Право дітей на участь в процесі прийняття рішень

Більшість дітей не знають, що вони мають право брати участь у процесах прийняття рішень, які стосуються їх безпосередньо. Це один із висновків ЮНІСЕФ Румунія після зустрічі проведеної із кількома молодими людьми з Румунії та ЄС...

Christine Leșcu, 26.08.2020, 04:50

Більшість
дітей не знають, що вони мають право брати участь у процесах прийняття рішень,
які стосуються їх безпосередньо. Це один із висновків ЮНІСЕФ Румунія після зустрічі проведеної із кількома молодими людьми з Румунії та ЄС. Це відбувається незважаючи на те, що в
Конвенції ООН про права дитини є стаття, яка передбачає їх право брати участь у процесі прийняття рішень. Щоб виправити не тільки незнання дітей щодо їхніх прав, але й нехтування дорослих розмовляти з дітьми, ЮНІСЕФ Румунія взяла на себе ініціативу створити «Дитячу раду», громаду учнів початкових класів, допідлітків та підлітків.

Про цілі цієї організації розповідає Деспіна Андрей, керівник відділу
комунікацій та збору коштів ЮНІСЕФ Румунія: «Це унікальна ініціатива на національному рівні, яку
ЮНІСЕФ Румунія розпочала минулого року, в січні 2019 року, з основною метою заохочення участі дітей, просування права, включеного в
Конвенцію ООН про права дитини. Йдеться про статтю№12, яка передбачає участь дітей у прийнятті рішень щодо
них. Ми переживаємо період, коли державні політики- незалежно від того чи ми говоримо про Румунію або про ЄС – розроблені дорослими для дітей. Це звичайна річ, але найкраще було б
розробляти їх разом з дітьми, так як вони впливають на
їхнє майбутнє. Тому ми створили цю раду, до якої входять діти різних соціально-економічних категорій. Вони сільські або міські діти, вони є типовими та нетиповими дітьми, тобто у них різні вади, це діти, які
проживають у сімейному середовищі, але також діти, які живуть у державних установах системи захисту дітей.»

Першим кроком «Дитячої Ради» було прийняття першого проєкту Бухарестської декларації дітей, документ, який
потім був надісланий всім країнам-членам ЄС. І тепер діти чекають на реакції закладів, як дізналися ми від Деспіни Андрей: «Зокрема, ми дуже хотіли створити європейський механізм консультування дітей
щодо рішень, які стосуються їх. Румунія вважала за доцільне відкрити цю тему і
почати розкочувати невелику сніжну кулю. Ми
зліпили цю «сніжну кулю», а країни, які перейняли головування в Раді ЄС після Румунії мають продовжити вирішувати цю проблему. Після Румунії
слідувала Фінляндія, і тепер Хорватія головує в Раді ЄС. Я знаю від своїх колег з ЮНІСЕФ Хорватія, що вони також хочуть створити «Дитячу раду» за румунським зразком. Вони також хочуть продовжити цю ініціативу, яку
Румунія висунула на політичний порядок денний. Відомо, що законодавчий процес будь-якої ініціативи
відбувається дуже повільно.»

17-річна Софія Керлан є ученицею
бухарестського ліцею імені «Г. Лазер». Останнім часом вона взяла участь у кількох
громадських акціях. Тому для неї виявилося закономірно долучитися до проекту, який виступає за участь дітей у прийнятті рішень, наприклад, у «Дитячій раді», тим більше, що вона
нічого не знала про своє право бути проконсультованою. Софія Керлан: «Я не знала про наше право брати участь у процесі прийняття
рішень. Тож коли я дізналася і виявила, що «Дитяча рада» ЮНІСЕФ шукає нових членів, я була дуже рада. Я бачила, що це можливо і хочу допомогти принаймні на 1% тому, щоб майбутні покоління дітей могли бути консультовані, і змінити щось хоча б для них, якщо вже для мого покоління не можу зробити
це. Мене цікавлять дві сфери, і я вважаю їх однаково
важливими, – це освіта та захист навколишнього середовища.»

Про молодих людей
віком від 14 до 29 років, дослідження проведене минулого року Фондом Фрідріха Еберта показує, що
вони не дуже зацікавлені брати участь у житті громади. Менше чверті респондентів були залучені до актів
участі. У порівняні з іншими дев’ятьма країнами Південно-Східної Європи,
включеними у порівняльне дослідження, Румунія має найнижчий відсоток
респондентів, які політично задіяні. Якої думки є Софія Керлан щодо цієї статистики?: «Це правда, тому що діти та молодь не мали можливості
долучитися. І тому, що їм не дали такої можливості, вони не знають, про що йдеться. Вони вважають це дивовижним, коли дізнаються, що у них є таке право, про яке вони нічого не знали. А «Дитяча рада», серед іншого, також має на меті інформувати молодь про їхні права. Ця статистика викликає занепокоєння, оскільки
частина цих молодих людей насправді є дорослими. Якщо їх не заохочували з малого віку втручатися, після того як виростають, вони стають ще більш стриманими. Ми, в «Дитячій раді», проводимо інформаційні кампанії. Мої колеги з ради вже це зробили у своїх класах та школах. Вони готуються робити різні презентації Ради та ЮНІСЕФ-у на місцевому рівні.»

Наразі «Дитяча рада»має 34 члени, з яких 10 залишилися з минулого року, а 24 новообрані на основі онлайн-заявки. Кандидати мали відповісти на 15 запитань дітей. До складу нових членів входить 11-річний
Рареш Драгомір, учень бухарестської школи. Рареш також хоче брати участь у процесі прийняття рішень, які безпосередньо
впливатимуть на його майбутнє, особливо ті, що стосуються людей з вадами опорно-рухового апарату,
категорії, до якої він належить. Рареш Драгомір: «Я не можу сказати, що у мене якісь конкретні очікування, але я особливо хочу, щоб нас слухали і щоб наш голос став гучнішим у суспільстві. Ми представляємо 20% населення Європи, ми – майбутнє, і нас
повинні слухати. На даний момент, я,як особа з обмеженими можливостями, не маю конкретного запиту до жодної установи. Але упродовж часу я впевнений, що у мене
виникнуть деякі запитання, які я хотів би поставити».

Діти, безумовно, мають скарги, які потрібно вислухати, і
вони сподіваються, що якнайшвидше буде створений механізм їх консультацій на
рівні державних установ.