Уявлення про державну систему охорону здоров’я
Привід для постійного невдоволення як пацієнтів, так і фахівців, які працюють у цій галузі, румунська охорона здоров'я була недавно порівняна із медичними системами в інших 34 європейських країнах.
Monica Chiorpec, 21.01.2015, 02:09
Привід для постійного невдоволення як пацієнтів, так і фахівців, які працюють у цій галузі, румунська охорона здоровя була недавно порівняна із медичними системами в інших 34 європейських країнах. Дослідження «Охорона здоровя в цифрах», опубліковане Європейською Комісією в кінці минулого року, представило останні дані про стан здоровя населення, фактори ризику для здоровя і доступ до якісних медичних послуг в усіх державах-членах ЄС, країнах-кандидатах на вступ (за винятком Албанії) та в країнах-членах Європейської асоціації вільної торгівлі.
Отримані результати показують, як зазвичай, суміш позитивних і негативних ситуацій у всіх державах, в тому числі Румунії. Наприклад між 1990 і 2012 роками середня очікувана тривалість життя при народженні в країнах-членах ЄС збільшилася більш ніж на 5 років, досягнувши 79,2 років. Тим не менш, різниця між найвищим рівнем тривалості життя (Іспанія, Італія і Франція) і найнижчим (Литва, Латвія, Болгарія і Румунія) – не зменшилася з 90-тих років. У Румунії, поясненням такого стану справ може бути те, що, згідно з тим же документом, румунська влада витрачає на охорону здоровя кожної людини менше ніж навіть Сербія або Чорногорія.
Наприклад Румунія є європейською країною, в якій найменше використовуються високоінформативні методи діагностики, такі як магнітно-резонансна томографія або компютерна томографія. Постійне недофінансування, зокрема через низький рівень виділених бюджетних асигнувань (всього 4% від ВВП в 2015 році) і обовязкові платежі, які кожна людина має сплатити до Фонду медичного страхування, пояснюють частково низьку ефективнусть профілактичної медицини. Одним із наслідків цього є зростання смертності від раку шийки матки серед жінок (найвищий серед країн ЄС), форма раку, котра виявлена на ранній стадії, в більшості випадках є виліковною. Звідси випливає і взаємозалежність між системою охорони здоровя та економічною ситуацію в кожній країні: багаті країни мають більш розвинуті системи охорони здоровя ніж бідні, такі як Румунія.
З огляду на низький рівень продуктивності румунської економіки порівняно з іншими європейськими країнами, система охорони здоровя має надто мало джерел фінансування. Основним джерелом є, на сьогодні, обовязкові внески працівників та роботодавців до Фонду медичного страхування, яким розпоряджається Національний будинок медичного страхування. Приватне страхування є менш поширеним в Румунії, а багато людей платять безпосередньо зі своєї кишені за отримані медичні послуги. Кожен пятий румун самотужки покриває кошти на обстеження і лікування. До цих неформальних платежів можна віднести і так звані “подарунки” медперсоналу, дуже суперечливе, але й надзвичайно поширене явище в Румунії.
Директор Національної школи охорони громадського здоровя Крістіан Вледеску повязує цю ситуацію з низькою оплачуваністю праці лікарів і порівнює доходи працівників охорони здоровя з доходами працівників судової системи. «Багато років тому у нас була визнана соціальна значимість правової системи, унаслідок чого доходи фахівців відповідної галузі були підвищені до середнього міжнародного рівня. На жаль цього не сталося в сфері охорони здоровя. Інакше кажучи держава не визнала соціальну значимість лікарів. Проте, населення визнає їх особливу роль, так можна пояснити ті неформальні платежі. Тим не менш, в короткостроковій і середньостроковій перспективах необхідно знайти рішення, щоб збільшити видатки системі охорони здоровя, в тому числі підвищення зарплатні медперсоналу.»
Окрім низької заробітної плати лікарів, новою великою проблемою останнім часом стає величезний брак лікарів. Румунія налічується серед європейських країн з найменшою кількістю лікарів на душу населення – всього 2,5 на тисячу осіб. За цим показником ситуація складніша тільки в Польщі. Ситуація виглядає ще більш тривожною, коли мова заходить про масову міграцію працівників охорони здоровя в західні країни. «Ми крутимося у порочному колі, з одного боку, від лікарів вимагають того ж рівня продуктивності в порятунку життя, як від їхніх західних колег, але в той же час, держава оплачує їх працю на рівні менш важливої професії. Порочне коло почало розриватися, коли ми увійшли в ЄС і розпочався відтік лікарів у західноєвропейські країни. І надалі це явище набиратиме обертів тому, що на заході попит на лікарів дуже високий.»
Організація та фінансування системи охорони здоровя залежать не тільки від економічних чинників, а й від пріоритетів кожної держави. Хоча ЄС приділяє особливу увагу стану здоровя своїх громадян, що випливає й з дослідження «Охорона здоровя в цифрах», проведеного Єврокомісією спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку, Брюссель і Страсбург не можуть навязати країнам певні політики, а лише давати рекомендації. Розповідає румунський депутат в Європарламенті Ренате Вебер. «На жаль галузь охорони громадського здоровя, з причин, які я особисто не розумію, не має спільної політики на всій території ЄС. У цьому випадку застосовується принцип субсидіарності, тобто охорона здоровя та освіта регулюється національним законодавством кожної держави-члена. Я не розумію, чому. Щоб мати здоровий Євросоюз з усіх точок зору, я вважаю, що здоровя громадян і освіта повинні бути однаковими у всіх державах. Є деякі рекомендації Брюсселя щодо державної політики, але вони не мають обовязкового характеру.»
Попри економічну ситуацію та законодавчі рамки, здоровя залежить від рівня обізнаності населення і мінімуму знань про профілактику. Ренате Вебер. «Коли говорю про виховання, я маю на увазі ту поведінку, що має бути обовязковою на рівні всієї громадськості, щоб таким чином запобігти хворобам. У цьому напрямку ми домоглися певного прогресу завдяки законодавству. Я маю на увазі заборону куріння, регулювання обігу електронних цигарок, наприклад. Тут поєднуються законодавство з вихованням.»
Зрештою, стосовно Румунії, дослідження «Охорона здоровя в цифрах» містить низку як позитивних, так і негативних аспектів. У Румунії спостерігається найвища смертність у Європі від інсульту, а також найвищі в ЄС показники смертності немовлят. Водночас у нашій країні було зафіксовано найнижчий рівень захворюваності на діабет 1-го типу на 100 тисяч населення. З точки зору споживання алкоголю і тютюну Румунія знаходиться нижче середнього показника по ЄС. Однак разом з Болгарією та Фінляндією румуни споживають найменше фруктів, але не поступаються решті європейських країн за рівнем споживання овочів, завдяки чому Румунія має найменшу в Європі кількість людей, страждаючих ожирінням.
