Свобода і плюралізм в ЗМІ

Щороку, на початку травня відзначається Всесвітній день свободи преси. І, як правило, з цієї нагоди проводяться різні дослідження щодо рівня свободи слова та прав журналістів.

Christine Leșcu, 11.05.2016, 10:11

Щороку, на початку травня відзначається Всесвітній день свободи преси. І, як правило, з цієї нагоди проводяться різні дослідження щодо рівня свободи слова та прав журналістів. Одним з таких досліджень є Моніторинг плюралізму в медіа, ініційоване та фінансоване Європейською комісією та Європейським Парламентом. У рамках дослідження, ціллю якого було виявлення можливих ризиків, які загрожують свободі преси в ЄС, були проаналізовані медіа середовище 19 країн-членів. Були досліджені чотири основні галузі ризику: базовий захист, плюралізм ринку засобів масової інформації, політична незалежність та соціальна інтеграція.

Показники, які вимірювали ризики щодо базового захисту були орієнтовані на свободу вираження поглядів, дотримання права на публічну інформацію, стандарти журналістики та державний контроль. Що стосується політичної незалежності був виміряний рівень впливу політики на медіа-канали та на дистрибюційні мережі та рівень незалежності фінансування державних засобів масової інформації.

Загальний висновок полягає в тому, що єдина галузь, де ризики оцінюються як низькими це базовий захист у ЗМІ, для решти секторів був зареєстрований на європейському рівні середній рівень ризику. Проте, у випадку Румунії був зареєстрований середній рівень ризику в усіх чотирьох основних секторах. Деталі про проведене дослідження у випадку Румунії подає Адіна Марінча дослідник Median Research Center: Румунія є єдиною країною з 19-ох, яка має потенційний середній ризик щодо базового захисту журналістики. Серед найсерйозніших проблем, з якими стикаються румунські журналісти, зокрема у сфері друкованих ЗМІ, є погана економічна ситуація, яка полягає у порушенні термінів виплати заробітної плати, відсутності гарантії збереження робочого місця, скорочення заробітної плати, укладання короткострокових трудових договорів, які забезпечують короткий соціальний захист у випадку безробіття та пенсій. Водночас, такого роду трудові договори, полегшують звільняння з праці журналістів.

Це погане економічне становище іноді тісно пов’язане з інтересами власника, інтереси, які не співпадають з критеріями відповідної професії, як зазначає журналіст Петрішор Обає, координатор сайту paginademedia.ro: Проблема румунської преси стосується двох основних сфер. Одна з них пов’язана макрозоною, а саме на рівні роботодавців, які виявили, в певний момент, що вони можуть використовувати ЗМІ в особистих цілях, а тут наявний великий економічний тиск. Інша проблема стосується мікрозони, тобто на рівні професії. Є журналісти, які не мають ні найменшого уявлення про те, як писати і як документуватися, яким не відомі елементарні правила цієї професії. Соціальні проблеми є дуже важливими, оскільки вони є основним важелем тиску в руках роботодавця. Якщо не є задоволені елементарні потреби, якщо виникає запитання що буду їсти завтра, звичайно що кодекс професійної етики журналістики не дотримується.

Інша проблема, яка була виявлена в проведеному дослідженні про моніторинг плюралізму засобів масової інформації в Європі стосується дотримання професійних стандартів, особливо в приватних компаніях ЗМІ, що покривають найбільшу частину ринку медіа. Адіна Марінча: Часто журналістські стандарти або кодекси відсутні або не застосовуються або вони майже повністю виробляються керівництвом медіа-компанії, а не журналістами чи професійними журналістськими асоціаціями. Всі ці фактори призводять до втручання в редакційну політику, існували чимало випадків звинувачення у незаконному фінансуванні засобів масової інформації різними політичними і економічними особами або, навіть журналістської цензури.

Надмірна політизація частини засобів масової інформації, особливо приватних, із метою захисту певних інтересів, в тому числі економічних роботодавців, є одним з результатів іншого дослідження, а саме FreeEx, розробленого неурядовою організацією ActiveWatch.

У цьому дослідженні представлені випадки тиску з боку роботодавців, щоб матеріали, які завдавали шкоди іміджу окремим посадовим особам або виявляли здійсненні порушення ними не були опубліковані. Є приклади коли журналісти, які наважилися зробити це, були покарані через припинення договору про співпрацю. Описані випадки, коли місцеві мери використовували місцеві ЗМІ, щоб шантажувати політичних опонентів. Резван Мартін вважає, що політична та економічна залежність обумовлена поганим фінансовим становищем деяких медіа-компаній, яке не поліпшилося після економічної кризи. Разван Мартін: Будучи дуже вразливими з економічної точки зору, їхнє ставлення стає також дуже крихким перед різними політичними діячами або кредиторами. У той же час, я не переконаний, що краще економічне становище медіа установ, призвело б до більшої стійкості перед окремими впливами. Я боюся, що рація їх існування полягає саме у причетності до таких політичних ігор, а не у інформуванні громадськості або в отриманні законного економічного прибутку. Я маю на увазі зокрема телеканали. Але я не хочу узагальнювати, тому що є ще багато чесних журналістів та медіа компаній, які повністю поступають належно. Особливо в інтернет-мережах є медіа-платформи, які проводять якісну журналістику.

З протипожежними економічним та редакційним становищами, дві суспільні установи аудіовізуалу: Румунське суспільне телебачення та Румунське товариство радіомовлення, у свою чергу стикалися із проблемами в останній рік, – зазначається у дослідженні FreeEx про свободу преси в Румунії. Мартін Разван: Суспільне радіо має добру економічну ситуацію, але було проблем щодо ініціювання кампанії проти законопроекту щодо внесення змін до закону про функціонування громадських установ. Існує і оскарження у Національній раді аудіовізуалу про те, що був надмірно використаний ефірний час для виступу проти вищезгаданого законопроекту. Ситуація в Румунському суспільному телебаченні, яке знаходиться на межі краху, через накопичення величезних боргів, не привернуло уваги з боку політичного класу для вирішення цієї проблеми.

На даний момент в Парламенті, суспільне телебачення переходить через процес призначення нового керівництва.