Функціональність і нефункціональність у румунській системі освіти
Про функціональну безграмотність у Румунії почали більше говорити лише кілька років тому...
Christine Leșcu, 31.08.2022, 08:05
Про функціональну безграмотність у Румунії почали більше говорити лише кілька років тому. Спочатку, до існування цього
глобального явища в нашій країні
ставилися скептично, хоча міжнародні
тести, такі як PISA, PILS або TIMSS, показували,
що від 40% до 42% 15-річних підлітків вміли
читати, але мали труднощі з розумінням
меседжу
прочитаного тексту, а також мали суттєві
недоліки в отриманні наукових знань.
Однак
поступово функціональну безграмотність
почали усвідомлювати громадська думка
та державні інституції. І сьогодні,
після двох років освіти
у форматі онлайн,
яка посилила
затримки в навчанні, проблеми вже не
уникнути. Це також підтверджує недавнє
дослідження, проведене цифровою приватною
платформою тестування BRIO і взяте
до уваги Міністерством освіти для подальшого
оновлення системи оцінювання в державних
школах. Дослідження під назвою «Звіт
про рівень грамотності» підтверджує
той факт,
що понад
40% учнів мають
проблеми із
засвоєнням
знань і навичок, отриманих у школі. Їхня
оцінка була проведена онлайн за допомогою
участі в понад 40.000 безкоштовних тестах,
наданих BRIO. Університетський
професор
Драгош Ілієску, ініціатор платформи та
експерт з психопедагогіки, пояснює
метод оцінки
дітей: Надається
від 0 до 100 балів,
де 0 – найнижча
оцінка,
а 100 – найвища.
(…). А потім ми розділили ступені
функціональності: десь між 0 і 20 – це
рівень масивної
дисфункції, потім слідує
рівень
мінімальної функціональності, і
нарешті
рівень прийнятної
функціональності.
З цієї дуже великої вибірки ми обрали
трохи меншу вибірку, яка мала
вигляд
репрезентативності, тобто 31.590 застосувань
тесту. (…) Загальна оцінка, яку ми отримали
на цій вибірці, становила
26,9 бала. Тобто
десь між
0 до 100 балів, що
означає дуже мале
перевищення межі тотальної
дисфункції.
Це
означає, що в середньому, когнітивні
здібності учнів знаходяться на межі
між функціональністю та нефункціональністю.
Ми також дізнаємося від Драгоша Ілієску,
як ця оцінка відображається у відсотках
шкільного населення:
Зараз ми дивимося лише на відсоток
населення, що перебуває в зоні
функціональної неписьменності, відсоток,
який у нашому дослідженні становить
42%. А 47% – це відсоток тих, хто знаходиться
в проміжній зоні між нефункціональністю
і функціональністю. Лише 11% мають високу
функціональність. Це може нас хвилювати,
тому що це показує нам не тільки те, що
у нас багато належать
до нижчої
категорії, але й дуже мало до найвищої
категорії. Крім того, відсоток населення,
що проживає в зоні нефункціональності,
кардинально не відрізняється від віку
до віку: 37% у шість років, 41% у 14 років.
Іншим
фактом, підтвердженим Звітом про рівень
грамотності, є розрив між дівчатами та
хлопцями,
причому перші підготовлені краще, ніж
хлопці
того ж віку. Але повною мірою не
підтверджено співвідношення між рівнем
соціально-економічного розвитку регіону
та рівнем функціональної неписьменності.
Іншими словами, це явище поширене по
всій Румунії, а не лише в неблагополучних
районах. Драгош Ілієску:
Ми
виявили
те, чого не очікували. Ми
очікували, що в регіонах, де ми знаємо,
що соціально-економічний статус населення
знаходиться на межі бідності, у нас
також буде вищий рівень неписьменності,
у
співвідношені з
економічною ситуацією. Ні.
Наші дані цього не підтверджують. Тому
я схиляюся до думки, що ми маємо справу,
скоріше, із соціальною проблемою. Тут
я б ще сказав, що якось нерозумно чекати
тільки від
міністерства вирішити
цю проблему. Румунське суспільство вже
давно
думає: «Це не моя проблема, це проблема
міністерства
освіти.
Бо воно
й займається освітою».
Це саме та проблема, про яку ми знаємо
зі ставлення румунських батьків до
школи, і це випливає з багатьох опитувань
проведених
протягом часу.
(…) Для батьків нерозумно чекати, щоб
всі проблеми та прогалини їх
дитини були
би вирішені
школою. Це ніколи не станеться. Громадянське
суспільство має зробити крок вперед.
З
цією метою необхідно поглибити причини
цього явища, і ЮНІСЕФ сприяє цьому через
поняття «навчальна
бідність»,
як ми дізнаємося від експерта з питань
освіти
ЮНІСЕФ Румунія
Лумініце Костаке:
Багато разів, коли ми думаємо про право
на освіту, ми більше маємо
на увазі
доступ до
освіти і
часто забуваємо про участь
і, особливо, про якість освіти. Ці три
взаємозалежні, і лише доступ до освіти
без належної участі та без якісної
освіти практично дає нам ті
результати,
які ми бачили відображеними
у звіті. Сьогодні я хотіла би представити
поняття, яке вже обговорюється в усьому
світі, але менш обговорюється в Румунії,
відповідно, бідність у навчанні. Для
цього показника враховувався рівень
грамотності
10-річних дітей. У Румунії ми
не маємо дуже
добрих
результатів у цьому плані.
Таким чином, 20% дітей перебувають у
ситуації
навчальної бідності.
У нас 7% дітей початкового
шкільного віку перебувають
поза системою
освіти, тобто вони більше не навчаються.
Чому концепція
навчальної бідності
важлива?
Ми часто говоримо про бідність, і всі
дослідження показують, що в Румунії
грошова бідність серед дітей дуже
висока. Але навчальна бідність підтримує
це порочне коло бідності загалом.
Нещодавня доповідь трьох організацій
– ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та Світового банку -
показує економічні втрати, які людина
зазнає протягом
життя,
коли вона перебуває у стані навчальної бідності.
Таким чином, практично ця затримка буде
зберігатися протягом усього життя
людини як дорослої людини і більше того,
вона буде передана наступним поколінням.
У багатьох звітах ми часто говоримо, що
освіта є найбільш стійким шляхом до
прогресу, але освіта також є найбільш
стійким шляхом виходу з бідності. Як
тільки ми виберимося
з навчальної
бідності,
ми вийдемо з грошової
бідності.
Звіт
про рівень грамотності
започатковано разом з
Міністерством освіти, а це означає,
що питання функціональної неписьменності
також починає усвідомлюватися
на державному рівні. А заходи боротьби
з нею з’являться з наступного навчального
року, поки що через зміни в системі
оцінювання учнів. Це лише перший крок,
який, як ми сподіваємося, буде швидко
наслідуваний іншими для
можливої зміни ситуації
в майбутньому.
