«Гарячий обід»: повсякденна та віртуальна реальність

Група клузьких волонтерів у 2013 році розпочала проект «Гарячий обід». Сьогодні, через 5 років, ідея була «запозичена» іншими містами країни і зросла до 900 щотижневих порцій для тих, хто не має можливості готувати, але має велику потребу в їжі.

Christine Leșcu, 02.05.2018, 08:03

Для безхатченків, для
одиноких і хворих людей похилого віку, для дітей з бідних сімей, щоденний або хоча б щотижневий гарячий обід може бути лише мрією. Щоб здійснити цю мрію, яка є щоденною банальністю для більшості населення, група клузьких волонтерів у 2013 році розпочала проект «Гарячий обід». відтоді минуло 5 років, протягом яких ідея була «запозичена» іншими містами країни і зросла до 900 щотижневих порцій для тих, хто не має можливості готувати, але має велику потребу в їжі.

Розповідає Раймонда Боян,
одна з ініціаторів проекту. «Проект ріс дуже добре, а цільова група або бенефіціари походять з усіх соціальних
категорій, які потребують їжі, або яким вона бракує. В їдальні, якою я управляю, ми приймаємо тих, хто приходить на Музейну площу в Клуж-Напока і протягують руку за милостинею. Це і безхатченки, і люди, які мають житло, але яким бракує їжі. Ми, однак, не соціальні
працівники, не проводимо соціальних досліджень, не перевіряємо тих, хто прийшов поїсти, тому що для нас важливо, щоб вони отримали цю їжу.»

Хоча «Гарячий обід» є незалежним від адміністративних
установ проектом, він не мав як бути впроваджений без підтримки місцевих
муніципалітетів або департаментів соціального забезпечення. З часом ця
співпраця привела до поширення проекту з Клужа до Констанци, Аджуда, Бістріци, Сату-Маре та
Бухареста. Продукти харчування надходять на 100% у вигляді благодійної допомоги.
Найбільше місць де можна отримати
безкоштовно теплий обід, приготовлений волонтерами, є в Клужі. Дивно чи ні, але
волонтерів тут дуже багато і приходять вони з усіх соціальних та вікових
категорій. Розповідає Раймонда Боян. «В їдальні у Клужі, якою управляю я, працює
група волонтерів, котрі записалися до січня 2019 року. Я дещо збентежена і не
знаю як сказати бажаючим, щоб не розчаровувати їх, що вони можуть звернутися
знов до нас тільки в січні наступного року. Людей приваблює й власне
приготування. Навіть якщо багато з них не вміють готувати, вони хочуть взяти
участь у нашому проекті. Робоча атмосфера у нас приємна, а волонтери не повинні
багато працювати, дехто з них робить щонайбільше сандвіч.»

У Бухаресті
проект «Гарячий обід» був реалізований одним із волонтерів, Монікою Абаджіу. «Я
перейняла цей проект у жовтні минулого року. Записалася волонтером у травні 2017
року, а потім, разом з Ралукою Апостол очолила цей проект у Бухаресті. Ми давно
планували долучитися до подібного проекту і вибрали «Гарячий обід», тому що нам
подобається готувати, а також нам сподобалася ідея допомагати іншим. Ми разом брали
участь і в інших волонтерських проектах.»

Волонтерство -
це діяльність, якою Моніка Абаджіу займається паралельно з іншими аспектами свого
життя. Їй не здається складним поєднувати сімейне життя та волонтерство у двох
місцях, де здійснюється проект «Гарячий обід» в Бухаресті. Одне з таких місць -
їдальня Омініс – знаходиться в 4-му секторі столиці, в малозабезпеченому
мікрорайоні. Інше місце – в мікрорайоні Ферентарь, одному з найбідніших в
Бухаресті. Моніка Абаджіу розповідає. «Другий проект – це мобільна їдальня,
точніше стара карета швидкої допомоги,
обладнана кухнею, яка стоїть у дворі однієї школи в районі Ферентарь. В їдальні
Омініс бенефіціарами насамперед є люди похилого віку, від 70 до 100 осіб. Вони приходять
в їдальню протягом тижня, але ми готуємо тільки на вихідних. А що стосується пересувної
кухні в школі, то мова йде про дітей, які там навчаються. Ми працюємо разом з
громадським активістом Валерієм Ніколаєм. Він разом з іншими волонтерами допомагає
дітям з домашніми завданнями, а ми готуємо для них. Там є діти з різними
проблемами. Нашими бенефіциарами є близько 70-100 дітей. Там ми готуємо як в
суботу, так і в неділю.»

Гаряча їжа,
надана тільки двічі на тиждень настільки потрібна людям, що Моніка Абаджіу
розглядає можливість розширити проект і в інших місцях Бухареста. У цьому їй
може допомогти інше відгалуження проекту «Гарячий обід»: застосунок «ShareFood/Поділись
їжею». Джордже Жіглеу, один з ініціаторів проекту в Клужі, допоміг зі створенням
застосунку, метою якого є, зокрема, боротьба з харчовим марнотратством. «Це
додаток, за допомогою якого ми намагаємося сприяти налагодженню зв’язку між виробниками
або продавцями продуктів харчування та людьми, які потерпають від нестачі їжі.
Протягом п’яти років від створення проекту «Гарячий обід» спершу в Клужі, а
потім і в інших містах, ми змогли налагодити зв’язок між останніми й тими, хто хоче надати
благодійну допомогу. Йдеться про тих, хто має багато продуктів харчування, які не може продати і не хоче викидати. (…) Застосунок допомагає обом сторонам.
Це засіб, спрямований передусім на боротьбу з харчовим марнотратством, але
водночас це простий інструмент, який опосередковує взаємодію між потенційними донорами
і тими, у кого є така потреба.»

Застосунок «Поділись їжею» призначений тільки для юридичних осіб: з
одного боку, потенційні компанії-донори, а з іншого – державні установи, НУО чи
парафії, які роздають їжу бенефіціарам. Його створили двоє клузьких програмістів,
які після участі в програмі «Гарячій обід» вирішили зробити щось додатково і
теж на добровільних основах. Сьогодні, через майже два місяці від запуску, застосунок «ShareFood/Поділись
їжею» доступний у всіх містах країни і має
десятки абонентів, як донорів, так і бенефіціарів.