Реформи, започатковані радянським лідером Михайлом Горбачовим у середині 80-их років відомі під назвою перестройка та гласність, не призвели до поліпшення становища Радянського Союзу.
Жілава була транзитною в'язницею, одним з островів архіпелагу румунського ГУЛАГ-у, де заарештованих допитували і тримали до остаточного вироку. Спогади осіб, поміщених у цю в'язницю, виходять далеко за межі найстрашнішої уяви.
Першого листопада 1784 року, юрби селян-кріпаків Трансільванії повстали проти поміщиків, які відмовилися застосовувати поліпшення обовязків ухвалених Імператором Йосипом Другим.
Традиційно, упродовж історії в Румунії оселялися грецькі колоністи. Увійшовши у радянську сферу впливу, Румунія була місцем притулку для тих, хто покинув Юславію та Албанію.
Група Антонеску під цією назвою відома група керівників Румунії з 1940 по 1944, яка була засуджена до смертної кари за військові злочини.
Ті, хто народився в Румунії в період між 1965 роком, коли до влади прийшов Ніколає Чаушеску, і 1970 роком, особливо ті, хто народився після 1966 року, коли Чаушеску видав Декрет №770 про заборону абортів, були названі поколінням «з ключем на шиї».
Восени 1939 року, незабаром після укладення пакту Молотова-Ріббентропа нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, два тоталітарні режими почали ділити між собою зони окупації та впливу, так як вони домовилися.
Події, які мали місце 13-15 червня, відомі під назвою шахтаріада, у значній мірі негативно вплинули на демократичних структур правової держави.
20 травня 1990, через п'ять місяців після повалення диктатури Ніколае Чаушеску, румуни обрали президента і представників двох палат парламенту.
Процес, за допомогою якого здійснювалася так-звана націоналізація держави, тобто країна ставала етнічно однорідною, отримав назву нації, яка складала більшість. У Румунії він називався румунізацією.
В історії радіомовлення, радіостанція Радіо Свобода була віхою демократичного розвитку, громадянських прав та захисту прав людини.
Перша історична згадка про місцевість Бухарест датується 20 серпня 1459 року в документі канцелярії воєвода Влада Цепеша.
Сьогодні таблоїдна преса писала б, що про життя керівника Секретної служби у міжвоєнній Румунії Міхаїла Морузова, можна б написати роман.
Комуністичний режим вважав промисловість основним сектором економіки. Але систематична інвестиційна політика стала можливою тільки починаючи з другої половини 1960 років.
У 60 роки XX століття в західному суспільстві зявляється контркультура, домінуючою течією якої був хіппізм, згідно з яким художні твори ігнорували давні канони, а нонконформізм охопив усі галузі художньої діяльності.
