Хто поступає до ВНЗ?
Оскільки комуністичне суспільство просувало - на ідеологічному рівні - пролетаріат, вища освіта не заохочувалась. Місць в університетах були небагато, іспити складні і була дуже висока конкуренція.
Christine Leșcu, 06.09.2017, 10:56
Оскільки комуністичне суспільство просувало – на ідеологічному рівні – пролетаріат, вища освіта не заохочувалась. Місць в університетах були небагато, іспити складні і була дуже висока конкуренція. Тож не дивно, що на початку 1990-х років, Румунія мала дефіцит випускників вищих навчальних закладів (у 1992 році тільки 5,8% населення закінчило університет). 25 років по тому, з’явилось багато приватних університетів, і державні університети збільшили місця. Ситуація значно покращилася. Але недостатньо в порівнянні з іншими європейськими країнами.
Частка випускників вищих навчальних закладів є найнижчою в ЄС, навіть тих, хто мають від 30 до 34 років: 25,6% від загальної чисельності населення цього віку закінчили вищий навчальний заклад, в той час як середній європейський показник становить 39,1%. У пошуку причин цієї ситуації, ми повинні врахувати погане економічне становище більшості населення і специфічні особливості системи освіти в Румунії, стверджує Міхай Драгош, президент Молодіжної ради Румунії: Ми повинні бачити, що відбувається в загальній середній освіті. Тільки 48% випускників ліцеїв складають іспит на атестат зрілості. Крім того, необхідно враховувати, рівень покидання школи, який збільшився в останні роки, і в даний час становить 18%. Крім того, є аналізи різних студентських організацій, що вказують на високий відсоток невідвідування в сфері вищої освіти, особливо завершення іспитів для отримання диплому. Близько 35% … 40% молодих людей, котрі вступають до ВНЗ, не закінчують відповідний факультет. Найчастіше студенти не потрапляють до профілю, який підходить їм, але де іноді їм радять йти. З початком навчання, деякі розуміють, що хочуть щось інше, і тоді або йдуть на інший факультет або починають працювати, під час навчання, і не мають часу вчитися. Трапляється також, що деякі студенти більше не дозволяють собі витрати на освіту.
Фінансові та економічні причини є неминучими в прийнятті рішень щодо подальшого навчання. Просто деякі сім’ї не справляються з витратами на освіту. Але є думка, що не варто турбуватися закінчити факультет, тому що він не гарантує успіх в житті. Хибна думка: статистика показує, що більшість безробітних є люди з середньою освітою, а випускники вищої освіти в більшій пропорції знаходять роботу зазначає Вікторія Стойчіу, представник Фонду імені Фрідріха Еберта: Питання в тому, наскільки рентабельна вища освіта. Це дорога інвестиція для багатьох людей. Є багато молодих людей, які не народилися і не живуть в містах, які є університетськими центрами. Освіта включає в себе деякі витрати, крім плати за навчання, такі як житло, транспорт, технічне обслуговування, що небагато дозволяють собі, на превеликий жаль. Тоді виникає питання відношення кошти-ефективність: варто інвестувати в мою освіту протягом чотирьох років, щоб отримати диплом і роботу, оплачувану досить посередньо – як оплачуються особливо на початку робочі місця в Румунії – або поїхати в Італію чи Іспанію, де без диплома можна мати мінімальну заробітну плату в розмірі 800-900 євро? Для багатьох румунів відповідь на цю дилему: так не рентабельно інвестувати в освіту.
Реальність суперечить це сприйняття, яке слід виправити навіть системою освіти і сім’єю вважає Міхай Драгош: Учням та молодим людям не допомагають зрозуміти дуже добре динаміку суспільства. Зокрема, європейські статистичні дані показують, що попит на робочі місця для середнього рівня кваліфікації або некваліфікованих людей знижується в усіх країнах ЄС. Але попит на людей з вищою освітою зростає. Світ прагне до автоматизації певних завдань. Уже в деяких заводах таке відбувається. Деякі професії зникнуть або зменшиться попит на певну кваліфікацію. Ринок праці буде спрямований на людей з вищою освітою. Це стосується і довгострокової стратегії Румунії, яка, якщо хоче залишитися конкурентоспроможною то повинна бути готова впоратися з цими тенденціями. В іншому випадку, ми побачимо значне збільшення безробіття серед молодих людей, яке і так досить високе, і можливо не зможемо впоратись з ним через 20-30 років.
Шукаючи причини на низький рівень випускників факультету Фонд імені Фрідріха Еберта Румунія, за допомогою проекту Соціальний вісник, взяв до уваги феномен «витоку мізків». Яким би не було це явище, воно дає лише часткове пояснення. Румунія щорічно присуджує 10 дипломів вищої освіти на 1000 осіб у віці 15-64 роки, половину порівняно з Польщею і набагато нижче ніж середній показник в ЄС, показує Соціальний вісник.
Крім того, у Румунії, знання заради знання – внутрішні цінності університетських студій – мабуть, втратили більшу частину своєї привабливості, вважає Вікторія Стойчіу: Освіта сприймається тільки з точки зору ефективності, і як знає реагувати на ринок праці. Такий підхід не є неправильним, але має кілька недоліків. Освіта -це не тільки формування робочої сили. Це також роль освіти, але не єдина роль. Освіта повинна формувати людей, навчати людей критичного мислення, навчити нас, як бути самоуками і розвивати себе. Цей ідеалістичний аспект освіти повністю знехтуваний сьогодні. Вона фокусується більше на практичному вимірі і практичний вимір не на висоті.
Для того, щоб ця ситуація змінилась, експерти, які координують проект Соціальний вісник, рекомендують збільшення бюджету на освіту. За останні 10 років частка ВВП, що витрачається на освіту ніколи не перевищила 5%, найнижча у Європі.
