Румунські працівники та понаднормові години
Проаналізований також останнім часом в Румунії, синдром виснаження або burnt-out тісно пов'язаний з явищем надмірної праці або виконанням додаткових годин на роботі або навіть в рамках нормальної робочої норми.
Christine Leșcu, 07.03.2018, 00:19
Проаналізований також останнім часом в Румунії, синдром виснаження або burnt-out тісно пов’язаний з явищем надмірної праці або виконанням додаткових годин на роботі або навіть в рамках нормальної робочої норми. Проте в Румунії робочий тиждень має більше годин, ніж середній показник ЄС: відповідно до Європейського опитування умов праці (EWCS) проведеного в 2016 р. понад 35% працівників Румунії працювали понад 40 годин на тиждень, тоді як середній показник в Європі становив 23%. Проте для деяких румунських працівників здійснення та оплата понаднормових годин є міражем: для деяких це означає отримання досить гарного доходу, для інших – це гарантія гідного життя, що їхня скромна зарплата не може забезпечити. Однак для обох категорій додаткова робота та зусилля призводять до проблем зі здоров’ям та особистих драм.
Драгош Ілієску, викладач факультету психології Бухарестського університету розповідає про наслідки виснаження на роботі: Додаткові години це емоційний або психологічний стрес. Як будь-який стресор, який триває довго впливає на людину, і призводить безпосередньо до незворотних наслідків. Деякі з них – психічні розлади, такі як синдром емоційного вигорання, веде безпосередньо до депресії. Існують також незворотні наслідки на фізичне здоров’я, такі як серцеві захворювання: гіпертонія або інфаркт міокарда.
У Румунії, відповідно до закону, наднормові години може вимагати роботодавець або навіть працівник може добровільно працювати в певних межах: не більше ніж половину норми. Крім 40 тижневих годин можна працювати ще 20 додаткових годин. Вони можуть бути компенсовані як вільними годинами, так і днями, як зараз обговорюється, або ефективним платежем, варіантом, яким користуються багато компаній в Румунії. Серед них компанія Daewoo Mangalia Heavy Industries, яка керує верфі у чорноморському порті Мангаліа. Там, у 2016 році, працівники працювали близько мільйона додаткових годин, за даними профспілки робітників.
Марін Флоріан, колишній керівник профспілки, який тепер пенсіонер, згадав про роботу з ранку до вечора, навіть у вихідні. Фактично, всі співробітники, які відчували себе придатними і бажали додатково працювати робили це, – зазначає Марін Флоріан: Були ситуації, коли деякі співробітники, які не хотіли працювати понаднормово, не робили цього. Але таких було дуже мало, якраз тому, що працівники знали, що, зробивши ці додаткові години, вони збільшать свої доходи. Понаднормові години були оплачені вдвічі більше, ніж звичайна заробітна плата за той день. Було виконано 140 додаткових годин до 170 годин виконаних на місяць. Робітники працювали близько 320 годин на місяць.
Для роботодавців було бажано не збільшувати заробітну плату, і платити за ці наднормові години, які вони могли платити, лише відповідно до потреб компанії. Для них це було більш зручно, продовжує Марін Флоріан: Дійшлося і до того, що працівникам пропонувалося відмовитися від відпустки, щоб приходити на роботу. Їм платили в обмін на відпустку. На наше прохання Інспекція з праці, прийшла в контроль але з огляду на Кодекс праці, який не є строгим, передбачав лише штраф у розмірі 3000 лей, що не було багато для компанії з товарообігом у понад 2 млрд. лей.
Очевидно, що виконання понаднормових годин призвело в часі до шкідливих наслідків. Марін Флоріан: 58% працівників нашої компанії хворіли на певні захворювання, пов’язані з хребтом, слухом, зором, серцем і т. д. Я зізнаюсь, що в деяких сім’ях навіть були розлучення, тому що деякі дружини заявили, що вони не можуть продовжувати життя з кимось, що весь час перебуває на суднобудівному заводі, навіть якщо вони приносять гроші. Були й інші випадки. Наприклад, у дитячому садку, 4-річним дітям запропонували визначити сім’ю, і вони намалювали лише свою матір. Коли їх запитали про батька, вони сказали, що він працює, не приходить додому.
Поява цих шкідливих ефектів підтвердилася дослідженням, координованим Драгошем Ілієску та досягнутим через партнерство між Національним профспілковим блоком та Фондом Фрідріха Еберта в Румунії. Драгош Ілієску представляє висновки свого дослідження: Ризик виснаження працівника, який працює понаднормові години є основною ознакою синдрому вигорання, що на 127% вище, ніж у працівника, що не працює додаткові години. Ризик особи з додатковою програмою незадоволеною сімейним життям на 109% більший. Тому понаднормові години створюють великий дисбаланс між особистим та професійним життям. Ми бачимо набагато більше випадків розлучених сімей, насильства в сім’ї, у випадку працівників, які працюють понаднормово. На 96% збільшується зловживання сигарет, алкоголю або інших речовин.
Тому експерти рекомендують, щоб додаткові години не оплачувались, але надавались вільні години або дні. Драгош Ілієску: Шкідливий вплив додаткових годин на особистому та організаційному рівнях не можна компенсувати заробітною платою чи фінансовими бонусами. Ці негативні ефекти можна компенсувати вільними годинами або вільними днями для працівника. Якщо у вас є періоди, коли ви дозволяєте собі повернутися до нормальної роботи, шкідливі наслідки компенсуються цим. Людське тіло є достатньо гнучким, щоб повернутися до нормального стану.
В даний час в парламенті Румунії обговорюється законодавча ініціатива, яка, за результатами дослідження, проведеного Національним профспілковим блоком та Фондом Фрідріха Еберта, також передбачає більш суворі штрафи для компаній де виконуються нелегальні понаднормові години.
