Що думають румуни про харчові відходи?
Харчові відходи - один із найсерйозніших наслідків нинішнього споживацтва - очевидно, не оминає й Румунію. Це явище стало настільки проблематичним, що у 2016 році був прийнятий закон про боротьбу з ним...
Christine Leșcu, 07.07.2021, 06:12
Харчові відходи – один
із найсерйозніших наслідків нинішнього споживацтва – очевидно, не оминає й
Румунію. Це явище стало настільки проблематичним, що у 2016 році був прийнятий закон
про боротьбу з ним, який, на жаль, ще чекає на схвалення порядку його
застосування. За різними підрахунками, обсяг харчових відходів у Румунії
становить понад 120 тисяч вантажівок щороку. Румуни витрачають на їжу близько 40% своїх доходів, але, на жаль, від 33%
до 50% харчових продуктів потрапляють на сміття. Більш актуальна і точна інформація
була опублікована нещодавно за результатами соціологічного дослідження,
проведеного влітку-восени минулого року Університетом сільськогосподарських
наук та ветеринарної медицини в м.Клуж-Напока в рамках міжнародного проєкту, що
фінансується Університетським агентством Франкофонії. Дослідження було проведено
у трьох країнах – Румунії, Республіці Молдова та Північній Македонії, а
результати опитування в цих трьох країнах мало чим відрізняються між собою.
Наприклад, враховуючи харчові
звички, більшість респондентів заявили, що вони часто складають список покупок,
що припускає розрахунок витрат та помірність. Крім того, близько 90% з них
сказали, що зазвичай готують вдома і це, теоретично, означає зменшення ризику
погіршення якості їжі, оскільки вона готується якомога свіжішою. Однак
дослідження, проведене клузьким університетом підтверджує давніші оцінки обсягу
харчових відходів в Румунії, про що ми дізналися від Крістіни Покол,
координаторки дослідницької групи. «Незалежно від країни, в якій перебувають,
респонденти кажуть, що вони викидають їжу, відповідно про це заявляють 83%
учасників дослідження в Румунії. Це сказали й 78,7% респондентів у Республіці
Молдова та 67,2% – у Північній Македонії. Є багато звичок, пов’язаних з
харчовими відходами. Ми намагались з’ясувати чи перевіряють респонденти термін
придатності їжі. Більшість каже, що це майже неминучий фактор у прийнятті
рішення споживача. Потім більшість з них звертають увагу на спосіб зберігання
їжі, відповідно де і як. І вони в принципі зацікавлені уникати харчових
відходів. В основному, було дуже цікаво виявити, що коли їх запитують,
наскільки вони зацікавлені уникнути харчових відходів, більшість кажуть, що їм
це дуже цікаво, і це тема, яка їх цікавить. Але це суперечить їхній поведінці.
Я маю на увазі, що людину цікавить тема харчових відходів, але вона викидає
їжу. Ці дві речі не можуть бути поєднані. Вони не знають, як зменшити відходи,
у них немає правильних методів, тобто їм бракує освіти з цього приводу. Тому я
повторюю, що більшість продуктів потрапляє на сміття. Більшість опитаних
цікавить тема харчових відходів, однак ми констатували це протиріччя. І пояснення,
яке ми знайшли полягає в тому, що вони намагаються це враховувати, але не
застосовують на практиці. А причини різні, як наприклад: вони намагаються, але
їм це не вдається і тут ми маємо зрозуміти, чому їм не вдається.»
Крім того, на думку
учасників дослідження, найбільше їжі викидають на сміття індивідуальні споживачі
та ресторани, і лише потім йдуть, продуктові магазини, особливо супермаркети,
де люди роблять основні покупки, каже Крістіна Покол. «Ми мали запитання про
купівельні звички. Ми все ще помічаємо поведінку, яка нас практично не дивує.
Більшість людей роблять покупки в супермаркеті чи гіпермаркеті. Наразі дуже
мало людей вибирають дрібних роздрібних торговців або невеличкі магазини, що
мають коротку лінію постачання. Більшість купують їжу в гіпермаркетах, а на
другому місці – ринки. Дуже мало людей роблять покупки у дрібних магазинах, що
мають короткі лінії постачання або надають перевагу безпосередньо виробникам, що дуже важливо з
кількох точок зору. В основному роздрібна торгівля надає можливість споживати
свіжі та справжні румунські продукти. Тому, гадаю, що тут нам потрібно ще
багато попрацювати, тобто нам також потрібно проводити різні кампанії з цього
приводу. Однак було б непогано переконати споживача про важливість споживання
місцевих продуктів.»
Криза у сфері охорони здоров’я,
спричинена вірусом Covid-19, не змінила купівельні звички громадян Румунії та
Республіки Молдова, приблизно дві третини респондентів заявили, що можуть
насолоджуватися такою ж кількістю їжі за ті самі гроші. Однак, у пандемії сталася
несподівана і небажана зміна, каже Крістіна Покол «Криза, спричинена вірусом
Covid-19 змусила більше 10% респондентів викидати більше їжі. Я очікувала
зовсім іншого результату. У моїй свідомості спрацював такий механізм: я думав,
що, оскільки ми були зачинені в будинку, нас більше турбує те, що ми їмо, як ми
їмо і як ми плануємо свої покупки. Ось чому ми виходили з припущення, що це
призведе до зменшення харчових відходів. Результати дослідження свідчать про
протилежне. 10% респондентів кажуть, що під час пандемії викидають більше їжі. Ми
спробували знайти цьому пояснення і прийшли
до висновку, що це пояснюється занадто великими запасами їжі. Це, мабуть, головне
пояснення. Ми всі знаємо, що сталося на початку кризи в галузі охорони
здоров’я, коли люди несвідомо купували візки харчових продуктів, у майже промисловій
кількості, побоюючись їх дефіциту. Це може бути одним з пояснень. Цю їжу не
можна було вживати відразу і за відносно короткий час. Таким чином, частина
його була викинута. Отже, однозначним поясненням є те, що великі запаси
харчових продуктів урешті-решт призвели до харчового марнотратства.»
Тим часом певні суб’єкти
підприємницької діяльності та громадські організації проводять кампанії з підвищення
обізнаності про важливість більш зваженого споживання та шкідливі наслідки
харчових відходів як для економіки, так і для довкілля. Кампанію такого типу
провела також неурядова організація InfoCons, яка зосередилась на економічних втрати
від харчових відходів. Голова InfoCons Сорін Мірля вважає, що коли наголошуєш на економічних втратах громадськість краще усвідомлює необхідність зменшення харчових
відходів. «Перш за все, коли ми говоримо про харчові відходи, маємо на увазі не
лише проблему відходів, а й гроші, які
витрачаємо на сільськогосподарські продукти харчування, які потрапляють у
сміття. Ця означає години роботи, а ці години роботи в кінцевому рахунку
означають життя кожного з нас. З іншого боку, я вважаю, що кожен із нас як
споживач повинен мати усі дані та інформацію, щоб не казати, що не знав. З цієї
точки зору InfoCons разом з іншими організаціями з інших країн, оскільки це
транскордонний проєкт, має на меті довести до відома громадськості та державних
органів впливу, величезні негативні наслідки харчових відходів на наше життя.»
Проводячи цю кампанію і
в школах на виховних годинах з класним керівником, за допомогою цифрових
ресурсів, InfoCons сподівається, що таким чином майбутні споживачі будуть краще
обізнані про втрати продовольства і харчові відходи.
