Статус неформальних громадських ініціативних груп
В останні два-три роки, громадянський дух румунів, почав бути все більш помітним, особливо з появою ініціативних груп.
Christine Leșcu, 11.11.2015, 09:21
В останні два-три роки громадянський дух румунів почав
бути все більш помітним, особливо з появою ініціативних груп. Малі неформальні
організації, створені пересічними людьми, коагулюють для вирішення конкретних
проблем. Наприклад група «Ясси люблять липу» була сформована в знак протесту
проти рішення мерії про вирубування кількох десятків столітніх лип в колишній
столиці Молдовського князівства і навіть зуміла розробити і почати впровадження
проекту пересадження цих дерев.
У Бухаресті, різні райони мають по одному, а то і більше неформальних груп:
«Ініціатива Фаворит», «Рятуйте Парк Друмул Таберей», «Рятуйте Парк ІОР». Загалом
на сьогодні в Румунії діють 513 неформальних груп, з яких 48 виникли спонтанно,
з ініціативи їх членів, а 465 були створені в рамках різних програм з державних
коштів або з приватних коштів різних організацій. Відповідні дані були
представлені в доповіді, складеній в рамках проекту «Розвиток потенціалу НУО та
неформальних груп», проведеному Фондом відкритого суспільства.
Після того як прокинувся до життя останнім часом, громадянський дух потребує
подальшого стимулювання, стверджує координатор проекту Марінела Андрей. «Співвідношення
підтримуваних неформальних груп і спонтанних складає 10 до 1. Головним висновком,
до якого ми прийшли є те, що спонтанна активація громадян або цивільного духу є
досить обмеженою, навіть якщо вона вже почала проявлятися і помітна в громадському
просторі. Більшість із підтримуваних неформальних груп пов’язана з вирішенням
певної проблеми, як правило, окремої невеликої громади, пов’язаної з інфраструктурою,
незалежно від того чи йдеться про дороги, мости чи якісь будівлі (дитячі
садки, школи).»
Організовуючи різні акції, збираючи підписи для клопотань або вимагаючи
аудієнцій, деякі з цих груп стають видимими і навіть добиваються зустрічей з
представниками місцевої влади. Але статус партнера по діалогу органів місцевого
самоврядування здобувається дуже важко, частково тому, що ці неформальні групи часто
не мають чітко врегульованого юридичного статусу. Тим не менш, їхні члени не вважають,
що вирішення цього питання є пріоритетом. Розповідає соціолог Валентин Бурада, один з
авторів доповіді про «неформальні громадські групи в Румунії». «Основною
проблемою є не правова або офіційна реєстрація цих груп, а потреба в їх визнанні,
у тому числі органами державної влади. Думки,
що були висловлені членами цих неформальних груп підкреслюють те, що наголос
має бути поставлений на роботі з органами державної влади, а оформлення свого статусу може бути важким процесом,
який, часто, означає більше проблем, ніж знайдення рішень. Крім того, їх
визнання владою здійснюється зараз в основному на основі довготривалої історії
спільних дій членів, їх участі у засіданнях місцевих рад, проведених
ними різних громадських або вуличних акцій, заходів, завдяки яким групи
отримують визнання.»
Ресурсний центр заради громадської участі, одна
з асоціацій, які підтримують утворення якомога більшої кількості груп
громадянської ініціативи, не бачить необхідності в подальшому регулюванні, як,
наприклад, їх внесення мерами або місцевими радами до якихось офіційних списків.
Чому? Відповідає Синзіана Добре, координатор програм зазначеного центру. «Один
з висновків доповіді, з яким ми не згодні, є ідея створення процедури
реєстрації неформальних груп відповідними державними установами. Ця процедура
буде чимось на кшталт акредитації даною установою. Це означало б необхідність
реєстрації перед тим як йти в аудієнцію чи вимагати зустрічі з представниками
місцевої влади. Ми не вважаємо це необхідним. Ми вважаємо, що це буде
придушувати акції цих груп, тому що їх досвід починається з перших аудієнцій. Зобов’язання
до реєстрації перш, ніж робити ще один крок, їм не допоможе. Крім того, це може призвести до надмірної бюрократизації процесу переговорів з представниками
влади з самого початку, процес, що має проходити органічно якомога легше.»
Водночас були внесені інші пропозиції,
спрямовані на підвищення ефективності дій неформальних груп. Синзіана Добре
розповідає. «Вкрай корисними виявилися інші висновки, що припускають надання
групам можливості вимагати проведення громадських дискусій в рамках закону про прозорість
в прийнятті рішень. Цим законом передбачено зобов’язання органів місцевої влади
консультуватися з НУО, перш ніж приймати певні рішення. Було б добре, якби на
таких консультаціях були присутні й неформальні групи. Іншою проблемою є створення
приміщень для зустрічей, тому що великою
проблемою, з якою стикаються члени таких груп є: «а де ми можемо зібратися
разом?». Вони не можуть зустрічатися лише в кав’ярнях, це може бути надто дорого
для певних осіб. Крім того, у кав’ярнях завжди багатолюдно і це не найкраще
місце для планування та обговорення певних дій. Таким чином потрібно створити
приміщення для зустрічей або спеціальні громадські простори.»
Одним із головних висновків цього дослідження стало те, що стимулювання
громадських ініціатив має здійснюватися головним чином за рахунок підвищення
рівня громадянської обізнаності: люди не будуть боятися говорити з
представниками влади, коли знатимуть свої права. Валентин Бурада. «Проблеми випливають,
скоріше, з низького рівня громадської обізнаності та традиції участі в Румунії
і менше з відсутності законодавства чи правових інструментів, які б могли підтримати
цю громадянську активність. Є недоліки у застосуванні законодавства про доступ
громадськості до публічної інформації та про участь громадян у процесі прийняття
рішень суспільного значення. Неформальні групи відіграють важливу роль в цьому
відношенні. Були запропоновані такі механізми стимулювання як підвищення рівня
громадянської обізнаності та збільшення тиску на представників влади, з тим, щоб вони дотримувалися
чинного законодавства та створювали механізми для реальної участі громадян у
процесі прийняття рішень.»
Незважаючи на всі ці недоліки, громадянські ініціативи швидко
збільшуються за кількістю та інтенсивністю,
а в подальшому ситуація не може розвиватися інакше ніж по висхідній.
