Боротьба з марнотратством харчів

З огляду на те, що їжа недостатня в деяких громадах в конфліктних зонах по всьому світу, в інших частинах планети їжу викидають на смітник.

Christine Leșcu, 10.08.2016, 09:13

З огляду на те, що їжа недостатня в деяких громадах в конфліктних зонах по всьому світу, в інших частинах планети їжу викидають на смітник. А кількість їжі, що викидається на сміття досить велика. Згідно Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО), близько третина всієї їжі, яка виробляється в світі, потрапляє в сміттєвий кошик.. Це в три рази необхідне харчування для всього населення земної кулі. І в ЄС їжа, що викидається становить понад 89 млн тонн, з яких 2,5% належать Румунії. Про це ми дізнаємось із статистичних даних проведених ФАО між 2006-2012 рр. З тих пір, в Румунії, не було проведено жодного дослідження про марнотратство харчів, і в даний час не відомо точно, скільки їжі, та які продукти румуни викинули в сміттєвий контейнер. Навіть і це дослідження було проведено на основі оцінок Європейської Комісії, маючи як орієнтир ситуацію в країнах Північної Європи.

Проте, навіть на оцінювальному рівні дані є тривожними: найбільше марнотратство є на рівні домогосподарств (49%), потім в харчовій промисловості (37%), роздрібній (7%), громадському продовольчому секторі (5%) і сільському господарстві (2%). Що слід робити в таких умовах? У 2013 році Міністерство сільського господарства створило робочу групу, основною метою якої є підготувати Національну стратегію по боротьбі з марнотратством харчів. До сьогоднішнього дня, однак, ця стратегія не була доопрацьована. Паралельно, були розроблені деякі парламентські ініціативи. Одна з них була прийнята Сенатом в кінці минулого року. Космін Захарія, редактор електронного екологічного видання Зелений Звіт» розповідає: Були дві законодавчі ініціативи в зв’язку з цим питанням в Парламенті Румунії, одна належала Національному союзу за прогрес Румунії (НСПР), інша Націонал-ліберальній партії. Та котра належала НСПР була схвалена Сенатом і примушувала супермаркети пожертвувати їжу неурядовим організаціям,термін придатності якої спливає.Поточні законодавчі пропозиції не уточнюють, як передається їжа від рітейлорів тим, хто її потребує. Трейдерів транспортування і розподіл їжі коштує. Крім того, продукти треба здати на зберігання, не просто залишити біля дверей будинку престарілих.

До завершення законодавчого акту, приватний сектор і благодійні організації повинні боротися з марнотратством харчів. Прикладом може служити соціальний магазин SOMARO, де продаються продовольчі і непродовольчі товари за зниженими цінами для бідних людей. У випадку продовольчих товарів, вони відповідають вимогам якості, але їх термін спливає або їх сезон закінчився, як наприклад Дід Мороз із шоколаду. Магазин управляється Сімоном Суйтнером, австрійським громадянином, який вже 6 років живе в Румунії. Він розповідає: Ми збираємо товар з власною машиною і пропонуємо ці продукти в спеціальних магазинах в Бухаресті, майже 700 родинам та у Сібіу 250 родинам. Тут клієнти можуть зайти тільки на основі посвідки виданої управлінням Соціальної допомоги в двох містах. Товари продаються зі знижкою 80% -90%. Ми вирішили продавати, навіть з цією великою знижкою, щоб не потребувати фінансової підтримки для оплати наших співробітників. Крім того, наші клієнти знають, що якщо вони приходять сюди, то вони не просять, а заходять в магазин, вибирають, що їм потрібно і платять небагато, щоб придбати відповідні товари. Наші клієнти є різних соціальних випадків, але те, що у них спільне це максимальний дохід у 500 леїв на місяць на одного члена сім’ї. Це законна межа, але наші клієнти не досягли цього максимуму. Є сім’ї, які мають члени з обмеженими можливостями, людей з хронічними захворюваннями, багатодітні.

Надані товари цим людям – які зазвичай були б викинуті на смітник – привозять до SOMARO після співпраці з виробниками та дистриб’юторами. З великими роздрібними компаніями, Сімон Суйтнер не дуже співпрацює. Ось чому: На жаль, з компаніями роздрібної торгівлі важко обговорювати питання марнотратства харчів. Не хочу нікого засмучувати, я хотів би послатися на модель соціальних магазинів в Австрії, де з’являються такі моральні дилеми: якщо у мене є хороший продукт для споживання і дотримується всіх правил, але якого більше не можу продати, я запитуюсь чи морально кинути продукт, враховуючи, що багато людей не можуть купити достатньо їжі. На жаль, в Румунії, такої дилеми насправді немає.

І це відбувається в Румунії за умови існування законодавчого документу за допомогою якого підприємці користуються знижкою податків на 20%, якщо спонсоризують благодійні установи. Але фірми очікують кожен раз, специфічні рішення з цього приводу від парламенту або уряду. Тим часом, румуни викидають на сміття найбільше приготовлені страви (25%), хліб і хлібобулочні вироби (21%), овочі (19%) і фрукти (16%). Причини цього марнотратства є швидке зіпсування (26%), неправильна оцінка кількості їжі, яка необхідна (21%), але й надмірна закупівля (14%).

До завершення законодавства із запобігання цього явища, виховання залишається способом боротьби з марнотратством харчів. Але цього недостатньо, вважає журналіст Космін Захарія: Людей слід виховувати і що стосується маркування. Я маю на увазі термін придатності. Деякі продукти можуть споживатися після закінчення терміну придатності, пастеризовані продукти, консервовані фрукти і овочі. Вони можуть споживатися невдовзі після закінчення терміну придатності. Але дарма навчаєш населення, якщо не забезпечують йому кошти способи або інфраструктуру для боротьби з марнотратством харчів. Буває, як з відходами. Дарма пояснюєш людям і школярам про селективний збір, якщо немає чогось конкретного.

Останнім часом, до неурядової ініціативи по припиненню марнотратству харчів долучились відомі кухарі, котрі через власний наприклад, показують людям як готувати їжу без викидання на смітник продовольчих товарів.