Конфесійні школи
У Румунії є школи, які функціонують в рамках мережі державних загальноосвітніх навчальних закладів та одночасно підпорядковуються деяким церквам. Це так звані конфесійні школи, де навчальна програма однакова з програмою у державних школах, але які мають с
Christine Leșcu, 14.08.2013, 01:40
У Румунії є школи, які функціонують в рамках мережі державних загальноосвітніх навчальних закладів та одночасно підпорядковуються деяким церквам. Це так звані конфесійні школи, де навчальна програма однакова з програмою у державних школах, але які мають свою специфіку. Аби дізнатися в чому полягає ця специфіка і що робить ці школи привабливими для учнів, ми поцікавилися у декількох з них.
Резван є учнем 9 класу Римо-католицького коледжу Святого Йосипа в Бухаресті. Він вчиться тут з першого класу. Тоді, звичайно, батьки вибрали для нього школу, однак пізніше, коли склав вступний іспит до ліцею, він сам вирішив продовжити навчання у цьому навчальному закладі. «Мені подобається те, що тут дійсно високий рівень знань. Немає необхідності додаткових приватних уроків, оскільки вчителі дуже добре викладають в класі все що треба. Тут немає проблем зі споживанням наркотиків або алкоголю, на відміну від інших ліцеїв, де учні навіть б’ються між собою. З огляду на те, що це невеликий ліцей, у вчителів є час проводити навчальну роботу з кожним із нас.»
У Резвана, з огляду на те, що він навчається в класі інформаційно-математичного профілю, є тільки один урок релігії на тиждень. Але у Франчески, учениці 12 класу, котра обрала теологічний профіль, є більше предметів, повязаних з релігією. Вона православна, але їй подобається, що в католицькому ліцеї заохочується рівновага між здобуттям знань і душевним спокоєм. «Для мене і моїх батьків дуже важливим було відчуття порядку в житті. На відміну від учнів класів інформаційно-математичного профілю, у мене 4-5 предметів на тиждень, що повязані з релігією – історія релігій, релігія, тощо, але які рівнозначні урокам історії та румунської мови, оскільки мають багато спільного з ними.»
Сестра Родіка Мірон, директор Римо-католицького коледжу Святого Йосипа вважає, що головною метою цієї конфесійної школи є етична і духовна підготовка дітей, відповідно до Євангеліє. Як можна цього добитися в умовах звичайної навчальної програми ми дізналися від директорки коледжу. «Характерним для нашого ліцею є специфічний підхід до всіх предметів. Загальний клімат у школі допомагає учням розвиватися з духовної та культурної точок зору, стати людьми. Коледж має духовного директора, тут працюють черниці і священики, які завжди допомагають дітям у вирішенні будь-якої проблеми.»
Однак саме ця духовна атмосфера бентежить деяких батьків і дітей. Сестра Родіка Мірон розповідає. «Дехто приходить до нас зовсім випадково, але потім залишаються у нас. Тут не займаються прозелітизмом. Нас не цікавить хто католик і хто православний. Щоправда, у нас вчаться тільки християнські діти, бо наш підхід християнський. Ми однаково працюємо з усіма дітьми в нашій школі. У всій історії нашого ліцею, якщо я не помиляюсь, тільки один учень став священиком. Було також і кілька черниць, але більшість обрали нерелігійну карєру.»
Діти всіх християнських віросповідань можуть вчитися і в Греко-католицькому ліцеї імені Юлія Маніу в місті Орадя. 60% учнів ліцею – православні, близько 30% – римо- та греко-католики, а решта належить до інших християнських віросповідань.
За словами директора Ауреліана Крісті основною метою цього ліцею є формування особистості учнів в дусі християнських цінностей, не обовязково якої-небудь догми. «Класи загальної культури мають один урок релігії на тиждень. У класах теологічного профілю, є три або чотири додаткових уроки за фахом. Раз на тиждень, по пятницях з восьми до девяти, у нас є літургія молоді, в якій беруть участь всі учні школи. Крім того, у нас є позашкільна діяльність, що проводиться добровольцями, священиками та викладачами релігії, яка необовязкова для дітей, але приваблює їх, формує їх особу в дусі моральних принципів любові, жалості до нужденних, реагування на життєві проблеми за допомогою молитви і довіри до тих, хто поруч з нами.»
Отець Васіле Гавріле заснував у Бухаресті школу “Трьох Cвятителів”, щоб дати дітям і батькам православного віросповідання альтернативу звичайній освіті, ближчу до їх віри. Він намагається зробити це, з урахуванням навчальної програми Міністерства освіти, приділяючи особливу увагу поведінці вчителя. На відміну від вищезгаданих конфесійних навчальних закладів школа “Трьох Святителів” є приватною. Вона отримала акредитацію Міністерства освіти і благословення Патріарха Румунської Православної Церкви Даниїла. Це надає цьому закладу певну незалежність в деяких аспектах.
Прослухаймо священика Василя Гавріле. «Всі предмети викладаються тут і з точки зору Божественної істини. Немає протилежності між наукою і культурою, а ми намагаємося обєднати культуру з Божою істиною. З огляду на те, що наша школа приватна, ми маємо право проводити відбір кандидатів за згодою керівництва школи і батьків, які поділяють наші цілі. Пріоритетом для нас, окрім освіти, є формування особистості дитини в дусі православ’я.»
Православним священиком є й отець Джон Дауні. Він є американцем наверненим до православя і пять років тому був висвячений у сан священика. Отець Джон Дауні викладає англійську мову. Ось як він поширює православний дух на своїх уроках. «Я не говорю багато про християнські цінності коли викладаю англійську мову, а намагаюся поважати дух християнського вчення. Наприклад, коли хочу встановити тишу в класі. Діти є діти і шумлять. Як учитель я повинен бути твердим, але й милосердним. Повинен підтримувати дисципліну в класі, але в той же час мушу дати їм зрозуміти, що я люблю їх, що я не обовязково їх друг, але й не їх ворог. Крім того, намагаюся встановити особисті стосунки з кожною дитиною, тому що православна перспектива дуже особиста.»
Юліан Капсалі має двох дітей, які навчаються в школі “Трьох Святителів”. Будучи практикуючим православним він намагається наблизити дітей якомога більше до своєї віри, тим більше, що в державних школах є речі, які йому не подобаються. «Якщо поводиш себе по християнські в родині і те саме відбувається в школі, це позитивно впливає на дитину, вона росте в дусі Церкви. Навіть краще, якщо цей дух присутній у школі. Інші мої діти, які вчаться в звичайних школах, приходять до дому збентеженими. Уявіть, що деякі учні у школі де вчаться мої діти вживають наркотики або продають їх. Я впевнений, що в Бухаресті не має звичайної школи, де б не було цього явища.»
Конфесійні школи, таким чином, є альтернативою для тих, хто поділяє певні цінності і намагається передати їх своїм дітям.