200 років від народження Александра Іоана Кузи
20 березня 1820 року в місті Берлад, на сході сьогоднішньої Румунії, народився полковник Александру Іоан Куза, перший князь Молдови та Волощини, який втілив майбутню державну структуру, утворену двома румунськими політичними одиницями...
Steliu Lambru, 30.03.2020, 02:11
20
березня 1820 року в місті Берлад, на сході сьогоднішньої Румунії, народився
полковник Александру Іоан Куза, перший князь Молдови та Волощини, який втілив
майбутню державну структуру, утворену двома румунськими політичними одиницями.
Куза був найкращим варіантом правителя в той момент історії і ще за життя, як
він, так і румунська еліта усвідомлювали тимчасовість його правління упродовж 7
років, як це передбачали документи Великих європейських держав, які дали згоду
на об’єднання.
24 січня 1859 року, Молдова та Волощина об’єдналися, щоб утворити Румунію,
і обранням Александра Іоана Кузи князем Молдови та Волощини, об’єднання стало
централізованим. За підтримки більшості політичних акторів та еліти, які боролися за національну
емансипацію та модернізацію, Куза провів життєво важливі реформи для румунської
держави: секуляризацію монастирських активів, фіскальну та аграрну реформи. Професор Бухарестського
університету, історик Алін Чупале заявив, що Александру Іоан Куза був людиною, сміливість якої була потрібна Румунії у перехідному періоді двох
князівств, Молдови та Волощини:
Александру Іоан Куза
був насамперед дуже сміливою людиною. Він мав мужність взяти на себе роль і
місію протягом дуже делікатної епохи, епохи невизначеності, але і епохи дуже великих сподівань.
Він мав сміливість опікуватися цілісною роботою модернізації румунського
суспільства, Об’єднаних князівств, він був тим, хто запровадив сучасну
інституційну систему, що поставила
румунське суспільство на шлях до Європи.
Період з
1859 по 1863 рр.був плідним
періодом правління Кузи, це
був період реформаторського імпульсу та побудови нової держави за європейською
моделлю. Але з 1863 року в поведінці
Кузи щось змінюється і починає
перетворюватися на авторитаризм, а
це ставить під загрозу досягнутий до цього часу прогрес.
Алін Чупале: Водночас ми повинні також сказати, що правління Александра Іоана Кузи має темну сторону,
менш позитивну сторону. У певний
момент, правлячий принц Александру Іоан Куза прийняв рішення займатися цією модернізацією країни самим. Після державного перевороту 2 травня
1864 року, Куза практично
залишається ізольованим, він усуває майже всіх своїх співробітників, насамперед
представників покоління 1848 року,
які багато чого зробили для його обрання правителем. Усю
цю епоху треба бачити у
рівновазі, ми повинні визнати заслуги правителя і водночас говорити про його
невдачі. Його відсторонення від влади
відбувається за взаємною згодою всього політичного класу, оскільки Куза
повільно перетворювався з прихильника модернізації на того, хто блокував цю модернізацію.
Політична помилка, яку зробив Куза, полягала в тому, що він не розумів, що
модернізація неможлива за відсутності лібералізму.
Реакція румунської
еліти на нове ставлення Кузи до політики не спізнилася. 11 лютого 1866 року, через 7 років після його обрання 24 січня 1859 року, Кузу було
усунено від влади військом та
тими, хто його підтримував.
Його замінив при владі Кароль Гогенцоллерн-Зігмарінген, майбутній король Кароль I, під час якого Румунія розвинулася на солідних
основах. Алін Чупале вважає, що період правління Кузи та період правління Кароля I слід розглядати як два безперервні періоди, а не
як окремі: Безперервність важлива, оскільки
після відсторонення Александра
Іоана Кузи, принц Кароль, політичні діячі, які підтримували його, не зробили нічого аби скасувати заходи, вжиті під час
Кузи. Навпаки, усі ці ініціативи, всі проекти, розпочаті Кузою, будуть
продовжуватися протягом другої половини ХІХ століття. Справді, треба сказати, що після 1866 року правлячий
принц, а потім король Кароль I не доклав жодних зусиль, щоб блокувати імідж свого попередника, навпаки. Кароль якось побудував
власний імідж слідом за Кузою. Звичайно, тут був і політичний інтерес.
Король Кароль I, розташовуючись у продовжені великих румунських воєводів, після Александра Іоана Кузи, зрозуміло, мав і
політичні інтереси. За часів правління Кароля I і в міжвоєнний період постать Александра Іоана Кузи не була вилучена з історії румунів. Ми бачимо, що потроху як історики, так інші важливі актори, забули про негативні елементи правління
Кузи і почали говорити лише про його досягнення.
200 років тому Александру Іоан
Куза з’явився на сцені історії як один з найперспективніших персонажів історії румунів. Він виконав свою місію, незважаючи на свої
людські невдачі та недоліки, а
саме поставив нову
Румунію на
сучасний та європейський шлях.