рівня забруднення. Все ґрунтується на ідеї, що будь-який окремий
внесок має значення, якщо він додається до інших подібних
внесків, сказала Меделіна Скарлат: «Кожна людина може
внести свій внесок, якщо приєднується
до загальної картини, це
може призвести до значного покращення. Той факт, що ми вирішили використовувати менше пластику, що ми використовуємо
особисту склянку, що в магазинах ми більше не ставимо фрукти та овочі в поліетиленові сумки, усі
ці дії взяті разом мають більший вплив, ніж індивідуальні заходи».

Однак, згідно з останнім опитуванням, яке вимірює уявлення румунів про зміни клімату та
глобальне потепління, про «#fridaysforfuture» чули лише 6% респондентів, тоді як
майже дві третини респондентів чули про «Годинку Землі» і серед них взяли участь
у останньому заході – 36%. Крім того, 73% румунів не
чули про Паризьку угоду. З іншого боку, дослідження свідчить про високий рівень
стурбованості екологічними проблемами. 96% респондентів кажуть, що чули про
глобальне потепління, а 86% учасників дослідження вважають, що глобальне
потепління є дуже серйозною проблемою. Ці дані є обнадійливими, особливо в
порівняні з тими, які були включені до іншого опитування,
проведеного у 2009 році. Тоді
зміни клімату хвилювали лише 16% румунів, у той час як зараз трохи більше
25% вважають, що найважливішою проблемою у світі є зміни клімату, які
вважаються другою основною проблемою людства після бідності. Якими були б причини цієї зміни
у сприйнятті, ми дізнаємось від соціолога Дана Журкана: «Увага з боку ЗМІ цьому питанню дала результатів. Недостатньо, щоб політики говорили про Паризьку угоду.
(…) Більш переконливими були усі погодні події, що мали місце, навіть на місцевому рівні. Лише цього року у Румунії були два руйнівних
міні-торнадо, а минулого року щось подібне трапилося у місті Тімішоара.(…) Зрозуміло, що наслідки зміни клімату для невеликих
громад, що були оприлюднені ЗМІ, призводять до зміни поведінки та в когнітивному
плані.»

Згідно з тим же дослідженням, респонденти стверджують, що зацікавлені в
проведенні екологічних кампаній зі збору відходів у дещо менших пропорціях
(75%) порівняно з тими, що стосуються інтересу до лісонасаджувальних кампаній
(86%). Однак рівень участі останніх є нижчим (33%), порівняно з першими (38%). Отже
різниця між наміром і самою дією існує, а також між бажанням громадян та
досягненнями влади, вважає Дан Журкан: «Якби на рівні населення існувала би
сильна екокультура, то поведінка була б іншою. Наприклад, наше дослідження виявило,
що румунам подобається казати, що вони відбирають відходи, але насправді ми
знаємо, що це не так. І це не вина громадян, бо вони проявляють добрий намір у
цьому сенсі. Але, найчастіше відповідальність за це несе влада та компанії, які
займаються збиранням відходів. Утім є позитивні приклади поведінки місцевих
органів влади, які роздали людям різнокольорові мішки для відокремлення побутового
сміття від пластикових відходів або відходів паперу та скла. І люди дотримуються
цих правил, що є ознакою того, що вони готові проявляти екологічну поведінку.
Про це свідчить наше дослідження, а саме що влада повинна лише створити для
цього правильні рамки.»

У висновок,
хоча це опитування
має достатньо елементів для стримування початкового оптимізму, один аспект
залишається обнадійливим: екологічні питання стоять на громадському
порядку
денному румунів. Дан Журкан: «Коли
тема сприймається як така, що має високий рівень
соціальної бажаності, зазвичай відповіді мають бути позитивними. Але дуже
важливо, що ця тема досягла обізнаності громадськості і що люди про неї
говорять. Тож тема зміни клімату – це не просто тема
політиків
та кількох вчених, які
намагаються внести до порядку денного громадськості. Вона вже є громадським
порядком
денним.»