Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Суспільство сьогодні » Життя на вулицях взимку

Життя на вулицях взимку

Christine Leșcu, 25.01.2017, 10:13

Низькі температури взимку, мороз і заметіль завдають додаткових проблем бездомним людям, які й так досить страждають. Бухарестські неурядові організації, такі як Samusocial, допомагають їм цілий рік, але зокрема взимку. Сабіна Ніколає, виконавчий директор Асоціації Samusocial ствердила: Зокрема взимку ми роздаємо їм спальні мішки, черевики, рукавички, гарячі супи та чаї. Упродовж цілого року, ми надаємо їм наші звичайні соціальні, медичні та психологічні послуги. Взимку та влітку, ми намагаємося знайти місце проживання або притулку для них бодай на певний час. Стосовно здоров’я, у бездомних людей зокрема обмороження, а саме у тих, хто відмовляється від наданого притулку. Стосовно їжі, ми намагаємося доповнити надані їм харчі нашими співвітчизниками, які також допомагають бездомним людям.’

Допомагають бездомним людям і в оформленні паспорта, оскільки багато з них не мають власних документів. Їм допомагають також у пошуку робити. 24-річний Крістіан є одним з бенефіціарів наданої допомоги неурядовими організаціями. Він прибув до Бухареста із Тульчі у пошуку кращого життя. Але не маючи родичів або знайомих в столиці, із самого початку він зіткнувся із проблемами: До сих пір, я можу сказати, що половина з шести років проведених в Бухаресті, я прожив на вулицях. Взимку дуже важко на вулицях. Навіть, і тепер я думаю про тих, хто залишився там через те, що вони не бажали або не змогли працювати. Тепер, де вони живуть? Я маю досвід життя на вулиці взимку. Ввечері не дуже відчутий холод, але після 12 години ночі важче справитися. Їжі мені не бракувало, оскільки я працював і отримував їжу від людей.

Починаючи з 2016 роком для Крістіана стало краще. Теж за допомогою асоціації Samusocial він зміг відновити свій паспорт та здобути свідоцтво про народження, які йому вкрали інші бездомні, а потім знайшов й місце праці: Я працюю в асоціації з охорони навколишнього середовища. Я займаюся збиранням макулатури за допомогою велосипеду. Мені подобається спосіб транспортування макулатури. На початку, я не міг уявити собі, що зможу педалювати, але тепер, через два місяці, мені дуже подобається. В даний час живу в квартирі, яка належить іншій неурядовій організації. Здаю низьку орендну плату, але поступово вона збільшується. Ідея полягає в тому, що люди повинні зрозуміти, що вони повинні працювати, щоб утримувати себе.

Але, не всі історії бездомних мають щасливий кінець. 59-річний Нікулай Келін Нікулеску вже 13 років відколи живе на вулицях, після того як втратив своє помешкання, внаслідок розлуки з дружиною. Він спробував жити в Німеччині, а потім захворів на туберкульоз. Хоча інженер-металург за фахом, він не зміг знайти місце праці, через те, що що він вже старшого віку. Ми спитали його як витримає життя на вулиці. Ось, що він відповів: Як я зміг. У молодості я займався скелазінням, я ходив в різні табори в горах, де я навчався мистецтву виживання в будь-яких умовах і це мені допомогло. Я жив у парках, а також у покинутій каплиці, а вночі я спав в поїзді. Я також жебракував на кладовищах. З листопада 2015 року я живу в притулку для бездомних. Якщо я залишаюся тут, маю забезпечені харчі, теплу воду. Тут дуже добре.

Цієї зими, пан Нікулеску мав сезонну роботу, яка дуже добре підходила йому: Я не сподівався знайти роботу! Було навіть декілька пропозицій. Я обрав бути Дідом Морозом. Я працював для компанії Coca-Cola. Організація Samusocial залишила мені костюм Діда Мороза. У мене немає доступу до Інтернету, але вони можуть допомогти мені.

Перевтомлені в результаті боротьби за виживання в суворих умовах, без надії, окремі бездомні вже не мають ніякої сили бодай щось змінити, навіть і тоді коли отримають допомоги. Аліна Міря, соціальний працівник організації Samusocial, пояснює цей психологічний механізм: У більшості з них сумні історії, вони, страждали від сімейного насильства, їм бракували чимало речей. Тоді коли вони доходять на вулицях, їм все важче вийти із цієї ситуації. Але з терпінням і за допомогою психологів і спеціалістів у галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги, ми можемо поліпшити їхнє становище бодай трохи. Ми можемо таким чином, якщо не змінити весь світ, то бодай трохи принести гарного в житті цих людей. Нам вдається окремим безпритульним людям допомогти, принаймні, на деякий час, надаючи їм притулку, щоб показати їм, що життя може бути інакшим, якщо ви докладають зусилля. Але інші задоволені лише харчами, яких ми їм даємо, відмовляючись від притулку. Люди можуть змінити своє життя за власні зусилля, якщо вони цього бажають.

Є випадки коли бездомні відмовляються від притулку. Проте, соціальні працівники далі намагаються заохочувати цих людей, щоб вони до кінця зробити необхідні зміни у своєму житті.