Виклики нового навчального року

Серія важливих змін до Закону про освіту, винесена профільним міністерством на громадське обговорення на початку літа, викликала суперечки та палкі дебати серед вчителів, батьків та учнів...

Christine Leșcu, 21.09.2022, 06:33

Серія важливих змін до Закону про освіту, винесена профільним міністерством на громадське обговорення на початку літа, викликала суперечки та палкі дебати серед вчителів, батьків та учнів. Проте всі полеміки
збігаються з деякими очевидними фактами: збільшенням шкільного відсіву, високим рівнем функціональної неписьменності
серед учнів, числом випускників, нижчим від
очікуваного рівня на іспиті щодо здобуття атестату про повну середню освіту. Під час пошуку рішень виникають суперечки, а запропоновані міністерством рішення не подобаються вчителям і батькам.

Одна із запропонованих змін стосується дублювання вступного іспиту до ліцею для учнів 8-го класу, які у віці 15 років мають складати
національний іспит з оцінювання знань, обов’язковий для всіх випускників 8-го класу, а також окремий іспит до національних
коледжів, якщо вони хочуть туди зарахуватися. Останні є ліцеями державної системи, які отримують статус коледжів в результаті виконання певних критеріїв. Оскільки в багатьох випадках
мова йде про школи з певною традицією що стосується
високих результатів, громадськість вважає їх «елітними ліцеями». Пропозицію що стосується складання окремого іспиту, хоча й підтримують
представники цих шкіл, зібрані в Альянс столітніх коледжів, не підтримує Національна федерація асоціацій батьків, як ми
дізнаємося від голови асоціації Юліана Крістаке: Ми єдина
національно-представницька федерація. І ми вирішили, що коли треба буде взяти нам важливе рішення щодо
фундаментальних змін, ініційованих Міністерством освіти, то нам слід проводити опитування, і наші опитування за останні два
роки мали вражаючу кількість респондентів. В останньому опитуванні щодо вступу
до навчальних закладів та зміни методу оцінювання іспиту на атестат зрілості, запропонованого
Міністерством освіти у поточному законодавчому проекті, було опитано понад 65
тис. осіб. Щодо вступу, то понад 65% батьків виступають проти такого вступу. І погляд федерації аналогічний. На даний момент ці коледжі (ліцеї), куди учні вступають з дуже
високими оцінками вище 9,80, матимуть можливість зробити відбір серед дітей і створити кілька
класів досконалості. Ми не знаємо, навіщо потрібно складати ще один іспит, піддавати дітей додатковому тиску за
відносно короткий період часу. Вони складуть національне оцінювання,
і максимум через два тижні повинні будуть складати ще один іспит, який матиме значний ступінь складності.

Інше занепокоєння, викликане цією пропозицією, стосується соціально-економічних
розбіжностей між сільським та міським середовищами, між малими та великими містами. Національні коледжі
розташовані у великих містах, зазвичай є мішенню для дітей із сімей, які можуть дозволити собі жити в міському центрі та
сплачувати медитації, необхідні для вступу
до цих, як вважаються, «найкращих» ліцеїв. Додатковий іспит поглибить розрив між учнями з неблагополучних і
сприятливих регіонів, вважають багато вчителів. З-поміж них Дору Кистиян, який викладає соціальні та гуманітарні науки в середній
школі «Дімітріє Куклін» у м. Галац: «На жаль, мені це здається дискримінаційним заходом. Це
захід, який лише поглибить і так глибокі проблеми системи. Я також хотів би сказати, що захід цей міг бути би не таким поганим, якби були забезпечені умови, щоб
такі види іспитів можна було поширити на всю систему. Але доки лише небагатьом дозволено
організувати додатковий іспит, в умовах, коли діти складають національний іспит оцінювання, я не думаю,
що цей захід принесе заплановану користь, а, навпаки, ризикує поглибити існуюче
зло навіть більше.»

Іспит на атестат про повну середню освіту також
враховується з метою реформування Закону про освіту шляхом запровадження єдиних
тестів, де поєднуються кілька предметів. Однак, на думку викладача соціально-гуманітарних
наук Дору Кистияна, перш за все потрібно уточнити деякі поняття: «Давайте
спочатку розглянемо питання стандартизації, а потім говоритимемо й про
поєднання предметів, тому що стандартизацію можна розглядати у найвужчому
сенсі, тобто застосування тестів із закритими запитаннями, можливо, тестів
сіткового типу до предметів, де оціннювання має бути набагато складнішим, наприклад,
румунська мова та література. Навіть на першому етапі йшлося про виключення
людської помилки з оцінювання. Однак, можна усунути людську помилку лише за
допомогою такого типу стандартизації, яка дозволяє комп’ютерне оцінювання. Але до
подальших роз’яснень, доки всім не стане зрозуміло, що мається на увазі коли
йдеться про стандартизацією, нам залишається лише продовжувати висловлювати здивування
та занепокоєння щодо поєднання всього спільного стовбура дисциплін в один іспит.»

Для батьків єдиний іспит на атестат про повну
середню освіту також звів би до нуля різницю між профілями,
яких навчалися діти протягом останніх чотирьох років середньої школи. Юліан Крістаке, голова Національної федерації
батьківських асоціацій: «Чинна форма
здається найкращою, тому що ми не розуміємо, який сенс у відмінностях профілів
середньої школи, якщо всіх учнів, незалежно від профілю тестуватимуть на однаковому
рівні складності. Тут нам вдалося після обговорень у міністерстві освіти
отримати обіцянку фахівців міністерства, що румунська мова буде самостійною
дисципліною.»

Громадське обговорення законодавчих змін
завершилося наприкінці серпня. Міністерство освіти має включити чи ні
запропоновані зміни до законів, а потім їх буде скеровано на голосування до Парламенту.