Відповідальність у румунів
Щоб перевірити рівень фінансової відповідальності, необхідно помістити його в більш широкий контекст загальної відповідальності.
Christine Leșcu, 05.09.2018, 03:38
Щоб перевірити рівень фінансової відповідальності, необхідно помістити його в більш широкий контекст загальної відповідальності. Це те, що зробила румунська філія Банку Райфайссен, замовивши соціологічне дослідження про відповідальність, дослідження, яке ще раз підкреслює розбіжності та парадокси уявлення румунів про самих себе.
Наприклад, згідно з цим опитуванням, 97% румунів вважають себе відповідальними, але лише 8% вважають, що румунське суспільство є відповідальним. У той же час, 89% респондентів відчувають себе відповідальними перед суспільством. Як можна тлумачити ці результати, розповідає соціолог Барбу Матееску: Це дуже сильний диссонанс, його також було виявлено в інших антропологічних дослідженнях про порядність румунів. Цей диссонанс можна звести до дуже простої форми: у мене є такий то атрибут або особливість, але мало хто інший їх має. Що стосується відповідальності, то існує відчуття, що кожен робить свою роботу, і є коректним.
Але як виникло це сприйняття? Барбу Матееску: Є два аспекти. По перше – це спадщина комунізму, яка послабила довіру до громад у всіх країнах, де діяв цей режим. У комуністичному режимі громади були формальними, вони були створені та контрольовані ззовні, а не громадянами, які їх створювали. По-друге, це комбінація високорозвиненого критичного духу, поширеного на рівні всього суспільства, де вважається, що все працює погано, і дуже гарного уявлення про себе.
Прикладом цього є дані про екологічну відповідальність: 95% румунів відчувають відповідальність за навколишнє середовище в країні, яку штрафують установи ЄС за поганий збір відходів. Барбу Матееску: Екологічна відповідальність вважається населенням більш важливішою, ніж відповідальність перед друзями, колегами, начальниками чи підлеглими. Вона займає друге місце, після сімейної відповідальності. Ця екологічна відповідальність вважається дуже важливою у великих містах Румунії: чим більшою є місцевість, тим важливішою вважається відповідальність. Це, ймовірно, вказує на наслідки забруднення, що відчуваються по-різному у великому місті, як Бухарест, і маленькому місті, яким наприклад є Фельтічень. Однак, водночас, відповідальність за навколишнє середовище спостерігається більшістю румунів, як проявлене на дуже низькому рівні. Наприклад, відповідальність є рівносильною із зусиллям знайти банку сміття на вулиці, замість того, щоб викидати упаковку на вулиці.
Існує, однак, інша сітка для інтерпретації цих даних. Відповідальність за навколишнє середовище сприймається румунами як важливою і за умов, коли для них відповідальність перед іншими (суспільством, сім’єю, людьми у негоді) має високі показники: 98% румунів відчувають відповідальність в порівнянні з сім’єю, 92% – з друзями, 91% – людьми у негоді, 88% – колегами і 85% – з шефами. Крім того, згідно з дослідженням, 98% респондентів вважають, що важливо бути відповідальним, щоб зазнати успіху. Таким чином, ідея успіху обов’язково пов’язана із відповідальністю по відношенню до іншого, каже Барбу Матееску: Основним вихідним пунктом румунського суспільства є сім’я, а також стосунки з дуже близькими: батьками, дружиною/чоловіком, дітьми чи дитиною. Звісно, успіх також витлумачується і збереженням сімейної згуртованості, навіть формально, а також забезпеченням освіти для своєї дитини, щоб вона мала гідний соціальний та фінансовий статус, коли досягає дорослого віку. Що стосується фінансових питань та визначення фінансового успіху, то, можливо, через останню економічну кризу, більшість румунів стали обережними. Вони вважають, що мати зрівноважений спосіб життя – без заборгованості – вистачає і підходить життєвому успіху.
Обрання зрівноваженого та відповідального способу життя у румунів ясно підтверджується іншими даними дослідження: 9 з 10 румунів кажуть, що вони оплачують вчасно свої заборгованості, 8 з 10 кажуть, що вони витрачають лише стільки, скільки можуть собі дозволити, і 6 з 10 респондентів кажуть, що хочуть заощаджувати, однак лише третині з них вдається зекономити. За цих обставин, як виглядав би портрет відповідального румуна, запитали ми Барбу Матееску: Я думаю, що відповідальність також дуже залежить від конкретних обставин, від екзистенційних траєкторій. Наприклад, вона має конкретне визначення в трансільванському населеному пункті, де існує досить великий місцевий капітал і де не має проблем із працевлаштуванням. Інше тлумачення має це поняття в аналогічному населеному пункті Молдови, але не має тих робочих місць, доступних в Трансільванії. Це призвело до масової міграції молдовських мешканців до країн ЄС. Є багато різних ситуацій, тому відповідальність важко характеризувати двома реченнями. Але основною рисою залишається прив’язаність до сім’ї.
