120-річчя румунської соціал-демократії
Соціалізм був безпосередньо повязаний з промисловістю, з рівнем якості життя завдяки соціально-економічним стосункам між власниками фабрик та робіниками.
Steliu Lambru, 12.08.2013, 04:40
На Заході, соціалізм у початковий період свого існування являв собою ідею та програму соціальної реформи, ціллю якої було поліпшення економічного становища робітників. Він був безпосередньо пов’язаний з промисловістю, з рівнем якості життя завдяки соціально-економічним стосункам між власниками фабрик та робіниками. Застосований в умовах аграрних суспільств, соціалізм зіткнувся з серйозними проблемами щодо адаптації та наявності відповідної аудиторії, якій він адресувався.
Зразком цього був саме соціалізм у Румунії, ідеї якого поширилися із Заходу досить швидко. Після революційних подій 1848 року, після утворення та консолідації румунської держави, що мали місце у 1859 та 1866 роках, ідеї соціалізму поступово завойовували місце в румунському соціальному середовищі. Розвиток промисловості сприяв появі соціального прошарку населення, якому були близькі ідеї соціалізму. Соціалістичні публікації, як наприклад: “Telegraful roman” (Румунський телеграв), що почав виходити у 1865 році, “Lucratorul roman” (Румунський робітник), Analele tipografice “Друкарські літописи” та Contemporanul (Сучасник) створили для інтелегентів-соціалістів та прогресистів можливість публічного вираження власних ідей. З-поміж них найбільш відомими були брати Іоан та Георге Недежде, Панаіт Мушою, Замфір Арборе, Тітус Дунка. Румунський соціалізм зазнав впливу народників-імігрантів, яких переслідував царський уряд, а саме: Доброджану Геря, Ніколає Зубку-Кодряну, Ніколає Руссел.
Місія Доброджану-Геря, найбільш плідного та впливового румунського теоретика-соціаліста XIX століття, була нелегка, оскільки він у відповідь на твердження, що соціалізм є чужим, невідповідним румунському духу, тобто способу мислення, повинен був застосувати марксистську теорію, яка у цьому випадку адресується не промисловому, а аграрному суспільству. Соціолог Келін Котой визначив місце, яке займали соціалісти у рамках румунського простору ідей, й особливо Доброджану-Геря: ”Позиція Доброджану-Геря цікава тому, що саме його ідеї найбільше відтворюють напруження між теорією форми позбавленої основи, й марксистською теорією. Більшість аргументів Доброджану-Геря стосуються чітко визначеної цілі, а саме: необхідність легітимності місцевого соціалізму. На його думку, критика румунського соціалізму синтезована у наступному вигаданому ним вислові: соціалізм у Румунії — екзотична рослина, тобто соціалісти — це химерні люди, зрозуміло, досить симпатичні з моральної й прогресивної точки зору, ідеї яких, однак позбавлені змісту. Соціалістична риторика не мала успіх у румунському суспільстві. Стратегія Доброджану-Геря, цікава у певній мірі, передбачала перетворення суспільства на щось екзотичне, а соціалізм — на щось нормальне. “
Доброджану–Геря вважав румунське суспільство потворним, своєрідним неокріпацтвом, чимось, що виходило за межі нормармального суспільства. Він настирливо наголошує на анормальності румунського суспільства. Значну трудність, відмічає він, становить необхідність застосовувати, аналізуючи румунське суспільство, ті ж орієнтири, що й на Заході, які там мають певний смисл, а у нас інший. Прагнучи пояснити анормальність, Доброджану-Геря розробив закон у цому сенсі. Створення першої соціал демократичної партії — Соціал Демократичної партії робітників Румунії — було нелегкою справою. Навіть після її появи, 31 березня 1893 року, труднощів було чимало. В умовах існування виборчої системи, електоральна база партії була досить незначною.
Програму партії склав Доброджану-Геря. Зразком для неї він обрав Ерфуртську програму Соціал-демократичної партії Німеччини. Доброджану-Геря сподівався, що форма, тобто ідея, поступово призведе до створення основи, тобто маси прихильників партії. Ось, що відмічає Келін Котой: ”Його стратегія полягає у намірі віднайти соціальну анормальність в Румунії, щоб зберегти нормальний соціальний стан, що діє поодиноко. У певний момент Геря зауважив: соціалізм в Румунії тотожний лібералізму. Коли б в Румунії не було лібералізму, не було б й сучасної Румунії. Соціалізм — це наступний етап розвитку суспільства. “Уявіть собі – каже він – становище, коли б румунські ліберали почали застосовувати реформи у 1770 замість 1848 року. Це – головний аргумент Доброджану–Геря. Цікаво відмітити, що Доброджану-Геря, змушений у якійсь мірі довести необхідність наявності соціалізму, застосував аргументи запозичені у народників. Він твердить, що соціалізм — це наш борг перед трудовим народом, який утримував, доглядав й одягав нас й наших прихильників. Соціалізм фактично є емоційним і моральним фактором. Ці ідеї відтворювали дух, настрої румунського соціалізму кінця XIX століття, коли невеликі групи інтелектуалів студіювали природознавчі науки, що у значній мірі грунтувалися на емоційних почуттях. Якщо ми звернемо увагу на численні статті, присв’ячені природознавчим наукам, що друкувалися у журналі “Сучасник” (Contemporanul), журналі, що у певній мірі дотримувався соціалістичних поглядів, констатуємо своєрідну суміш, а саме: моральність і соціальні зміни.”
Незважаючи на досить значні зусилля, соціал-демократія й соціал-демократична партія залишалися ще й після закінчення Першої світової війни на периферії румунського суспільства й сприймалися у першу чергу, як своєрідне вираження пристрастей інтелегентів-фантазерів, і у меншій мірі, як серйозний фактор соціальних проблем.