Румунська молодь та Європа пост-економічної кризи
Хоча, офіційно, економічна криза закінчилася в Європі, наслідки все ще відчуваються європейцями, особливо тими, хто найбільше постраждав від рецесії: молоді особи.
Christine Leșcu, 06.07.2016, 08:12
Хоча, офіційно, економічна криза закінчилася в Європі, наслідки все ще відчуваються європейцями, особливо тими, хто найбільше постраждав від рецесії: молоді особи. Відповідно до недавнього Євробарометру, більшість молодих європейців у віці від 16 до 30 років відчувають себе ізольованими в своїх країнах, в результаті економічної кризи. Більшість з них нараховуються в Греції (93%), у той час як найменше число знаходиться в Німеччині, де тільки 27% молодих людей мають це почуття.
У Румунії, відсоток досить високий: 71% румунських респондентів опитування відчувають себе маргіналізованими. Найбільш частою причиною є обмежений доступ до стабільних і гідно оплачуваних робочих місць, вважає Діана Філіп, координатор офісу EuropeDirect в Бухаресті: Я думаю, що разом з негативними наслідками економічної кризи, які все ще відчуваються, може йти мова про старе кліше: від молодих випускників, які тільки що завершили навчання, вимагається змістовний досвід роботи. Це відбувається насправді у всіх країнах-членах ЄС, не лише в Румунії. Різниця полягає в тому, що в інших державах-членах ще наголошується на практичні спеціалізації, такі як ті, які пропонують професійно-технічні училища, а не тільки на теоретичну спеціалізацію. А з нашого досвіду, ми вважаємо, що стажування і волонтерство стали важливими у формуванні молодих людей, паралельно із теоретичними аспектами, які вони отримують в коледжах. З цієї причини був урегульований і закон про волонтерство, щоб і цю діяльність можна було вважати трудовим стажем. Очевидно, що молоді люди потребують, на додаток до теоретичної освіти, і практичного стажування, з метою інтеграції на ринок праці.
Незважаючи на проблеми на внутрішньому ринку праці, Євробарометр показує, що половина молодих людей у Румунії не хочуть вчитися або емігрувати в іншу країну ЄС. 85% не подорожували до інших країн, щоб вчитися або працювати. Натомість, вони активні в соціальних мережах, і хотіли б брати участь в публічних дебатах. Для Міхая Драгош, голови Ради у справах молоді Румунії, ці два аспекти – громадська активність і бажання залишитися в країні – тісно пов’язані між собою і стосуються намагання поліпшити тутешню ситуацію. Міхай Драгош. Інтерес до демократичного процесу і до впливу на процес прийняття рішень існує, як це показує проведений нами Євробарометр. Є, так само, значне число молодих людей, які вважають, що соціальні мережі є перевагою для демократії, оскільки вони дозволяють брати участь в різних кампаніях і дізнання прямої інформації, яка іноді може бути дуже важко доступною за допомогою традиційних засобів масової інформації. Так само є, найімовірніше, побоювання жити за кордоном, через маргіналізацію. Можна запримітити підвищення числа випадків ненависті, екстремізму в деяких європейських країнах. І це може утримати деяких молодих людей шукати майбутнє в іншій країні. Крім того, є багато держав, які мають проблеми безробіття набагато більші ніж Румунія. І це може вплинути на рішення молодих людей бажати збудувати собі майбутнє в іншій країні.
Хоча багато хто воліє залишатися в країні, пільги, призначені для молодих людей, в тому числі в Брюсселі і Страсбурзі, спізнюються бути застосованими в Румунії. Можливо й це пояснює це почуття маргіналізації. Міхай Драгош: Є така європейська програма під назвою Гарантія для молодих людей. Шляхом цієї програми Румунія повинна витратити понад 560 мільйонів євро якраз на цю соціально-економічну інтеграцію молоді. Я маю на увазі, зокрема, тих молодих людей, які ніде не працюють, не навчаються і не проходять жодної професійної підготовки. Ми констатували, однак, що Румунія ще не розпочала практичну реалізацію цієї програми і не витратила лея з цих європейських грошей на консультації та стажування, які могли б бути забезпечені ще з початку 2014 року. У 2009 році європейці вже витрачали гроші, призначені для підготовки людських ресурсів, а ми зараз знаходимося в середині 2016 року, і ще нічого не відбувається.
Ані стосовно впровадження власного законодавства, Румунія не має похвальних результатів, зазначив голова Ради у справах молоді: Ми беремо участь в процесі внесення змін до Закону про молодь. Ми виявили, що, хоча закон передбачає наявність програм для молоді та коштів виділених молоді, включно на рівні місцевих органів влади, переважна більшість установ не використовували ці кошти, і не було ніякого моніторингу витрачання цих коштів. Я маю на увазі кошти, які повинні були бути виділені на програми навчання, консалтингу, дискусії з питань державної політики, програм, які б створили зв’язки між роботодавцями і потенційними працівниками. У 2015 році, у Румунії є проблеми безробіття серед молоді більш ніж на 21%.
Незважаючи на побоювання і почуття маргіналізації, є й хороші новини у Євробарометрі, який вимірює настрій молодих румунів. 89% молодих людей у Румунії вважають, що важливо їм знати європейські інститути. Рівень обізнаності про європейські установи і політики був вже протягом багатьох років в Румунії одним з найнижчих в Європі. Речі, однак, почали змінюватися, особливо від коли молоді люди дізналися, що ці установи можуть запропонувати їм конкретні своєчасності. Діана Філіп, координатор офісу EuropeDirect в Бухаресті: Ще зі середньої школи молоді люди стають все більш зацікавлені функціонуванням інститутів ЄС і готові не тільки зрозуміти механізм, в разі якщо вони хотіли б працювати в Брюсселі, в одній з цих установ, а й ознайомитися із наслідками політик ЄС на національному рівні, особливо на ринку праці.
Соціологічні дослідження для Євробарометра були проведені в період з 8 по 25 квітня 2016 року. Було опитано 10.294 молодих людей з 28 країн-членів ЄС.
