35 років від дня смерті філософа Константіна Нойки
Константін Нойка був одним з найвідоміших румунських філософів ХХ століття. Константін Нойка народився 1909 року в Телеорманському повіті на південній частині Румунії та помер 1987 року в місті Сібіу.
Steliu Lambru, 19.12.2022, 08:19
Константін Нойка був одним з найвідоміших
румунських філософів ХХ століття. Константін Нойка народився 1909 року в
Телеорманському повіті на південній частині Румунії та помер 1987 року в місті
Сібіу, дата, від якої минуло 35 років. Навчався на факультеті
літератури та філософії Бухарестського університету, якого закінчив у 1931 році
з дипломною роботою про німецького філософа Іммануїла Канта. Його
привабили ідеї трейризму – румунської версії екзистенціалізму, головним
представником якого був його вчитель Нає Йонеску. У 1930-х роках він був
приваблений ідеями асоціації «Критеріон».
У 1940 році, після однорічного стажування у Франції, він
повернувся до Румунії та захистив докторську дисертацію з філософії. У тому ж
році він виїхав до Берліна до Румунсько-німецького інституту, де пробув до 1944
року, року коки Румунія вийшла з коаліції з нацистською Німеччиною. Протягом
чотирьох років, яких перебув у Німеччині, він відвідував філософський семінар
Мартіна Хайдеггера. Після війни та після повного встановлення комуністичного
режиму в Румунії, у 1949 році Константін Нойка був засуджений комуністичною
владою до примусового проживання в місцевості Кимпулунг-Мусчел. У 1958
році його заарештували, переслідували та засудили до 25 років примусових робіт
разом з усіма учасниками організованих ним неформальних зустрічей. Ця група
засуджених була названа групою Нойка-Пілат. Після
звільнення з в’язниці 1964 року він працює науковим дослідником у Логічному
центрі Румунської Академії Наук. Там
він подружився з такими відомими румунськими інтелектуалами, як філософи
Габрієль Лійчану, Сорін Вієру, Андрей Плешу, Андрей Корня. З 1975 року, останні
12 років життя він прожив на гірському курорті Пелтініш, у 15 кілометрів від
міста Сібіу де він був і похований за власним бажанням. Там його відвідали ті,
хто шукав відповіді на філософські питання світу того часу. Константін Нойка -
автор 32 філософських томів, естетики, літературно-мистецької критики,
публіцистики, з яких 20 видано за його життя, та ще 12 після його смерті.
Філософ і есеїст Андрей Плешу був
одним із учнів Ноїки. Плешу завжди стверджував, що свою інтелектуальну підготовку
отримав завдяки так званим «ув’язненим», як називали увязнену комуністами
румунську інтелектуальну еліту. Одним із «ув’язнених» був Константін Нойка:
«Мені пощастило формуватися в колі окремих в’язнів. Вони рішуче допомогли мені,
сформували мене, змусили відновити інтелектуальну спадкоємність із попередніми
поколіннями, і це мало величезне значення для молодої людини, якою я був тоді.
Мені пощастило рано познайомитися з Александру Палеологу, Серджіу Аль-Джордже,
Ремусом Ніколеску, Теодором Енеску, та навіть І. Д. Сирбу, але не в його якості
тренера. Я був однокурсником у факультеті з
паном, який був на 10 років старший за мене, який вивчав теологію, але також
відсидів у в’язниці. Він навчався на першому курсі історії мистецтв. Його
звали Марін Теренгул, і я його дуже поважав, тому що він був старший за мене,
він вивчав теологію, він був у в’язниці, він був паном. А крім того, він мав
надзвичайну, особливо для тих часів, бібліотеку. І було в нього ще щось: окрім
того, що він був вихованим та освіченим, з неймовірним життєвим досвідом, він не
втратив радість життя. І він знову навчив мене
бухарестської богеми, якої я, хоч і був старанним у той час, прагнув її уникати
або маргіналізувати. Що ж, він повернув мені задоволення від того, що я знову
відкрив для себе молоду, бадьору спільноту. Одного разу він прийшов і каже
мені: будь уважним в газеті «Літературна Румунія» почав писати пан, про якого ти,
мабуть, і не чув. Його ім’я Константін Нойка. Він почав публікувати фрагменти з
«Rostirea românească» (Ростіря Роминяске). Прочитай, каже мені Марін, щоб побачив
і ти, як звучить справжня мова філософії.»
Для Андрея Плешу зустріч із творами Константіна
Нойки, а потім із самим філософом, означала відкриття екзистенціального та
культурного горизонту: «Я прочитав, мене зачарували, це був зовсім інший «звук»,
ніж я знав до того часу. Також сталося, що я брав приватні уроки з англійської у
пані Мері Поліхроніаде, вдови педагога Поліхроніаде, який помер у в’язниці, але
чий другий чоловік, адвокат пан Лезереску, був у в’язниці з паном Нойка. І ця комбінація Лезереску -Теренгул
дала мені змогу дістатися до пана Нойки. Пан Лезереску розповів йому про мене,
і Марін презентував мене йому. Він жив у кварталі Берчень в двокімнатній
квартирі, в новому багатоповерховому будинку. Він був дуже пристойно одягнений,
я пам’ятаю, як мене вразила його елегантність. Після розмови разом з Маріном, Нойка
люб’язно запропонував нам 10 уроків давньогрецької мови. Це був початок моїх відносин
із паном Нойкою. І він сказав мені: якщо ти хочеш почати займатися філософією,
ти не зможеш цього зробити без німецької. Почай вивчати німецьку мову. А ще
він дав мені прочитати три книжки.»
Константін Нойка залишив свій
відбиток в історії румунської філософії ХХ століття своїми ерудованими текстами
та перекладами творів давньогрецьких філософів. Він також був взірцем професіоналізму та академічної доброчесності.