Релігійні настрої в румунському суспільстві
95% румунів вірять в Бога, але лише 21% кажуть, що вони щотижня йдуть до церкви. Так само, в той час як 67% вважають, що «гомосексуалізм не слід заохочувати», тільки 27% румунів вважають необхідним чітко визначити шлюб як союз між чоловіком і жінкою.
Christine Leșcu, 11.07.2018, 07:06
95% румунів вірять в Бога, але лише
21% кажуть, що вони щотижня йдуть до церкви. Так само, в той час як
67% вважають, що «гомосексуалізм не слід заохочувати», тільки 27% румунів вважають
необхідним чітко визначити шлюб як союз між чоловіком і жінкою.
Ці дані є
частиною нещодавно опублікованої інфографіки, яка висвітлює релігійні настрої
румунів. Фонд імені Фрідріха Еберта в Румунії, в рамках проекту Соціальний
вісник, склав цю інфографіку на тлі наміру керівної коаліції провести референдум,
за ініціативою громадян, які зібрали три мільйони підписів на підтримку
ініціативи про внесення відповідної поправки до Конституції Румунії. Зокрема йдеться про
внесення змін до Конституції для закріплення того, що сім’я являє собою
форму шлюбних стосунків між чоловіком і жінкою, а не тільки між подружжям, як
це зазначено в чинній редакції відповідної
статті Основного закону.
З такою ініціативою виступила громадянська
коаліція, що складаються з декількох НУО під назвою «Коаліція заради сім’ї», яка
виступає за утвердження традиційної гетеросексуальної сім’ї, що ґрунтується,
між іншим, на християнських принципах. Знаючи, що більшість румунів вважають
себе віруючими, як показують численні соціологічні дослідження, а також
загальне сприйняття, проект Соціальний вісник виявив деякі неточності або недоліки
релігійних реалій. Говорить Вікторія Стойчіу, представник Фонду ім. Фрідріха
Еберта. «99,6% румунів, згідно з переписом, вважають себе віруючими. Але, з іншого
боку, якщо подивитися на те, що люди розуміють під цим в своєму повсякденному
житті, тільки 44% румунів кажуть, що вони моляться щодня. Тільки 21%
респондентів сказали, що вони йдуть до церкви щотижня. Отож, невідповідність
очевидна. Майже 100% румунів вважають себе віруючими, але на практиці цей
відсоток значно менший.»
Антрополог Вінітіле Міхейлеску згодний
з результатами Соціального вісника, який фактично підтверджує висновки низки
досліджень інших престижних соціологічних інститутів, а також результати перепису
з 2011 року. Проте, потрібно відзначити деякі нюанси при аналізі того, що більшість
румунів вважають себе віруючими, але в дійсності лише чверть із них щотижня йдуть
до церкви і менше половини щоденно моляться. Вінтіле Міхейлеску: «Цю невідповідність
не слід тлумачити як «одне кажуть інше роблять». Ми повинні зрозуміти що релігійні
аспекти життя людей є менш інституціоналізованими ніж інші. Прямий зв’язок з
Богом з допомогою молитви вдома, є поширеною формою віросповідання. Ця невідповідність
в інфографіці, не є обов’язково лицемірством, як дехто схильний вважати, це не
означає, що «Я віруючий, але не маю часу для таких дурниць». Часто, дуже
релігійні громади мають власні звичаї, іноді дохристиянські, навіть магічні. Ця
практика, не канонічна, заохочується окремими священиками як спосіб зближення своїх
парафіян.»
До речі, опублікована Соціальним
вісником інфографіка підтверджує, що релігійні звичаї окремих громад, як наприклад
румунська православна громада, є скоріше сполучним елементом відповідної
громади. Вікторія Стойчіу. «Так само, здається парадоксальним, що
99,6% респондентів заявили про свою приналежність до певного віросповідання,
але тільки 95% говорять, що вони вірять в Бога. Не йдеться про велику різницю,
але ці 5% не можна оминути увагою. Це пояснюється приналежністю до традиції і
культурної спільноти. Наприклад, той факт, що народилася в православній родині,
була хрещена та вінчалася в церкві є ознаками приналежності людини до
релігійної конфесії, але це не означає, що людина дійсно вірить в Бога. Приналежність
до цієї громади, скоріше культурна, не означає, що людина відчуває себе зобов’язаним
дотримуватися релігійних догм: щодня ходити до церкви, молитися тощо. Люди
дотримуються великих ритуалів: хрещення, вінчання, похорон.»
Так само треба розглядати результати
опитування, що свідчать про низьку підтримку (27%) ідеї проведення референдуму
щодо визначення сім’ї, як союз між особами протилежної статі, хоча 67% румунів вважають, що суспільство має знеохочувати гомосексуалізм. Ці дані,
однак, свідчать про наявність толерантності, вважає Вінтіле Міхейлеску. «Знеохочення
гомосексуалізму є природним ставленням віруючої людини, християнина або
священнослужителя. Я не буду тут говорити про те чи добре це, або ні, але вважаю,
що це твердження узгоджується з тим, що для більшості означає бути добрим
християнином. Але несподіваним є інше.
Дві третини румунів, здається, вважають, що не треба заохочувати це явище, але
це не треба перетворювати на переслідування, не означає, що треба вносити зміни
до Конституції або до законодавства. Тобто гомосексуалізм не слід заохочувати,
але й не засуджувати. І це означає що населення є набагато мудрішим, ніж я
очікував.»
Але в результаті цього дослідження
було констатовано й щось, що може бути більш актуальною характерною рисою поточних
настроїв у суспільстві: 79% румунів пов’язують віросповідання з моральністю,
вважаючи, що треба вірити в Бога, щоб бути порядним і поділяти правильні цінності.
Вінтіле Міхейлеску пояснює: «Це симптоматична річ, оскільки відповідний зв’язок
посилюється в свідомості людей, які живуть у непередбачуваному суспільстві, що
вважається аморальним та з надто поблажливими нормами. Коли люди вбачають в
аморальності великий ризик, єдиним шансом, останньою надією є церква. Спостерігається
повернення до церкви, яка є єдиною установою, що може гарантувати мораль. А це
означає більше ніж просто тісний зв’язок з церквою, це демонструє зневіру людей
в моральність суспільства. Люди вважають суспільство глибоко аморальним або з ризиками
аморальності та, в такому випадку, єдиною альтернативою залишається церква.»
