Забруднення  повітря  та здоров’я румунів

Бухарест утворює одну з найбільш агломерацій серед європейських столиць і займає п'яте місце серед столиць з найбільш завантаженими дорогами у світі.

Christine Leșcu, 03.07.2019, 09:18

Бухарест утворює одну з найбільш
агломерацій серед європейських столиць і займає п’яте місце
серед столиць з
найбільш завантаженими дорогами у світі. А забруднення повітря вбиває щороку понад 23.000 румунів,
викликаючи такі захворювання як рак легенів, ішемічну хворобу серця, інсульт,
інфекції нижніх дихальних шляхів і хронічне обструктивне
захворювання легень.

Ці дані є лише частиною висновків недавнього дослідження, проведеного НУО «Румунська обсерваторія охорони здоров’я» щодо стадії боротьби із забрудненням в 10 найбільших містах
Румунії. Однак ця боротьба не ведеться
дуже ефективно. До речі, Всесвітня організація
охорони здоров’я підтверджує ці дані і навіть доповнює їх, показуючи, що надмірне завантаження доріг у великих румунських містах
перетворилося на серйозну проблему
охорони здоров’я через забруднення із твердими частинками, вже відомими PM10 і
PM2.5,викинутими у
повітря дизельними двигунами.

Так само, в 2017 році, Румунія
імпортувала майже 520.000 вживаних
автомобілів, без жодних правових обмежень, так як раніше застосований екологічний
податок був визнаний незаконним Європейським Судом. Він
був замінений іншою мірою щодо скорочення імпорту старих забруднювальних автомобілів,
як зазначив і Штефан Войня, представник
НУО «Румунська обсерваторія
охорони здоров’я»: «За два-три роки ми
стали своєрідним кладовищем вживаних автомобілів Європи, тому що такі країни,
як Німеччина або Франція, позбавляються від забруднювальних автомобілів, ці авто потрапляють
до нас, бо ми купуємо їх дуже дешево і немає ніякої стратегії блокувати цю
ситуацію. Близько третина випадків раку легенів безпосередньо викликані
забрудненням від дизельного палива. Проблема полягає в тому, що у всіх випадках
захворювання, забруднення вважається причиною, але не такою що спричинює
безпосередньо хворобу або смерть людини. Але є методики, які чітко показують
вплив забруднення на здоров’я і кількість втрачених років життя як безпосередній
результат забруднення. Міжнародне агентство з онкологічних досліджень в рамках ВООЗ
вважає вихлопні гази канцерогенними елементами першого типу, тобто найбільш
небезпечними канцерогенами.»

Токсичність повітря в Бухаресті привернула, особливо, увагу
жителів Бухареста. Нещодавно 4.600 мешканців
столиці ініціювали петицію, яка
перетворилася на виклик до суду, що
був поданий 9 травня. Петиція, яка
отримала назву Право на чисте повітря, посилається на конституційне право громадян користуватися чистим повітрям, а також на європейське законодавство, якого повинна дотримуватися
Румунія, і на підставі якого Європейська комісія розпочала судовий процес проти
нашої країни. Адвокат Маріус Петрою, ініціатор петиції та судового позову проти Бухарестської міської ради, пояснив, що жалюгідна
ситуація з повітрям у Бухаресті відома органам влади протягом тривалого
часу, завдяки звітам Міністерства навколишнього середовища та переданими ще з 2007
року Європейській Комісії на основі європейського
законодавства. Маріус Петрою: «У результаті цих звітувань було доведено, що певні міста
Румунії дуже забруднені певними канцерогенними речовинами. Одним з таких дуже
небезпечних забруднювачів є оксид азоту, у вигляді двоокису азоту, що в чотири
рази більше шкідливий і забруднювальний, а також відповідає за парниковий ефект, і
так званий «смог» у певних міста. За таких умов столична Мерія, як місцева влада, повинна була
прийняти план якості повітря з ефективними заходами, які б також захищали найбільш
вразливі категорії: діти та літні люди. Відповіддю мерії було прийняття цього
Інтегрованого плану якості повітря. Вона прийняла його у червні 2018 року, тобто
лише минулого року, хоча звітування до ЄК про перевищення концентрації
забрудників в атмосферному повітрі почалися в 2007 році. Протягом 11 років, мешканці
Бухареста вдихали токсичне повітря. Що стосується цього плану, то Мерія
стверджує, що застосовує його і навіть що забруднення знизилося.»

Однак будь-який мешканець
Бухареста може це заперечити. Забруднення повітря збільшилося у місті, будь-хто відчуває це, так як
будь-хто може підтвердити, що
кількість автомобілів у столичному вуличному
транспорті зросла. Таким чином, заходи, вжиті міською владою,
не мали жодних наслідків, а Інтегрований план якості повітря, як це було встановлено і
зажадано підписантами петиції Право на чисте повітря, повинен бути скасований та
замінений іншим планом, ефективнішим. Маріус Петрою: «План повинен бути розроблений на основі дослідження якості повітря. Попри те, що прийняла його у 2018
році, Мерія розробила цей план на основі дослідження від 2013
року, яке, безперечно, не містить жодного показника, а це доводить фактичну
кількість транспортних засобів, що фактично перебувають на вулицях Бухареста на момент
прийняття Плану або принаймні на рік вперед. Навпаки. Він не показує,
скільки транспортних засобів знаходяться на
вулицях в Бухаресті і забруднюють повітря міста. Однак, навіть і так, в ньому не був зазначений
рівень забруднення повітря, що
виникає в результаті будівництва та знесення об’єктів. За останніми даними,
одна третина забруднення повітря у столиці є
результатом будівельних майданчиків, а
решти двох третин надається дорожнім транспортом.»

Той факт, що забруднення, пов’язане з дорожнім рухом,
зросло паралельно з деградацією здоров’я людей, добре відомий і це було згадано столичною мерією в документах, – каже юрист Маріус Петрою: «У Бухаресті, з 2013
року рівень захворювань, пов’язаних з дихальними шляхами, був
дуже високим. Крім того, у січні 2018 року,Розрахункова палата опублікувала звіт про моніторинг якості повітря в муніципалітетах
Румунії, в якому говорилося, що в Бухаресті порівняно з рештою населеними пунктами країни середня тривалість життя менша на 22
місяці через забруднення. Але найцікавішою та найдраматичнішою інформацією є інша. В результаті нашого
запиту, ми дізналися про те, що у
порівнянні з 2013 роком, коли
було проведено дослідження якості повітря, 31 грудня 2018 року кількість
випадків захворювання на рак в Бухаресті зросло на
24%. Невідомо, чи єдиною причиною цих захворювань є забруднення, але міська
Мерія,
навіть через Інтегрований план якості повітря, визнає, що забруднювальними речовинами є канцерогени: азот, бензол, а також PM10. І вони
викликані дорожнім транспортом та викидами дизельного палива. Таким чином, заходи боротьби
з забрудненням повинні враховувати дорожній
рух, викликаний цими двигунами.»

Так само, вжиття цих заходів має здійснюватися якомога швидше з метою швидкого вирішення
ситуації, яка вже стала трагічною.