Програма «Школа після школи» в Румунії
У законі Про освіту містяться положення про створення у школах державних груп продовженого дня і хоча на папері все виглядає чудово, у дійсності ці правові положення ніколи не застосовувалися.
Christine Leșcu, 28.09.2016, 08:08
Крім суєти і хвилювання, властивих кожному новому початку, новий
навчальний рік в
Румунії, зазвичай супроводжується насущними проблемами. З однією із них стикаються
більшість
батьків, а саме: де і з ким їх дитина буде проводити час після уроків до приходу батьків з роботи? Дехто з них покладається на няню або на бабусь і дідусів, інші користуються
послугами
груп продовженого дня, або так званої «школи після школи»
Ці послуги, однак є чисто індивідуальними
рішеннями і коштують іноді більше, ніж може собі дозволити людина з середніми
доходами. І все це відбувається попри те, що в законі про освіту, прийнятому в
2011 році, в статті 58-й, передбачено, що всі навчальні заклади Румунії можуть проводити
програму «Школа після школи». Відповідно до закону, ця програма, державна, а не
приватна, була задумана з тим, щоб надати дітям можливість зробити домашні
завдання, щоб вони отримали додаткову допомогу з придбання знань, а також гарячу
їжу, тим самим сприяючи включно й вирішенню проблеми зростання кількості дітей,
які не відвідують школу, а також надаючи
підтримку неблагополучним сім’ям. Хоча на папері все виглядає чудово,
насправді, ця програма і правові положення, що стосуються її ніколи не
застосовувалися.
Це спонукало неурядову організацію «Human
Catalyst» ініціювати дослідження з метою з’ясувати, як може бути впроваджена програма
«Школа після школи» в навчальних закладах Румунії. Говорить Лаура Марін, голова
«Human Catalyst». «Теоретично кожна школа робить аналіз потреб, констатує
конкретні потреби учнів з доповнення знань, здобутих на звичайних уроках. На
основі виявлених потреб, школа пропонує ряд заходів, які мають бути проведені після
звичайних уроків або до них. Що стосується фінансування цієї програми то як в
статті закону, так і в його методології вказано чотири види джерел: місцеві
органи влади, спонсорська допомога, інші джерела фінансування, такі як
європейські фонди, і навіть кошти з державного бюджету для дітей вразливих груп
населення. Крім цього згадується й можливість внесків батьків.»
Таким чином можуть бути вирішені не лише
проблеми зростання кількості дітей, які не відвідують школу, а й інші проблеми,
з якими стикаються сім’ї з малорозвинутих районів, які були виявлені організацією
«Human Catalyst» упродовж дослідження. Лаура Марін: «З огляду на те, що в
сільській місцевості рівень бідності утричі вищий, ніж в містах, подумайте про побічні
ефекти бідності: низький рівень освіти в сім’ї, неадекватні умови для життя і
навчання дитини тощо. Діти живуть з батьками в одній кімнаті або в халупі
зліплений з різних матеріалів, без електрики, не мають стола для домашніх
завдань, полиць для зберігання книг або навчальних підручників. Можна уявити
собі, що означає для такої дитини зробити домашнє завдання. Де вдома? З ким?
Чим? Програма «Школа після школи» була дуже добре обдумана. В її розробці взяли
участь експерти в галузі освіти і вона не припускає лише виконання домашніх завдань
в школі. Може включати в себе зустрічі з батьками, діяльності з метою
особистого розвитку дитини, надання медичних знань, спортивні заняття або інші
види діяльності, які розвивають дитину. Усе що не вдалося зробити на уроках
можна завершити за допомогою таких програм.»
Згідно з дослідженням «Human Catalyst» менше
15% дітей з малозабезпечених сімей отримують додаткову освітню підтримку і надається
вона найчастіше іншими НУО, а не державою. І все це відбувається в той час як
близько 300.000 учнів навчаються в неблагополучних навчальних закладах початкової
та середньої освіти Румунії з високим рівнем прогулів або небажаючих йти до
школи. Водночас, за даними Євростату, рівень невідвідуваності шкіл у 2015 році
був 15% від загальної кількості учнів, на шість процентних пунктів вище
середнього показника по ЄС. Але не тільки батьки та діти з бідних сімей
стикаються з проблемою позашкільного часу. Анемарі Некшулеску є директором
програми «Habitat for Humanity-Румунія» та має сина в четвертому класі, якому програма
«Школа після школи» значно б допомогла. «Ми ще з нульового класу платимо
сусідці, щоб вона взяла дитину зі школи. Але в цьому році, з огляду на свій
вік, а дитина вже в четвертому класі, сусідка більше не здатна впоратися з ним
і допомогти у виконанні домашніх завдань. Ми були змушені записати його в приватну
групу продовженого дня. Багато мам не в змозі отримати допомоги від розширеної
сім’ї, вони навіть звільняються з роботи, тому що неможливо отримувати зарплату
в розмірі 700-800 леїв на місяць і платити стільки ж за групу продовженого дня.
Бувають, також, випадки, коли деякі матері не можуть повернутися до роботи,
тому що не мають на кого залишити дитину вдома.»
З дослідження, проведеного організацією «Human Catalyst» випливає,
що основною причиною невпровадження програми «Школа після школи» є фінанси.
Намагаючись з’ясувати, чому виникають ці фінансові перешкоди, організація звернулася
за поясненнями до Міністерства фінансів і Міністерства освіти. Лаура Марін. «Перша
відповідь прийшла від Міністерства фінансів, в якій зазначається, що хоча в
Законі про освіту з 2011 року та в методології його застосування є такі
положення, Міністерство освіти ніколи не просило додаткових коштів для
фінансування цієї програми. Мінфін не може виділити кошти якщо, цього не вимагає
Міністерство освіти.»
Пізніше після наполегливих зусиль і зустрічей з
міністрами освіти останніх двох років, представники громадянського суспільства
добилися певного успіху. Міністерство освіти оголосило про намір включити в
державний бюджет на 2017 рік програму «Школа після школи» для 50 шкіл. «На
основі вдосконаленої методології «Школа після школи» в проекті витрат на 2017
фінансовий рік, тобто з другої половини навчального року, буде передбачено
здійснення програми «Школа після школи» в 50 школах, в яких діти отримають і гарячу їжу», – сказала Моніка Анісіє держсекретар у міністерстві освіти. Іншими
джерелами фінансування програми можуть стати структурні фонди ЄС, які мають
доступні лінії фінансування для задоволення соціально-освітніх потреб шкіл.
