ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Робота вчить, робота виховує!

Сьогодні ми розповімо про те, як пандемія коронавірусу вплинула на ринок праці та як буде виглядати ринок праці в Румунії у 2022 році.

Робота вчить, робота виховує!
Робота вчить, робота виховує!

, 01.03.2022, 20:19

Однією з найнесподіваніших так би мовити переваг
пандемії коронавірусу для пересічної людини була зміна певною мірою графіку роботи.
Ми говоримо тут про модифікацію парадигми праці в тому сенсі, що тепер
працівники вважають за краще звільнятися з роботи навіть без резервного плану,
ніж погоджуватися на різні компроміси на робочому місці.

Нещодавнє дослідження показало, що
лише 3% опитаних хочуть повертатися працювати в офіси на почний робочий день, в
той час як переважна більшість респондентів заявили, що вони покинуть роботу, якщо їх змусять повертатися. 86% працівників хочуть працювати з дому, принаймні два дні на тиждень. Дослідження було проведене на світовому рівні,
будучи опитані понад 10 тисяч людей.

Від керівника відділу маркетингу
eJobs Group Ралуки Думітри ми дізнаємось, як змінила пандемія коронавірусу динаміку праці в
нашій країні та по всьому світі, а також як виглядає ринок праці в Румунії у
2022 році та у яких сферах діяльності спостерігається найвищий рівень зайнятості. Також
будемо говорити про явище «Великої відставки» (The Great Resignation), яке не
обходить Румунію, хоча ще не
набрало великих обертів. Ралука Думітра уточнює: «Якщо в
2021 році говорилося про феномен «Великої відставки» у інших державах, зараз помічаємо,
що це явище потроху наближається до Румунії. У дослідженні, яке ми нещодавно провели 21% опитаних зізналися, що вони покинули б роботу без того щоб мали резервний план. Цей
відсоток, хоча не малий, він дивує тим, що ці працівники більше не хочуть йти
на компроміс на робочому місці. Більше того, кожен восьмий опитаний
заявив, що головним
пріоритетом цього року є зміна роботи та що вже почав шукати нове місце праці.
Ще більше дивує те, що ми спостерігаємо великий оптимізм, адже майже половина з опитаних вважає, що знайде роботу менш ніж за три місяці. З іншого боку, я не знаю, чи йде мова про оптимізм або скоріше про реальність ринку праці, тому що зараз у нас спостерігається великий
дефіцит фахівців, що, очевидно, ставить шукачів роботи у привілейоване
становище, саме тому вони можуть обирати роботу, яку бажають, обговорюють при працевлаштуванні умови
на їх користь, та водночас, вони впевнені, що якщо звільняться
з роботи, навіть без резервного плану, вони зможуть досить швидко знайти інше місце
праці. Дійсно, такою є реальність ринку, тому що добрі спеціалісти дуже швидко
знайдуть роботу відповідно до своїх очікувань.»

Ралука
Думітра розповідає далі про галузі, які нині зіткнулися з гострою нестачею кваліфікованих
фахівців, та які активно наймають працівників: «На
даний час румунський ринок праці відчуває значний дефіцит кваліфікованих фахівців.
З початку року до середини лютого на платформі вже опубліковано 60.000 нових
вакансій. Активно наймають працівників в Бухаресті та у великих містах, зокрема
у таких галузях як: роздрібна торгівля, послуги, call-центри, виробництво, інформаційна технологія, логістичний транспорт, харчова промисловість та будівництво. Кілька тижнів тому ми провели ще
одне опитування, на цей раз серед роботодавців. Ми їх запитали, у яких секторах економіки буде зареєстрований найбільш високий
рівень працевлаштування упродовж цього року. Вони відповіли, що першими галузями
це торгівля, виробництво та будівництво. Є сфери, які постійно потребують працівників,
зокрема торгівля, або сфери, де важко знайти робочу силу, наприклад
виробництво чи будівництво (останній зазнав великого буму, особливо в останні
два роки). З іншого боку, наявний величезний дефіцит кадрів в IT-секторі. До
пандемії коронавірусу ми говорили про дефіцит у 20-30 тисяч спеціалістів, яких
ринок міг поглинути в будь-який момент, а зараз, враховуючи динаміку цієї
галузі в умовах пандемії, йде мова про дефіцит близько 50 тисяч IT-спеціалістів.»

Пандемія коронавірусу змусила людей перейти на гібридний
графік роботи (часткова робота в офісі та дистанційно), і цей формат роботи залишиться
і після завершення пандемії. Ралука Думітра стверджує: «Однією з
єдиних так би мовити переваг пандемії є гнучкість ринку праці. Оскільки ми
повинні були працювати з дому, ми отримали цю свободу працювати дистанційно,
від чого працівники зрозуміло, що не
хочуть відмовлятися. У 2022 році ми будемо говорити скоріше про гібридний графік роботи, ніж про дистанційну
роботу, тому що є бажання повернутися в офіс як з боку співробітників, так і з
боку компаній, але з уточненням, що не йде мова про повернення до того, що було під час допандемічного періоду, а саме п’ять робочих днів у офісі, а про бажання
повернутися до офісу лише кілька день на тиждень. Фактично,
працівники хочуть повернутися в офіси за певних умов, а це з кількох причин, наприклад спілкування,
можливо, деякі з них краще працюють в офісі в певні дні, але це не означає, що вони хочуть повністю повернутися до офісу. Компанії, які хочуть повернути своїх
працівників в офіси за певними фіксованими умовами (наприклад, працівники змушені
працювати у офісах три дні на тиждень у понеділок, вівторок та середу),
практично не залишаючи жодної гнучкості працівникам, то ці компанії стикатимуться
з великими проблемами, особливо в ці часи коли, за кваліфікованих спеціалістів ведеться запекла боротьба між компаніями
. Ті компанії, які не розуміють потребу
гнучкості співробітників, страждатимуть та, ймовірно, зіткнуться з хвилею
відставок у контексті цієї «Великої відставки». З іншого боку, бажання
співробітників мати якомога більше вихідних у 2022 році є цілком природним
явищем. Ми повинні мати на увазі той факт, що впродовж майже двох років ми всі
працювали дуже багато, румуни лише у певній мірі могли вільно подорожувати
або,
коли подорожували то повинні були дотримуватися протипандемічних заходів, вони подорожували менше,
ніж у попередні роки і не всі мали можливість брати відпустку. Також з огляду
на те, що ми всі працювали переважно вдома, професійний простір дуже злився з
особистим, ми дуже багато працювали, у багатьох випадках мова йшла про професійне вигорання, і тому ця потреба у відпочинку є природною потребою.»

Денний центр для дітей біженців з України/Фото: Agerpres
Взаємини Середа, 05 Червня 2024

Підтримка дітей біженців з України

Більш ніж через два роки від російського вторгнення в Україну і перших хвиль...

Підтримка дітей біженців з України
Фото: pixabay.com
Суспільство сьогодні Середа, 24 Квітня 2024

Проблема ожиріння у Румунії

Щороку на початку березня відзначається Всесвітній день боротьби з ожирінням,...

Проблема ожиріння у Румунії
Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень
Суспільство сьогодні Середа, 09 Серпня 2023

Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень

Бухарестська асоціація спортивних клубів Climb Again, яку заснував і якою керує...

Скелелазіння: від терапії до спортивних досягнень
Переможниці домашнього насильства
Суспільство сьогодні Середа, 02 Серпня 2023

Переможниці домашнього насильства

Психологічне насильство стало головною темою театральної п'єси...

Переможниці домашнього насильства
Суспільство сьогодні Середа, 11 Січня 2023

Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?

Для ринку праці 2022 рік був дуже вдалим, - кажуть фахівці з підбору персоналу, маючи...

Як виглядав ринок праці минулого року і чого чекати цього року?
Суспільство сьогодні Середа, 23 Листопада 2022

Неповнолітні матері з малозабезпечених сільських громад 

10% пологів у Румунії походять від матерів-підлітків, так як 45% пологів у...

Неповнолітні матері з малозабезпечених сільських громад 
Суспільство сьогодні Середа, 09 Листопада 2022

Про страх людини у соціальному середовищі

Страх є психічним явищем, але може мати потужні фізичні прояви. Більшості з нас це...

Про страх людини у соціальному середовищі
Суспільство сьогодні Середа, 02 Листопада 2022

Via Transilvanica або про румунську ідентичність

НУО «Tășuleasa Social» допомогла молодим людям зрозуміти, що волонтерство - це...

Via Transilvanica або про румунську ідентичність

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company