Історія румунського радіо
1 листопада цього року румунське суспільне радіо відзначає 86-у річницю з дня першого виходу в ефір...
Steliu Lambru, 27.10.2014, 06:20
1 листопада 1928 року Товариство радіомовлення Румунії розпочало радіопересилання через малопотужні передавачі, що стало фактично початком румунського радіомовлення. Румунське радіо є однією з небагатьох компаній Румунії, яка, незважаючи на плин часу, працює безперебійно до наших днів. Радіо, як засіб масової інформації та просування культури, але й як інструмент пропаганди тоталітарних режимів, з 1938 по 1989 роки, зберегло своє місце в системі світоглядних уявлень та уподобань румунського суспільства, навіть і після урізноманітнення ринку ЗМІ унаслідок виникнення телебачення та Інтернету.
Історик Єуджен Денізе написав одну з найбільш ґрунтовних монографій про Румунське радіо, яка була надрукована у 2004 році. В 4-томній Історії радіомовлення в Румунії він зосередився на ролі радіо в найбільш важливих моментах сучасної історії Румунії, показуючи, що Румунське радіо було невідємною складовою активного й бурхливого політичного життя 1930-х років, у період Другої світової війни, протягом 45 років комуністичного режиму і потім, в роки відродження демократії після 1989 року.
В інтервю нашій радіостанції він розповів як почалася його архівно-дослідницька праця, що тривала з 1996 по 2001 роки, в результаті якої виникла повна історія Румунського радіо: «Побачивши, що в архівах Румунського радіо є дуже великий масив документів, я вирішив скласти багатотомну монографію, щоб якнайкраще описати історію радіомовлення в Румунії, як важливе явище в нашому сучасному суспільстві. 1989 рік став для мене орієнтиром, тому що будучи істориком, я подумав, що якщо вийду за межі 1989 року, увійду в сферу політології та соціології, ризикуючи скласти не чисту історію Румунського радіо, а скоріше уривки з «життя» цієї установи. Коротше кажучи, перший том містить інформацію про початки і перші 10 років Радіо, з 1928 по 1938 рр.. З 1939 року, в Румунії при владі перебували тоталітарні, диктаторські режими, а Радіо працювало в складних умовах. До 1989 року воно повинно було працювати в умовах особливого політичного тиску, і можу сказати, що Румунське радіо зуміло зберегти рівновіддаленість і виконувати свої основні функції. Другий том стосується періоду, який я назвав періодом правих диктатур, йдеться про диктатуру короля Кароля II-го, диктатуру легіонерів і диктатуру маршала Антонеску. Том закінчується 23 серпнем 1944 року, коли Румунія приєдналася до антигітлерівської коаліції. Третій том охоплює період комунізації Румунії та період правління Гьорге Гьоргіу-Дежа до його смерті в 1965 році, а останній том описує період Ніколая Чаушеску з 1965 по 1989 рр. Усі томи, складені виключно на базі документів, знайдених в архівах Румунського радіо. З цієї точки зору, вони є абсолютно новим матеріалом для історіографічного дослідження.»
Єуджен Денізе розповів про роль національного радіо упродовж всього періоду свого існування: «Ще від заснування радіомовлення, до появи Румунського Товариства Радіомовлення, постало питання про завдання, які стоять перед цією установою. Вони були чітко визначені ініціаторами радіотелефонії і завжди будуть приблизно тими ж самими. Йдеться, передусім, про важливу культурну роль. Радіо підтримувало і утверджувало культуру на найвищому рівні, але так, щоб було зрозуміло всім, сприяло розвитку культури і поширенню культури серед народних мас. Потім йде національна функція. Радіо мало дуже важливу роль в просуванні і збереженні національних цінностей. Потім — виховна функція, у базовому значенні цього терміну: з самого початку радіомовлення мало багато корисних програм, такі як поради лікаря, поради щодо вирощування певних рослин, як правильно доглядати за тваринами, освіта для дітей… Було багато програм для широкого загалу: програми для дітей, для учнів і студентів, для армії і селян. Радіо мало освітню місію, яку майже завжди гідно виконало. Я не можу забути програми «Радіоуніверситету», в рамках яких виступали видатні постаті румунської культури: історик Ніколає Йорга, соціолог Міхай Раля, естет Тудор Віану, письменники Міхаїл Садовяну і Тудор Аргезі тощо. Практично вся еліта румунської інтелігенції виступала по радіо. Окрім зазначених функцій, суспільне радіо мало й інше завдання — розважати населення. До появи телебачення, радіо було основним засобом розваги широкого загалу.»
Вже 75 років веде мовлення і Всесвітня служба «Радіо Румунія». Перші передачі іноземними мовами у вигляді добірки новин англійською та французькою мовами вийшли в ефір ще в 1932 році і транслювалися щоденно за чверть до опівночі. Однак офіційна трансляція передач для закордону почалася офіційно в 1939 році, в рік початку Другої світової війни. Крім програм англійською, французькою, німецькою та італійською, Бухарест почав мовлення грецькою, турецькою, сербською та російською, а пізніше, з кінця літа 1941-го року по осінь 1942 року – й українською мовою. Під час війни, звичайно, передачі іноземними мовами мали пропагандистський характер та були спрямовані на підтримку військових та політичних дій Румунії, і, в той же час, на підтримку держав «Вісі» та, передусім, Німеччини. Після 23 серпня 1944 року, коли Румунія перейшла на бік країн антигітлерівської коаліції, у Бухаресті була створена радіостанція «Дачіа романе», яка передавала англійською, російською, французькою, угорською і німецькою мовами. Станом на 1948 рік з Бухареста транслювались передачі англійською, французькою, російською, сербською та німецькою мовами.
Таким чином перші регулярні передачі українською мовою для закордону почали лунати з Бухареста ще в роки Другої світової війни, точніше улітку 1941 року. З 1 січня й до осені 1942 року, коли Українська редакція була закрита, обсяг мовлення становив 303 години — 606 передач, які мали здебільшого пропагандистський характер. Проте, справжнім днем народження Української редакції румунського радіо є 25 вересня 1994 року. Передачі українською були створені тому що румуни та українці є сусідами, які мають чимало різних цікавих тем для обговорення. А у вересні цього року Українська редакція ВСРР відзначила своє 20-річчя.
