Паркувальні місця для людей з обмеженими можливостями
Хто не стикався зі стресом і гонкою за місцем для парковки, особливо в центрі великих міст або в торговому центрі!
Christine Leșcu, 07.02.2018, 06:19
Хто не стикався зі стресом і гонкою за місцем для паркування, особливо в центрі великих міст або в торговому центрі! Тому, ми дуже часто радіємо, коли знаходимо вільне місце, навіть якщо воно призначене для людей з обмеженими можливостями. «Я лише на п’ять хвилин» «Все одно ці місця найчастіше порожні, не так вже й багато водіїв з обмеженими можливостями. «Невже?», задаються риторичним запитанням в тому числі ті, кому призначені ці спеціальні паркувальні місця.
Це запитання призвело до проведення кампанії по підвищенню усвідомленості людей, щодо цього питання. Фонд Moтивація, який адресується особам з обмеженими можливостями пересування, бажає, через ці дії, привернути увагу водіїв без обмежених можливостей, як важливо залишити вільним, незважаючи на причини, паркувальне місце, призначене для людей з обмеженими можливостями. Одночасно з інформуванням публіки про необхідність спеціального паркувального місця, кампанія Невже? ставить за мету видалити хоча б частину забобонів, пов’язаних з мобільністю осіб з обмеженими можливостями.
Багато з цих людей незалежні й активні, водять машину або ж є пасажирами машин, пристосованих для осіб з обмеженими можливостями. Їх набагато більше, ніж вважає громадська думка, сказала нам Еріка Гарніє, відповідальний із зв’язків з пресою у Фонді Мотивація, і, як доказ, передала нам статистичні дані з Румунського Автореестра. Еріка Гарніє: У 2017 році, до жовтня були пристосовані для водіння або для транспорту осіб з обмеженими можливостями понад 1700 автомашин. Напевно, до кінця року їх кількість збільшилася. У порівнянні з 2012 роком, це число виросло в 5 разів. Це наводить на думку, що існує набагато більше осіб з обмеженими можливостями, які є активними, які створюють собі передумови для соціальної інтеграції та бажають брати активну участь в житті суспільства. Особи з обмеженими можливостями – перш за все люди з природними потребами, які вони повинні мати можливість природно задовольнити, і брати участь у всіх заняттях, в яких ми беремо участь. Наприклад: ходити за покупками, їздити на машині, виходити з друзями, тобто робити те, що ми робимо кожен день. Щоб це було можливо, необхідні спеціальні паркувальні місця.»
Маючи, в свою чергу, обмежені можливості пересуватися, Еріка водить машину і неодноразово знаходила в місті паркувальне місце, призначене для неї, зайнятим. Кампанія Невже ? була, насправді, свого роду першим поштовхом, що наводить на думку що, аби такого роду досвід не повторювався занадто часто, необхідно боротися з явищем через інформування. Еріка Гарніє передає послання тим, хто займає без причини паркувальні місця для осіб з обмеженими можливостями: «По-перше, я і мої колеги, які пересуваємося на візках, або хто стикається з іншими обмеженими можливостями і потребує того паркувального місця, хочемо передати, що будь-яка причина типу «Я поспішав», «Я тільки на 5 хвилин» або «Воно було порожнім»- не припустима. Те, що хтось там паркується всього лише на 5 хвилин або тому що поспішає, не дає можливість людині з обмеженими можливостями зробити що-небудь абсолютно нормальне, як, наприклад, увійти в будівлю, щоб зробити покупки, або в офісну будівлю, де у нього призначена зустріч».
Дуже важливо також розуміти, що ці місця знаходяться недалеко від входу в будівлі і вони ширше інших. Еріка Гарніє: «Коли ти сидиш в візочку, тебе гірше бачить водій з машини, що йде заднім ходом. Тому важливо, щоб місце знаходилося недалеко від входу в будівлю. Більш того, необхідно більше простору для переміщення і маневр, щоб вийти з машини, будучи в візку. Просто неможливо проїхати між тісно припаркованими одна до одної машинами.»
Тудор Дерверяну, інструктор Фонду Мотивація вважає себе спортсменом і дуже динамічною людиною, для якого життя продовжилося і після візочка. Будучи водієм, він теж багато разів стикався з ситуацією, коли паркувальне місце, призначене для осіб з обмеженими можливостями було зайняте людиною без обмежених можливостей. Тудор Дерверяну: «На моє щастя, зі мною був супроводжуючий, який допоміг мені знайти інше місце для паркування, десь в кінці парковки, де більше простору. Там я зміг припаркуватись в безпеці. По-перше, мова йде про брак інформування та усвідомленості важливості паркувальних місць. Не так часто люди з обмеженими можливостями водять машину, але це в тому числі і з-за того, що мало спеціальних доступних паркувальних місць ».
Але це не єдина проблема, з якою стикаються люди з обмеженими можливостями, коли вони хочуть переміщатися по місту. Тудор Дерверяну: «По-перше, це парковка, потім доступ в громадську будівлю. Якщо говорити про переміщення по місту, немає місця на тротуарах, і знову мова йде про парковки, тому що машини припарковані наполовину на тротуарах, і немає місця проїхати на візку. Мова йде про доступність в цілому, про пристосування засобів громадського транспорту… »
У Румунії, нормативний акт, який передбачає умови доступності до будівель громадського інтересу, встановлює, що 4% упорядкованих паркувальних місць повинні бути призначені для осіб з обмеженими можливостями. При цьому, і закон 448/2006, який просуває і захищає права осіб з обмеженими можливостями, передбачає і штрафи для тих, хто порушує закон і паркується свавільно на місцях, призначених для осіб з обмеженими можливостями.
