Парадокс скорочення бідності в Румунії
Згідно зі статистикою, Румунія домоглася значного прогресу в скороченні бідності. Якщо в 2007 році, 47% румунів жили за межею бідності, в 2015 році, цей показник знизився до 37%.
Christine Leșcu, 09.08.2017, 09:53
Через 10 років з моменту вступу Румунії в ЄС,
постійно підбиваються підсумки. Згідно зі статистикою, Румунія домоглася
значного прогресу в скороченні бідності. Якщо в 2007 році, 47% румунів жили за
межею бідності, в 2015 році, цей показник знизився до 37%. Ці дані
розраховуються відповідно до певного статистичного показника, під назвою AROPE,
що вимірює як річні доходи, так і
активи, якими людина володіє.
У разі румунів, це означає, що в останні роки,
більша кількість румунів дозволила собі купляти електричні прилади, мобільні
телефони і споживати м’ясну їжу кожні два дні або проводити одно тижневу відпустку на рік. Філія в Румунії Фонду «Фрідріха Шіфтунга», шляхом проекту
«Соціальний моніторинг», проаналізувала показники, зареєстровані протягом
років, що минули з моменту вступу в ЄС, і має свої власні висновки стосовно
бідності. Поділяє їх з нами Вікторія Стойчу: Ми ясно бачимо, що сьогодні все
більше людей мають мобільний телефон і кольоровий телевізор, ніж це було в 2007
році. З одного боку, ці товари значно здешевіли, з’явилася й можливість взяти
споживчий кредит набагато легше. Так що, якщо ми подивимося на цей показник,
зрозуміємо, що бідність значно знизилася з 2007 до 2015 року, і румунам
живеться краще.
З іншого
боку, з даних «Соціального моніторингу» виникає парадоксальний висновок: хоча
прогалини зменшилися в цілому, в деяких випадках вони фактично збільшилися.
Якщо ми подивимося тільки на доходи, тобто на суми грошей людей, то будемо
здивовані, виявивши, що бідність зросла. Точніше, збільшилось число людей з
доходами, що на 60% менші ніж середній дохід по країні. У 2015 році, вони
досягли майже 25% від загальної чисельності населення, у той час як у 2007
році, їх частка складала 18%. Вікторія Стойчу доповнює цю картину: Надалі,
найбідніші 10% румунів живуть в сільських місцевостях, і, як правило, це люди,
що займаються сільським господарством. У зв’язку з цим, не було зареєстровано
ніякого прогресу. У 2007 році найбідніші 10% румунів отримували 556 євро в рік.
Я маю на увазі доходи, ні зарплати, а доходи, які можуть бути отримані від
продажу дрібного побутового виробництва: яєць, сиру і т.д. У 2015 році доходи
найбідніших румунів склали 714 євро в рік, отже незначне поліпшення. Близько 2
млн румунів живуть за 714 євро в рік.
Про
недостатність, в якій живуть селяни, особливо в гірських районах, ми розмовляли
з Юліаном Ангелуце. Своїм фондом «Free Mioriţa», протягом останніх років він
взяв на себе складний проект: принести світло в райони без електрики в Румунії.
Ці райони все ще численні в нашій країні і відсутність електрифікації найбільш
гостро відчувається в найвіддаленіших куточках, а саме в гірських селах та
домогосподарствах. Як живуть там люди, дізнаємося від Юліана Ангелуце: Для
пересування користуються вони лісовими дорогами. Мають джерела води, такі як
гірські потоки. Але електричного світла у них немає. У більшості районів гір
Апусень, в гірській частині повітів Хунедоара, Марамуреш, Бістріца Несеуд,
електричного проводу немає. Є плани і так звані техніко-економічні
обгрунтування. Крім того, у багатьох місцях, ті необхідні елементи для
цивілізованого існування – такі, як школа або амбулаторія – відсутні.
Заробляють вони собі на хліб займаючись
сільським господарством. Кожен має домашню худобу. Поруч ліс, чия деревина
використовується для опалення, але і різні фрукти, гриби, які вони збирають.
Електричний
струм є для цих людей мінімальним комфортом, але і можливістю вийти з ізоляції.
А світло прийшло від деяких з них у вигляді фотовольтаїчних або сонячних
панелей, привезених Юліаном Ангелуце та
його колегами з Фонду Free Mioriţa». Вперше вони подумали про дітей, які
живуть в цих ізольованих громадах. Юліан Ангелуце: «У кожному господарстві
потрібні робочі руки. Подобається нам чи ні, дітей використовують в домашньому
господарстві. Вони йдуть з вівцями в гори або допомагають батькам в іншому
вигляді. Їхнє життя дуже важке. Освіту – відкидають на другий план. Тому, мені
здається важливою електрика. Це важливо для дітей, коли вони роблять свої домашні
завдання, але вона є важливою й для отримання інформації та освіти в цілому.
Людина має доступ до радіо, доступ до телефону, до служб екстреної
допомоги.
Ситуація дітей та молодих людей, у порівняні з
літніми людьми, по суті, є одним з парадоксів виявлених разом зі скороченням
бідності, каже Вікторія Стоїчу, представник Фонду «Фрідріха Шіфтунга»: У той
час як Румунія домоглася прогресу в зниженні рівня бідності та соціальної
ізоляції серед літніх людей, серед молодих людей успіхи були більш скромними. Бідність
скоротилася лише на 6% в період між 2007 і 2015 рр. для молодих людей віком до
16 років. Для людей віком понад 64 роки, бідність скоротилася на 24%. Темп був
набагато швидшим. Є й пояснення для цього. У 2009 році, тодішній уряд вжив
заходів, які внесли значний вклад в зменшенні бідності серед літніх людей:
впровадження мінімальної соціальної пенсії. У даний момент ця пенсія становить
415 лей. У ніякому разі ці гроші не забезпечують гідне життя, але все ж, це
набагато краще, ніж в попередній ситуації.
До усунення цих прогалин шляхом політичних ініціатив
в сфері соціального захисту, ініціативи початі у сфері громадянського
суспільства намагаються якось замінити їх. Наприклад, в минулому році, «Free
Mioriţa» зумів забезпечити сонячними
або фотовольтаїчними панелями 78 домогосподарств з 15 повітів. Таким чином, в
минулому році, цей фонд допоміг в електрифікації чотирьох шкіл і двох церков.