Бідність і корупція
Румунія зазнала найбільше економічне зростання в ЄС у третьому кварталі поточного року в порівнянні з попередніми трьома місяцями, - показують європейські статистики.
Christine Leșcu, 18.11.2015, 09:45
Румунія зазнала найбільше економічне зростання в
ЄС у третьому кварталі поточного року в порівнянні з попередніми трьома
місяцями, – показують європейські статистики. Після цієї доброї вістки, яка
прийшла через кілька років економічної кризи, яку відчули багато румунів, може прийти інша добра вістка: боротьба з бідністю.
Згідно з вищезгаданими статистикам, до яких додаються
статистики Світового банку та ЮНІСЕФ, Румунія знаходиться на останніх місцях в ЄC стосовно боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією. Про це говорив під час
недавнього візиту до Бухареста Філіп Алстон, спеціальний доповідач ООН з
питань крайньої бідності та прав людини: Якість державних соціальних послуг
для бідних верств населення, взагалі, є найгіршою у всій Європі. Мені сказали
багато разів, що бідність є вибором. Це правда, але найчастіше цей
вибір належить уряду, ніж тим, хто живе у злиднях. Нинішнє румунське
суспільство глибоко розділене не тільки між сільським і міським середовищем. Йде мова про різницю між тими 40%, які продовжують жити на порозі бідності та рештою населення,
чий добробут є головною ціллю державної політики.
Соціальну нерівність, яка поступово поглибилась
після 1990 року, відчуває все більш значна частина населення. Вона була визнана
й соціологами, які констатували велику різницю між дуже заможними людьми і
рештою верств населення, в тому числі люди з середніми доходами. У випадку
останніх, статистичні показники, можуть ввести в оману. Вони нічого не говорять
про повсякденне життя бідних або тих, хто, за тими ж статистиками, мають
середні доходи.
Наприклад, у Румунії, середня заробітна плата становить
близько 1800 леїв (майже 400 євро), сума яка, відповідно до західноєвропейських
стандартів життя, зовсім недостатня. Ця сума недостатня ні для більшості
румунів, які прагнуть цього стандарту життя, як стверджує Міхай Думітру,
науковець Інституту дослідження якості життя: Як вам добре відомо, середній
дохід в Румунії є майже найнижчим в ЄС, тому це питання є дуже важливим в Румунії.
Розміри бідності стосуються, насамперед соціальної нерівності. Румунія не є
лише бідною країною, і тут я маю на увазі доходи населення, тут зафіксовані майже найвищі темпи соціальної нерівності в Європі. Тут живуть люди, які з самого ранку не знаю, що вони
будуть їсти в той день. Наявна неможливість задоволення найважливіших життєвих потреб.
У свою чергу, ситуація дітей в Румунії є мотивом
занепокоєння, вважає Філіп Алстон: 48,5% дітей живуть на порозі бідності та
соціальної ізоляції. 34,1% страждають від матеріальних нестатків. Ці цифри
повинні бути пріоритетом порядку денного кожного уряду. Найважчою є ситуація на
селі, як я помітив під час моїх візитів до цих регіонів. Крім того, 40% дітей, які
перебувають під опікою держави, дійшли тут через бідність.
До сигналів тривоги про життєві умови дітей,
додаються ті стосовно демографічних
проблем. Починаючи з 1990 роком, чисельність населення Румунії скоротилася з 23 до 20 мільйонів, існує ризик, щоб в майбутньому, нинішні активні і
зайняті люди жили як живуть зараз
пенсіонери – на межі бідності. Якщо на даний час для соціальної підтримки
одного пенсіонера припадає трохи більше одного працівника, тоді коли вийдуть на пенсію ті, яким зараз
30-35 років, близько 0,77 осіб будуть працювати і платити соціальні внески для
підтримки одного пенсіонера.
Ні політики заохочення зростання населення не є
успішними. Зокрема жінки, які не знаходяться на порозі бідності не готуються стати
матерями, стверджує експерт з питань
демографії Траян Ротаріу: У Румунії, близько половина матерів працюють, в той час як інша половина не працює. Багато з тих, які не
працюють походять із сільських зон, інші є молодими та неодруженими матерями, у цьому випадку батько не піклується про дитину. Крім того, на селі, багато
жінок, живуть із державної допомоги на дитину. Для жінок з трьома-чотирма
дітьми, це є способом виживання. З іншого боку, половину дітей країни
народжують жінки, які працюють, яким необхідна підтримка іншого типу ніж державна допомога на дитину, яка є дуже
низькою і не покриває необхідні витрати.
Інше питання, яким не слід нехтувати є ситуація
циганської меншини, чия інтеграція, як зазначає Філіп Алстон, може бути
ефективною з економічної точки зору: 90% господарств, що належить циганським
сім’ям стикаються із важкими матеріальними нестатками. Є численні звіти про
проблеми, з якими стикається ця меншина, але те, що мене здивувало було те, що ряд
посадових осіб розповіли мені, будучи переконані у тому що стверджують, – що
немає ніяких проблем з цією меншиною та що вона не є дискримінованою, Згідно
статистикам, 1 з 5 членів активного населення Румунії є циганського походження.
Це означає, що 25% потенційної робочої сили не працює. Таким чином, існують серйозні економічні причини, навіть
егоїстичні для фундаментальної зміни політик щодо цієї меншини.
Отож, економічну ефективність треба з’єднати з
ефективною соціальною політикою, та з боротьбою з корупцією, вважає Філіп
Алстон: Що стосується боротьби з корупцією, були зареєстровані значні успіхи у
верхах, але тривають форми корупції щодо доступу до соціальних послуг. Стверджується, що Румунія не витрачає достатньо для вирішення
серйозних соціальних проблем через відсутність грошей. По-перше, гроші
існують, а по-друге, є серйозні причини через які не має ще більше грошей. Рівень
збору податків є дуже низьким, а ухилення від сплати податків та корупція є широко поширеними явищами. Це
доводить до скорочення державних доходів.
Таким чином, паралельно з економічним зростанням мають бути застосовані боротьба з корупцією та забезпечення громадянам соціального захисту.
