Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Суспільство сьогодні » Глухонімий в Румунії

Глухонімий в Румунії

Roxana Vasile, 18.05.2022, 06:29

У Румунії
проживають близько 30 000 глухонімих людей, які мають
повне право гідно інтегруватися в шкільне, професійне чи суспільне життя. Однак
часто вони залишаються непоміченими з тієї простої причини, що «мовчать».
Вони часто не можуть навіть усно висловити свої бажання
чи невдоволення.

Важливу підтримку глухонімі отримують від осіб, як Флоріка Югас, котрі палко
відстоюють їхню справу. Флоріка Югас, доктор філософських наук, викладачка Факультету
журналістики та комунікації Бухарестського університету, пояснює, чому,
наприклад, лише 1% глухонімих людей складають іспит з румунської мови та
літератури для здобуття повної загальної середньої освіти: «Одна з великих
проблем полягає в тому, що система освіти не була пристосована до їхніх потреб,
тому що вони думають і мріють мовою жестів, але мають складати іспит з
румунської. У глухонімої людини в словнику немає прийменників, немає часу
дієслова, немає сполучників, вона ніколи не зрозуміє при відмінюванні дієслова різниці між теперішнім часом і давноминулим,
наприклад, тому що у неї є візуальна культура, своя культура. Цього на рівні
міністерства поки що не можуть зрозуміти. Глухонімий ніколи не оволодіє
граматичними правилами, тому що синтаксис і тема речення глухонімого дуже
відрізняються від теми румунської мови. Глухонімий скаже «Я бачу гарна дівчина»,
а не «Я бачив гарну дівчину» чи «Я йду ринок купити петрушка». Згодом в кінці
додає «сьогодні», «вчора» чи «завтра», але все одно скаже «йду ринок завтра»
або «йду ринок чотири дні після». Отже, практично потрібно, щоб румунська мова
жестів переважала на випускному іспиті в школі. Глухонімі вивчають напам’ять
тексти з географії, з історії, вони можуть складати іспит з теоретичних
предметів – з математики, наприклад, з якою вони впораються, деякі з них
успішно – але з румунською мовою та літературою у них великі проблеми, тому що
їхній розум і їхня мова мають іншу структуру, що не відповідає граматиці
румунської мови, якою ми, решта, розмовляємо.»

Інакше кажучи, чинний закон про освіту не робить відмінності між чуючими та
глухонімими людьми, які підлягають однаковій перевірці. Необхідно, – каже
Флоріка Югас, – внести зміни до порядку проведення іспиту з румунської мови та
літератури для здобуття повної загальної середньої освіти для глухонімих,
замінити його на їхню мову, якою в даному випадку є жестова мова, а іспит з
румунської повинен мати набагато нижчий рівень складності. У цьому ж контексті
виникла б потреба в окремому відділі для підготовки вчителів жестової мови для
спеціальних шкіл. Не всі нею володіють і можуть викладати! Як для будь-якої
іншої мови!

Потім, якщо глухонімі мають подати до якоїсь державної установи певні
документи, вони не можуть спілкуватися з працівниками, у лікарні чи в суді вони
не можуть сказати, що їх болить, або яким чином їх образили. Для цього навесні
2020 року в Румунії набув чинності так-званий закон «Сефтою» за фамілією колишньої
депутатки Адріани Сефтою, яка його розробила та просувала серед своїх колег у
парламенті. Флоріка Югас розповіла про зміст цього нормативно-правового акту: узаконення цієї мови як рідної мови глухонімих.
Якщо угорець йде до закладу і може спілкуватися з угорськомовною людиною,
скажімо, у повітах Ковасна та Гаргіта, то глухонімий не може спілкуватися з
представниками органу державної влади, тому що в закладі немає перекладача.

Державні заклади мали в розпорядженні два роки після набрання чинності
закону, щоб вжити всіх заходів, аби з квітня 2022 року будь-яка глухоніма
особа, яка звертається до державної
установи, мала перекладача. Наразі в Румунії ще дуже мало сурдоперекладачів.
Чому? Відповідає Флоріка Югас: «Тому що вони збентежені нездатністю установ
оплатити їм перекладацькі послуги чи укласти з ними договори про співпрацю або
найняти їх. Тож практично не зроблено навіть кроку вперед і дивіться, будь
ласка, по телевізору: президент країни, який підписав цей закон, не має у своїх
виступах сурдоперекладача. У будь-якій цивілізованій країні поруч з
президентом, коли він виступає перед нацією, є ще й перекладач, тому що
президент країни є президентом усіх. Що робити глухонімим? Читати з вуст
президента, що він говорить? Законом передбачено, що в кожному закладі має бути
перекладач, а не лише на телебаченні.»

Телебачення, котрі також стикаються з іншоою проблемою – брак перекладачів.
Флоріка Югас, яка є сурдоперекладачкою, вирішила створити курс сурдоперекладу для
студентів Факультету журналістики. Однак він єдиний в країні. «До мене,
наприклад, звернулися люди зі СМУРД (ред: Служби екстреної допомоги), які
попросили мене навчити їх цій мові тому що вони часто стикалися з ситуацією, коли
їдуть допомагати сім’ям з такими особливими потребами і не можуть з ними
спілкуватися. І тоді мені прийшла на думку ідея створити цей курс, доступний
для кожного бажаючого, а не лише для студентів Бухарестського університету,
саме з потреби допомогти чуючим бути зрозумілими глухонімим, тому що вони не
знають з ким їм доведеться спілкуватися.»

Це кричуща несправедливість у Румунії і ця несправедливість триває роками,
враховуючи те, що 48 країн десятки років тому вже визнали мову жестів рідною
для своїх глухонімих громадян, – сказала колишня депутатка Адріана Сефтою. Мова,
постійно змінюється – румунська мова жестів має лише 8 тисяч знаків у
порівнянні з 38 тисячами – у французькій мові жестів або 50 тисячами – у
німецькій мові жестів. На жаль, у Румунії навіть не було зацікавленості у розвитку
цієї особливої мови, її збагачуванні. Немає інституту чи кафедри для вивчення
румунських знаків жестової мови.

«Але глухонімі є членами нашого суспільства, їм теж потрібно спілкуватися,
їм потрібно розвивати цю мову. Я сподіваюся, що Румунія зрозуміє важливість
інтеграції цих людей у велику масу населення та докладе зусиль для розвитку
цієї мови та інтеграції глухонімих», – каже Флоріка Югас, доктор філософії та
викладачка на Факультеті журналістики та комунікаційних наук Бухарестського
університету, котра стала «голосом» глухонімих у Румунії.