Громадянська допомога мешканцям бідного кварталу Бухареста
Розташований на південному заході Бухареста, мікрорайон Фєрєнтарь став синонімом сміттєзвалища, бідності, насильства та дуже поганих життя.
Christine Leșcu, 22.04.2020, 06:29
Розташований на південному заході Бухареста, мікрорайон
Фєрєнтарь став синонімом сміттєзвалища, бідності, насильства та дуже поганих умов життя.
Оскільки там живуть переважно роми цей квартал став подібним до гетто, з огляду
на те, що мешканці Фєрєнтарь дуже рідко переїжджають за реальні та символічні
межі мікрорайону, аби жити в іншому районі столиці. Отже, єдиним рішенням для цих
людей є покращення умов їх життя, чим вже більше десяти років займається
Валеріу Ніколає.
Фахівець з інформаційних технологій із досвідом роботи в США та Канаді, засновник
першого аналітичного центру з питань ромів у Румунії, член Верховного комісаріату
ООН з прав людини, регіональний директор з адвокації міжнародної благодійної
організації World
Vision Internațional та державний секретар уряду Румунії у 2016 році
Валеріу Ніколає завжди відстоював права соціально знедолених осіб. Він, ром за
національністю, народився і провів своє дитинство у подібному неблагополучному
середовищі, тому добре розуміє проблеми маргіналізації та знає, наскільки
важливо дати комусь, передусім дітям, шанс вийти з такого «гетто».
Ось чому в 2007-2008 рр. разом з іншими волонтерами
він почав працювати в одній із шкіл у Фєрєнтарь, допомагаючи учням, у першу чергу,
робити домашні завдання. «Школа знаходилася у зазначеному мікрорайоні поблизу
так званої «алеї наркотиків», де щодня можна було побачити щонайменше 40-50 осіб,
яких трясло», – каже Валеріу Ніколає. Сміття, щури, таргани, невеликі однокімнатні
квартири площею не більше 14 квадратних метрів, в яких мешкають по 5-6 осіб,
доповнюють реалії, в яких живуть ті, кому Валеріу Ніколає допомагає.
Завдяки наполегливості
та допомозі волонтерів минулого літа, щосуботи та щонеділі, діти із зазначеного
мікрорайону приходили робити уроки та займали іноді навіть п’ять класів, – пригадує
Валеріу Ніколає. «Ми допомагали їм робити домашні завдання, а також робили
багато інших речей: отримували довідки про втрату працездатності для батьків з
обмеженими можливостями, допомагали людям з проблемами здоров’я, від допомоги стоматолога
або операції на серце до лікування поліпів носа, від видалення зуба до встановлення
ортодонтичних апаратів. Ми намагалися допомогти у всьому, що було потрібно. До того майже всі діти, з якими ми працювали, часто прогулювали уроки і багато з них
збиралися не йти до школи. Урешті-решт цього не сталося і з понад ста дітей, зараз
лише двоє з них мають деякі проблеми з навчанням. Перед цим ситуація була
катастрофічною. До того більшість з них у п’ятому класі переставали ходити до
школи. На сьогодні ми маємо дітей, які йдуть до ліцею, тому ситуація набагато
краща. Ми також мали для них гарячий обід.»
Усе було добре, можливо, аж занадто добре допоки мер
5-го сектора столиці, в якому знаходиться мікрорайон Фєрєнтарь, вирішив
реалізувати власну програму допомоги у цій школі, відкликавши дозвіл на
здійснення проєкту, який ініціювали Валеріу Ніколає та його волонтери. Але
Валеріу не здався і створив Добрий дім. У будівлі поблизу його помешкання,
розташованого неподалік Фєрєнтарь, звідки дітей привозили для продовження позашкільної освіти. Завдяки
щедрості донорів та відданості волонтерів Добрий дім був відкритий лише через
місяць від його купівлі, – розповідає Валеріу Ніколає. «Ми купили й два
мікроавтобуси, а також на власних авто наших волонтерів щовихідних привозили
дітей у Добрий дім. Мало помалу у суботу та неділю у нас знову збиралося до 100
дітей, було навіть краще ніж раніше. Добрий дім – це місце, де ми можемо робити
все, що хочемо. Ми також створили чудову бібліотеку, справи йшли чудово,
оскільки багато людей зголосилося допомогти, наприклад, відомі шеф-кухарі
приходили і готували їжу для цих дітей.»
Усе йшло гладко, поки не було введено надзвичайний
стан через пандемію COVID-19, і в школах призупинили навчальний процес. Дітей
більше не можна було возити на позашкільні заняття у Доброму домі. Але навіть і
в цих умовах Валеріу Ніколає знайшов вихід із ситуації. «Діти прогресували і ми
не могли перервати навчальний процес напівдорозі. Тому я взявся встановлювати
комп’ютери та хот-споти в мікрорайоні. Ми отримали спонсорську допомогу у
вигляді карток з необмеженим доступом до Інтернету, від різних людей я зібрав
кілька старих телефонів. Нам вдалося дуже швидко налагодити весь процес, а я
повернувся до свого попереднього досвіду фахівця з інформаційних технологій і
мені вдалося встановити майже все, що потрібно було встановити. Ми встановили
комп’ютери та оснастили їх усім необхідним, навчальним програмним забезпеченням
і тепер понад 50 волонтерів щодня працюють з цими дітьми в режимі онлайн. Зараз
діти навчаються щодня, кожен у себе вдома. В Інтернеті ми постійно з ними на
зв’язку.»
У Фєрєнтарь численні обмеження та призупинення економічної
діяльності ще більше ускладнюють життя людей. Але Валеріу Ніколає та його
команда волонтерів отримують допомогу від різних компаній та роздають людям молочні
та хлібобулочні вироби, різні продукти харчування, каву, чай тощо. «Нам
вдається забезпечити продовольчі потреби. Багато людей там втратили роботу. Але
відколи почалася ізоляція, у цих сімей усе добре, нам вдається покрити їхні
потреби. Я сподіваюся, що ми зможемо продовжити це робити, але з кожним днем тамтешні
умови життя погіршуються. Хоча люди, навіть наркомани, мене добре знають, ситуація
загострюється, все частіше спостерігаються прояви насильства, оскільки
наркомани теж хочуть їсти. Вони знають, що я приходжу допомагати дітям, але їм
також потрібна їжа. Також зросла кількість випадків домашнього насильства і, на
жаль, у такі райони ніхто не приходить, щоб зупинити це явище.»
За оцінками
Валеріу Ніколає, лише в Бухаресті є кілька десятків дітей з обмеженими
можливостями, які не мають доступу до освітніх ресурсів в Інтернеті, і які в
цей період ізоляції, коли школи закриті, можуть назавжди перестати ходити до
школи.
