Антирекорди серед пенсіонерів
За даними Мінпраці, наприкінці червня кількість румунських пенсіонерів у порівнянні з першим півріччям 2020 року зменшилася більш ніж на 61 тис. осіб.
Christine Leșcu, 17.11.2021, 06:05
За даними Мінпраці, наприкінці червня кількість румунських пенсіонерів у порівнянні з першим півріччям 2020 року зменшилася більш ніж на 61 тис. осіб. Більше того. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року цей показник у два з половиною рази вищий, будучи таким чином найбільшим зменшенням кількості пенсіонерів з 2013 року до сьогодні.
Оскільки ми все ще переживаємо пандемію COVID-19, смерть – це перша думка щодо причин цих виходів із системи, як їх називають бюрократичною мовою, що підтверджує економічний аналітик Кетелін Гінерару: «Виходи із системи відбуваються природним шляхом або через те, що законні умови більше не виконуються. І тут я маю на увазі перш за все пенсії по інвалідності чи по хворобі, як їх ще називають у просторіччі. У цьому випадку пенсія не є постійною, тобто особа, яка тимчасово непрацездатна через нещасний випадок чи хворобу, не виходить на пенсію назавжди. Існують регулярні огляди, і людину потрібно регулярно перевіряти. Вони мають юридичний обов’язок з’явитися перед комісіями. Якщо буде виявлено, що умови більше не виконуються, і особа відновила свою працездатність, то вона обов’язково покидає пенсійну систему. Так що є і цей шлях виходу із системи.»
Але якщо поглянути на загальну картину пенсійної системи, то ми також бачимо зменшення кількості записів у системі, тобто зниження відсотка виходу на пенсію за останні роки. Про причини цієї ситуації розповідає економічний аналітик Кетелін Гінерару: «Є, так би мовити, кон’юнктурна причина, але кількість пенсіонерів скорочується вже давно, приблизно з першого десятиліття цього століття, тому що відбулися деякі структурні зміни. Перш за все, почали проявлятися наслідки дії законів №19 і №263, які стосуються підвищення стандартного пенсійного віку з 2015 року. Отже, чоловіки виходять на пенсію у 65 років і цей вік виходу на пенсію збільшується для жінок, які відповідно до положень Закону №260, виходитимуть на пенсію у 63 роки до 2030 року. Крім того, як відомо, згідно з рішенням Конституційного суду, жінки можуть залишитися до 65 років на роботі, щоб досягти рівності з чоловіками, принаймні за бажанням. Отже, відбулося підвищення стандартного пенсійного віку, а це означає, що чоловіки та жінки більше часу проводять на ринку праці. Крім того, загострено умови виходу на пенсію за інвалідністю. Отже, окрім кон’юнктурного фактора, пов’язаного з пандемією, що призводить до надлишкової смертності серед людей похилого віку, існують структурні причини, пов’язані з реформою Державної пенсійної системи, яка набула чинності в цей період.»
Однак, як і багато інших розвинених країн, Румунія, яка постраждала від демографічної кризи, що розвивається, має незбалансоване співвідношення між кількістю пенсіонерів і найманих працівників. Тому, на перший погляд, зменшення кількості пенсіонерів може здатися доброю новиною. Кетелін Гінерару: «Співвідношення між активними людьми та неактивними чи пенсіонерами в Румунії не дуже сприятливе. Але те, що кількість пенсіонерів дещо зменшується, є, так би мовити, обнадійливим фактом. У нас є проблема зі стійкістю цієї пенсійної системи, але дуже важливо наступне: ця тенденція триватиме недовго, тому що ми повільно наближаємося до горизонту 2030, а потім 2032 року. Особливо з 2032 року почнуть виходити на пенсію великі чи дуже численні покоління. Це ті, хто народилися наприкінці 60-х років, тому що тоді вони досягнуть стандартного пенсійного віку, близько 2032 року. Тоді ми побачимо велику кількість пенсіонерів, якщо умови, пов’язані зі стандартним пенсійним віком, будуть збережені.»
Тому останнім часом знову обговорюється питання внесення змін до закону у сенсі продовження стажу внесків, тобто підвищення стандартного пенсійного віку. Проте ідея поступового підвищення пенсійного віку приблизно до 70 років наштовхується на досить сильний опір населення. Як бачить ситуацію економічний аналітик Кетелін Гінерару? «Ця ідея не дуже добре сприйнята ані в інших державах, ані у нас. Зрозуміло, що підвищення стандартного віку означає збільшення стажу внеску до 40 років роботи. Це дуже тривалий період в умовах, коли обставини на румунському ринку праці не є з найсприятливіших. Звичайно, багато хто думає про те, чи зможуть вони завершити період внеску. Тому і в чинному законодавстві, і в проєкті наступного закону є можливість купити період внеску. Це правда, що з часом поведінка може змінитися. Цілком можливо, що ці численні покоління, народжені в 60-70-х роках, думають інакше, ніж попередні покоління, тому що вони прийшли на ринок праці і розгортали діяльність в умовах вільного ринку.»
Але поки що важко передбачити, яким буде варіант і поведінка поколінь, які досягли порогу виходу на пенсію. Також залишається побачити, які законодавчі зміни будуть прийняті та як вони вплинуть на уяву людей щодо пенсій.