Початок навчального року в умовах пандемії
13 вересня розпочався новий навчальний рік у закладах середньої освіти, на цей раз підкреслюючи важливість традиційної очної форми навчання порівняно з онлайн-уроками.
Christine Leșcu, 22.09.2021, 12:10
13 вересня розпочався новий навчальний рік у закладах середньої освіти, на
цей раз підкреслюючи важливість традиційної очної форми навчання порівняно з онлайн-уроками. Отже, один із двох
сценаріїв, підготовлених міністерствами охорони здоров’я та освіти, передбачає проведення
навчання в очному форматі доти, доки рівень захворюваності на COVID-19 у кожному
населеному пункті досягне 6 випадків та 1000 мешканців. Відповідно до другого
сценарію на онлайн навчання школи перейдуть, коли захворюваність перевищить цей
поріг у шість випадків на тисячу осіб. Однією з причин такого рішення є
незадовільні результати навчання, отримані минулого року, коли більшість дітей вчилися
дистанційно через Інтернет.
Але, незалежно від сценарію, протиепідемічні заходи мають пріоритет і
будуть роз’яснені усім якомога краще, каже міністр освіти Сорін Кимпяну. «У
кожній школі є людина, призначена для того, щоб сприяти зустрічам між батьками
та людьми з медичними навичками, спроможними відповідати на питання про
вакцинацію та, звичайно, наводити аргументи на користь дотримання правил
охорони здоров’я. Починаючи з абсолютно необхідної захисної маски всередині,
продовжуючи дотриманням фізичної дистанції, провітрюванням навчальних приміщень
та дотриманням гігієнічних норм. Паралельно ми запровадили обов’язковість дотримання
санітарних заходів та проводимо інформаційні кампанії, щоб показати важливість
та необхідність вакцинації, вакцинація – єдиний шлях виходу з цієї кризи.»
Говорячи
про темпи вакцинації останнім часом міністр визнав, що «прогрес дуже малий». За
три дні до початку занять було щеплено трохи більше 15% учнів віком від 12
років, тоді як із загальної кількості працівників національної системи освіти
61% педкадрів пройшли повний курс вакцинації. Як діятиме відомство надалі в
цьому питанні розповів міністр Сорін Кимпяну. «У сценаріях не робиться різниці
між вакцинованими та невакцинованими учнями. Якби в наказі міністрів щодо
загальних сценаріїв ми зробили цю різницю без первинної правової підстави, ми б
зробили цей нормативно-правовий акт нікчемним через дискримінацію. Я це дуже
добре зрозумів. Це не означає, що в подальшому не буде законодавчої бази щодо
заохочення вакцинації. З іншого боку, однак, коли є випадки захворювання у
класі, це підпадає під сферу застосування медичних протоколів. Різниця робиться
у разі захворювання та стосується учнів старше дванадцяти років, які мають
можливість вакцинуватися, котрі, якщо вони щеплені і бажають продовжити очне
навчання, мають таку можливість. Ми створили іншу можливість: зменшити вдвічі
період дистанційного навчання у разі хвороби. Через тиждень на восьмий день
самоізоляції, якщо раніше заражений учень зробив аналіз і результат є
негативним, навчання може бути відновлене в очному режимі, починаючи з восьмого
дня, а не з 15-го, як це було раніше. Тож термін ізоляції скоротився. Ця
можливість створена для скорочення періоду дистанційного навчання.»
Нинішнє бажання чи небажання
вакцинувати учнів залежить і від ставлення батьків, яке змінилося під час
пандемії, як показало недавнє онлайн-дослідження, про яке розповів відомий педіатр Міхай
Краю. «У цьому році ми помітили в цьому проспективному дослідженні
батьківського сприйняття, проведеному на основі анкети, розподіленої протягом
трьох днів, на яку відповіли понад 1290 респондентів румунських батьків,
особливо матерів з міської місцевості, з вищою освітою. Значно зменшився страх
дорослих, які взяли участь в опитуванні, заразитися COVID-19. Що стосується
страху заразити дітей у сім’ї, то він зменшився з початку пандемії з 76% до
майже 50%. Більше зменшився страх захворіти, і це, швидше за все, є результатом
того, що багато дорослих вже отримали вакцину.»
Тому важливо, щоб в рамках
інформаційних кампаній щодо переваг вакцини проти COVID-19 батькам якомога
детальніше розповіли про наслідки вакцинації, вважає лікар Міхай Краю. «Ми
повинні розповісти батькам про безпеку. Майже п’ять з половиною мільярдів доз
було введено у всьому світі. Це дуже солідна цифра, немає жодної іншої сучасної
вакцини, яка була б введена менш ніж за рік з початку її застосування у такій
великій пропорції без виражених ознак побічних ефектів. Очевидно, що є питання
безпеки дитячого характеру. Існує попередження про міокардит, особливо у
хлопчиків, але він, на відміну від пошкоджень, спричинених самим вірусом SARS-COV-2, а згодом і
дитячим мультисистемним запальним синдромом, зустрічається набагато рідше.
Практично у дітей кавказької популяції, тобто й Румунії, здорових до щеплення, не
було смертельних випадків.»
Усвідомлюючи
право кожного обирати для себе та своєї сім’ї, Федерація батьківських асоціацій
уникає категоричних рекомендацій «за» чи «проти» вакцинації, – каже її голова
Юліан Крістакє. «Це занадто інтимне питання, надто приватне, тому федерація не
може робити рекомендацій щодо щеплення. Але натомість ми можемо прийти на
допомогу батькам проводячи інформаційні кампанії, які ми вже проводили як з
Міністерством освіти, так і з урядом Румунії. У нас були кампанії на рівні
навчальних закладів, зустрічі зі шкільними інспекторами на рівні повітів, у
яких взяли участь і директори, і батьки. Ми обрали дуже врівноважене ставлення
до вакцини, тому що це непросте рішення. Це рішення, яке має бути прийняте лише
на сімейному рівні. А ми можемо лише спробувати переконати два міністерства запросити
спеціалістів до шкіл, щоб поінформувати батьків, а потім кожен з батьків має
прийняти рішення про щеплення своєї дитини.»
У
цьому сенсі Юліан Крістакє навів приклад своєї родини. «Ми з дружиною зробили
щеплення, тому що знали, що, принаймні з інформації, яку ми маємо, це єдиний
спосіб уникнути цього вірусу. У всякому разі, ми заразилися цим вірусом,
пробули вдома на карантині 14 днів, тому знаємо, що пережити цей неприємний
досвід непросто. Але моя 16-річна донька у 2021 році не хотіла робити щеплення.
Я мав з нею розмову і вона вирішила деякий час почекати, не будучи противницею
щеплення. Принаймні зараз, в короткостроковій перспективі вона не хоче робити
щеплення, а коли передумає, скаже нам і піде на щеплення.»
У
той же час, як представник батьківських асоціацій, так і інші експерти в галузі
освіти наголошують, що однією з причин, чому сім’ї не бажають робити щеплення
своїм дітям, є різноманітність антагоністичних думок, офіційних та неофіційних,
які висловлюються в засобах масової інформації та соціальних мережах, щодо
безпеки вакцини для здоров’я.
