Жінки в громадському житті

Останнім часом посилюється участь жінок у громадській діяльності, так як розвинувся жіночий підприємницький дух, а також їхня присутність на політичній сцені...

Christine Leșcu, 24.10.2018, 01:47

У той час як, особливо
в останні кілька років, зростає в
Румунії громадський дух, активізм жінок не може залишитися позаду. Останнім часом
посилюється участь жінок у громадській діяльності, так як
розвинувся
жіночий підприємницький дух, а також їхня присутність на політичній сцені.
Книжковий ринок не міг не помітити цього прогресу – редакторський проект у
цьому напрямку дебютуючи в 2011 році. Йдеться про три
книги, координовані економістом і
політиком
Андреєю
Паул-Вош
та опубліковані видавництвом Поліром, в яких жінки
розповідають про свої історії
успіху
у політиці, економіці та громадській діяльності.

Найсвіжіша книга, що має назву
Громадянська сила жінок, вийшла друком цього року та
демонструє той факт, що жінки є мажоритарними у недержавному
секторі, як дізнаємося
ми про це від самої Андреї Паул-Вош: «У 2011 році з’явилася моя книга Політична сила жінок з
акторками зі всіх політичних партій. У 2016 з’явився другий том, «Економічна
сила жінок», в якій йшлося про виняткових жінок-підприємців, а у 2018 році, постала
необхідність розповісти про громадянський дух жінок. Щоразу, коли один з томів
з’являвся в публічному просторі, я була активною у тих галузях. Ось чому я була
рада вислухати історії інших жінок, які мали прекрасне божевілля активізувати
свій громадянський дух. Ми, жінки, маємо вроджений рефлекс збалансовувати речі,
прикрашати суспільство, виправляти несправедливість… У громадському суспільстві
жінки домінують. На карті соціальних новаторів, жінки вносять 53% щодо започаткування
та керування неурядовими організаціями. У підприємництві, речі не такі хороші,
але не дуже погані. Що стосується економічної могутності жінок, то сьогодні в
Румунії один з трьох підприємців є жінкою. У політиці, ситуація далека від
економічної та громадської сфер. Коли з’явилася книга Політична сила
жінок, в Парламенті Румунії нас було близько 10-11% жінок. Однак, менш
ніж за десятиріччя, кількість жінок у Парламенті Румунії подвоїлася.»

Загальне
співчуття жінок може бути поясненням того, що вони беруть участь у багатьох
соціальних програмах, проектах спільної коагуляції громад та усвідомлення медичних і екологічних проблем. Але, що стосується Румунії, є ще одно пояснення, про яке зараз детально
розповість журналістка Даніела Паладе Теодореску, головний редактор журналу Кар’єра: «Ці жінки в основному доводять, що громадянська сила існує. І ми маємо
такі приклади жінок – особливо матерів – які перестали скаржитися про те, що у
них хвора дитина, і що держава нічого не робить, щоб допомогти їм, що у них хворі
батьки або діти з вадами. Вони просто сказали: «Я можу бути зміною. Немає
ніякого сенсу чекати чогось від системи, чекати змін від влади. Я буду
виступати за права моїх дітей або моїх батьків.» Насправді, ця книга розповідає
про силу уразливості». Йдеться про жінок, які, у певний момент, стикнулися
із проблемою, здолали її, і в результаті, вирішили зробити щось для інших людей
в тій же ситуації. (…) Є багато анонімних героїнь, жінок, які працювали в
незаслуженій анонімності і вони не розуміють, чому ми розповідаємо про них. Вони
вважають, що так повинні поступати, бо так розпорядилася доля.»

Історії тих 100 жінок, опубліковані в книзі Громадська сила
жінок, також показують жіночу солідарність. Роль жінки також визначається кількістю інших жінок, яким вона допомагає піднятися, – каже одна із головних героїнь книги. Даніела Паладе Теодореску пояснює: «Коли у вас є дитина з аутизмом, і вас відправляють від одного офісу до іншого, від
однієї лікарні до іншої, коли дитина недостатньо діагностується, ви кажете, що
не можете продовжувати далі таким чином, вам потрібно щось зробити для дитини: Я, в якийсь
момент зникну з цього світу, але в якому
світі буде жити моя дитина? Хто нею піклуватиметься? Як вона буде жити
автономно? Так,за допомогою соціальних мереж, їм вдається зібрати громади людей з подібними потребами, які, також, можуть стати силою.»

В цілому,
неурядовий сектор добре розвинений в Румунії, що, на думку деяких експертів, не тільки демонструє неефективність держави у певних галузях. Держава не втручається занадто багато в галузях, які викликають найбільший інтерес суспільства і не
фінансує їх достатньо, вважає феміністка Мірела Мірою, професор в Національному університеті політичних досліджень і
державного управління: «Інший процес, який відбувається в Румунії і про який говориться в цій книзі є той, що неурядова організація стає більш професійною упродовж часу. Це означає, що люди, які працюють там, стають дедалі кращими фахівцями у своїх сферах діяльності. У той час як у політичній сфері, суттєво зростають дилетантизм і шахрайство, в неполітичній сфері або неурядовій суттєво збільшується досвід. Отже, у нас є перелом у суспільстві. Хороша новина полягає в тому, що принаймні
частина цього перелому добре працює: громадянське підприємництво.»

У 2017 році дослідження про неурядовий сектор в Румунії, проведене Фондом заради розвитку громадянського суспільства, показало, що з тих 88.000 НУО, лише 42.000 були активними.