Проект “SocioRoMap”
Для окреслення чіткої ситуації цих громад і поліпшення їх житлових умов, недавно був запроваджений в Бухаресті проект Соціографічне картографування циганських громад в Румунії для моніторингу на європейському рівні змін про інтеграцію циганів.
România Internațional, 04.03.2015, 04:47
Циганська громада є найбіднішою і найуразливішою етнічною групою в Румунії. Статистика показує, що 80% із загального числа циганських громад з Румунії проживають в убогих умовах. Основні проблеми, з якими стикаються етнічні цигани є недостатні доходи, відсутність професійної підготовки, низький рівень освіти, безробіття, обмежений доступ до державних послуг, дискримінація. Вони проживають в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Будинки, в яких проживають роми абсолютно непридатні для життя. Житло ромів погано облаштоване комунікаціями та зручностями — без каналізації, тепла, центрального водопостачання, без кухні, туалету. Найвищий відсоток неписьменності зареєстровано теж серед циганського населення. Навіть якщо були ініціативи щодо поліпшення умов життя та соціальної інтеграції циганів, як на національному, так і міжнародному планах, цигани є найбільш дискримінованою громадою в Європі, в порівнянні з іншими національними меншинами.
Для окреслення чіткої ситуації цих громад і поліпшення їх житлових умов, недавно був запроваджений в Бухаресті проект “Соціографічне картографування циганських громад в Румунії для моніторингу на європейському рівні змін про інтеграцію циганів (SocioRoMap)”. Проект надаватиме інформацію державним установам з уповноваженням у сфері розробки громадських політик з метою вжиття заходів у сфері інтеграції цих громад. Так само, результати дослідження допоможуть владі розробити програми і схеми фінансування для проектів, спрямованих на викорінення злиднів, місцевий розвиток та просування шансів успішної інтеграції маргінальних груп. Проект SocioRoMap проводиться Інститутом з дослідження проблем національних меншин з міста Клуж-Напока в партнерстві з Фондом для відкритого суспільства та Центру з досліджень в області міжетнічних відносин. Буде картографовано понад 3000 сільських і міських адміністративно-територіальних одиниць, щоб мати чітке уявлення про потреби і пріоритети циганських громад.
Іштван Хорват, голова Інституту з дослідження національних меншин: “Нашою метою не є проста інвентаризація. Ми прагнемо, щоб опис та презентацію цих громад було зроблено в зрозумілій манері, а їхні проблеми були би представлені у вигляді наочних карт. Крім того, ми хочемо створити функціональну мережу людей, які можуть надавати відповідну інформацію про умови життя цих громад. Це будуть мережі соціальних працівників, будуть мережі НУО, які працюватимуть з різними місцевими громадами, будуть мережі спеціальних установ, а особливо особи, які працюють в установах, присвячених захисту циганів, як наприклад шкільні та санітарні посередники. Отже, наша мета полягає в інвентаризації цих громад, щоб дізнатися про заходи, які були або не були вжиті… бо є громади, для яких було зроблено багато заходів, але є й такі громади, до яких властям до вдалося дістатися з різних причин, бо громада є занадто бідною, занадто ізольованою…”
У заході присвяченому презентації проекту “SocioRoMap” взяла участь і пані Тове Брувік Вестберг, посол Норвегії в Румунії та Республіці Молдова: “Полегшення доступу до освіти і системи охорони здоровя для цих привілейованих груп, включаючи ромів, є основними напрямами програми. В основі цієї програми стоїть переконання, що добрим і справедливим суспільством може бути тільки те суспільство, яке включає в себе все населення: воно приймає і толерує усіх і забезпечує послуги для всіх. У Норвегії не все є рівним, але рівність є нормою. Люди мають різні сімейні коріння, різні доходи, однак права є рівними, що є дуже важливо. Ми повинні знати що насправдні відбувається у ромських громадах в Румунії і це буде досягнуто в рамках цього проекту. Ми повинні надати вирішальним чинникам корисну та актуальну інформацію для планування громадських політик. З різних причин, мало інформації про циганські громади є доступними на рівні уряду. Ми повинні знайти ту відсутню ланку між реальністю цих громад і тими, хто розробляє закони, зібрати інформацію про ситуацію цих громад у кількох напрямках, а саме що стосується умов життя, рівня освіти і доступу до медичної допомоги соціальних послуг”.
Інший проект присвячений, на цей раз, просуванню культури і мистецтва у вкрай несприятливих циганських громадах був започаткований чотирьма асоціаціями з Румунії, які розробляють проекти на цю тему (Асоціації “T.E.T.A.”, “ADO”, “REPER 21” і “Urbanium”). Йдеться про проект “Maskar”, проект виховання шляхом театру, який проходитиме в двох містах Телеорманського повіту (південь): Александрія та Турну-Мегуреле. 40 підлітків і 60 дорослих осіб з цих двох міст проводитимуть, протягом 10 місяців проекту, театральні вистави, семінари, виставки та спектаклі про культуру і традицію ромів. Починаючи від реальності двох міських поселень, де проживають численні циганські громади, проект прагне представити позитивні історії цих міст, і за допомогою тренерів, навчити молодих людей краще спілкуватися один з одним, як в їх власному колі, так і в різних колах, сприяти впевненості в собі і творчому потенціалу і користуватися тими ж правами.
Ана Марія Пеледуш з Мистецької асоціації з прав людини (ADO): “Ми підходимо до чутливого питання, а саме дискримінації циганських громад у цих двох населених пунктах, але ми робимо це своєрідним методом, художніми засобами і запропонуємо театральні вистави як засіб для створення мостів між двома культурами (румунської та циганської). Ми створимо дві групи молодих людей в обох містах з метою участі протягом декількох місяців у семінарах особистісного розвитку та театральних виставах, щоб розповідати про те, як вони сприймають дискримінацію та питання, повязані з циганською громадою в їхньому місті. Ми працюватимемо з молодими етнічними циганами, але і з молодими особами інших меншин з метою взаємодії один з одним. Наприкінці майстерень, ми поставимо на сцену дві пєси, одну в Турну-Мегуреле, і одну в Александрії, які покажемо потому і в Бухаресті та Клуж-Напоці”.
В ході проекту ми, також, намічаємо улаштувати дві виставки про історію циганської культури в цих двох містах і околицях. Вони включатимуть народний одяг, ремесельські предмети, фотографії, прикраси, пісні, вірші, легенди та символи. Організатори проекту були здивовані готовністю циганських дітей брати участь у проекті. Ана Марія Пеледуш: “Нас абсолютно неймовірно прийняли у школах і коледжах з найслабшим рейтингом в місті. Коли ми сказали їм про те, що ми хочемо робити, не було такої молодої людини, яка б не хотіла взяти участь в майстернях, тим більше що багато учнів цих шкіл є етнічними циганами. На відміну, у хороших школах ми зустріли дуже обережне ставлення, навіть расистське по відношенню до циганської громади”.
Обидва проекти для циганських громад у Румунії фінансуються Норвезьким фінансовим механізмом.
