Румунська школа та соціально-освітня інтеграція

Паралельно з офіційними даними, різні експерти в галузі освіти, як і неурядові асоціації здійснюють власні аналізи системи освіти.

Christine Leșcu, 06.06.2018, 09:47

Паралельно з офіційними даними, різні
експерти в галузі освіти, як і неурядові асоціації здійснюють власні аналізи
системи освіти. Йде мова зокрема про Асоціацію Human Catalyst, голова якої
Лаура Грета Марін у співпраці з іншими експертами створила відповідний
інструмент оцінки праці шкіл з соціальної точки зору. Цей інструмент названий
коефіцієнтом соціально-освітнього ризику. Дотепер цей коефіцієнт ризику був
застосований лише для аналізу шкільної діяльності початкового та гімназійного
циклів, які охоплюють учнів від нульового до VIII-их класів включно, тобто
діяльність з дітьми від шести до чотирнадцять років.

Коефіцієнт
соціально-освітнього ризику поєднує в своїй оцінці численні дані, з-поміж яких
дані стосовно ризику покидання школи, тобто кількість учнів-другорічників,
учнів, виключених із школи та учнів із незавершеною ситуацією. Одночасно,
коефіцієнт соціально-освітнього ризику має
на увазі рівень підготовки педкадрів, тобто кількість вчителів, рівень підготовки
яких не відповідає необхідним вимогам, а також рівень підготовки учнів,
враховуючи, як участь, так і результати, одержані учнями VIII класів під час загальнонаціонального тестування, враховуючи також
рівень соціо-економічного розвитку місцевості, в яких розташовані школи, тобто
рівень маргіналізації, згідно з дослідженнями Світового Банку.

Лаура Грета Марін розповість про результати
застосування вищезгаданих критерії для 2016-2017 навчального року: Показник коефіцієнту соціально-освітнього ризику є від 1
до 10. Цифра 10 є максимальною цифрою, яку може одержати школа з найвищим рівнем соціально-освітнім ризиком. Результатом здійсненої ієрархії були
чотири категорії шкіл, а саме: добрі школи, результати яких згідно критеріям
варіюють між 0-1, в усій країні існують 446 таких шкіл, середні школи,
результати яких варіюють між 1-3 ( ці
школи найчисленніші, тобто 62% шкіл Румунії, а саме 2600 шкіл, школи з низькими
результатами а саме 1115 тобто 26% загального обсягу, а на останньому місці
школи з дуже низькими результатами, які становлять 1% загального числа шкіл,
які знаходяться на території Румунії.

На основі
результатів, одержаних шляхом застосування коефіцієнта соціально-освітнього ризику, експерти в галузі освіти мали навіть можливість змалювати
загальний профіль школи в Румунії, яким загрожує максимальний ризик у
соціально-освітній діяльності. Лаура
Грета Марія стверджує: Це стосується шкіл, розміщених у найвіддаленіших
регіонах, так описав їх Світовий Банк. Ці навчальні заклади включають біля 300
учнів. Більше 10% становлять діти циганської національної меншини. Ці заклади стають іноді сегрегаційними. Від 10%
до 70% дітей покидають ці школи. Процент педкадрів з невідповідною професійною
підготовкою або низьким рівнем підготовки становить 5%. Процент учнів
VIII класів, які відмовляються від загальнонаціонального тестування становить 30%, а середнє число оцінок учнів, які беруть участь у національній перевірці знань, становить нижче
5,50.

Оцінюючи
та порівнюючи дані відповідні 2015, 2016, 2017 рокам, була виявлена окрема ситуація, яку експерти Асоціації Human Catalyst назвали
Бреїлським явищем. Це Бреїльське явище стосується запису учнів VIII класів до Національного тестування знань з
румунської мови та математики, учні які бажають продовжити навчання у ліцеях. У
залежності від результатів цього Національного тестування разом з результатами
одержаними під час років навчання, учні
мають можливість поступити у добрий або менш добрий ліцей. Одночасно, в
залежності від цих результатів, робиться ієрархія шкіл. Як слід розуміти
Бреїльске явище пояснює пані Лаура
Грета Марін: Минулого року повіт Бреіла займав друге місце після Бухареста з поміж повітів, які отримали
найвищої середньої оцінки на Національному тестуванні. Одночасно, повіт
Бреіла належав до повітів з найбільшим числом учнів, які відмовилися взяти участь в цьому тестуванню, майже 40%.
Щоб зрозуміти цю ситуацію, ми провели телефоні розмови з шкільними
інспекторами, з директорами шкіл. Ми також розмовляли з батьками та
учнями-випускниками, які наголошували на тому, що ніби існувала певна
процедура, яка застосовується вже чимало років, а саме: учням, які мають
слабкі результати ніби то радять, або примушують та шантажують не брати участь у національному тестуванні знань,
побоюючись, що вони сприятимуть негативним результатам школи. Стосовно цього існують випадки зі
шкіл всієї країни.

Зрозуміло, що учні з слабими результатами в навчанні протягом років, матимуть і
на національному тестуванні слабі результати, саме тому керівництво окремих
шкіл вдається до примусового заперечення участі таких учнів у національному
тестуванні, як це мало місце у випадку однієї матері, мешканки Бухареста. Її
три близнюки не мали перехідні оцінки з математики, отже їм запропонували
дне брати участь у тестуванні. Замість можливості виправити оцінки, мали місце наступні події, про які розповідає
мати хлопців: Діти мали слабі результати про що я не знала. Мені був відомий
той факт, що вони мають посередні результати в навчанні, про те я не думала, що вони на рівні двійки або трійки. Пізніше пані директор школи сказала
мені, що буде уважна, щоб вчителька математики не поставили їм перехідні
оцінки. Вона прагнула, щоб вони не здобули перехідних оцінок, щоб не могли брати
участь у національному тестуванні і таким чином зменшити середню оцінку школи, яка вважається однією з добрих шкіл столиці.
На мою думку поведінка пані директорки була впливом авторитету по
відношенню до вчителя математики.

Крім того, що
вищезгаданий вплив є незаконним явищем,
мати вважає, що він негативно впливає на мораль своїх дітей, тому відповідна
мати звернулася до Міністерства національної освіти з вимогою роз’яснити цю справу. Одночасно, з ініціативи
організації Human Catalyst численні неурядові організації звернулися з петицією
до компетентних органів у зв’язку з Бреїлським явищем. Через два тижні після реєстрації цих домагань,
Міністерство національної освіти запросило представників підписантів петицій на обговорення, результати
яких будуть оприлюднені. Редакція ВСРР
також звернулася з проханням до Міністерства освіти висловити свою точку
зору щодо Бреїлського явища. З відповіді, одержані минулого тижня, цитуємо
наступне: Міністерство національної освіти втілює в життя політику освіти, забезпечує безсторонність
виховання стосовно рівноправного
доступу до всіх форм навчання та якісної освіти. До Міністерства освіти не
були вислані вимоги з боку батьків або учнів щодо конкретної ситуації вищезгаданого
явища.