Століття Федерації шахів Румунії

Історія «спорту розуму» в Румунії розпочалася на початку 1925 року, отже цього року Федерація шахів Румунії відсвяткувала своє сторіччя. Але цей вид спорту практикувався в Румунії і раніше.

Стеліу Ламбру and Христина Манта, 20.01.2025, 07:54

Шахи, які вважаються «спортом розуму» через високий ступінь складності, передбачення стратегії суперника, швидкість прийняття рішень та інтенсивне використання пам’яті, приваблювали і продовжують приваблювати багатьох гравців. Їх розглядають як мініатюрне військове протистояння і використовують як метафору для опису складної ситуації, в якій змагаються дві сторони. У 19 столітті найкращі гравці Європи зустрічалися в кафе, де грали без обмеження часу на партію або хід, але на ставку. У Парижі було знамените Cafe de la Regence, а в Санкт-Петербурзі – Cafe Dominique з більярдною, шашковою та шаховою кімнатами. Неподалік від нього було кафе «Рейтер», а в Москві – знамените кафе «Пекін» на Театральній площі. Найкращі гравці відомої кав’ярні могли вважатися професійними шаховими гравцями. У той час клубів ще не було, і шахові партії зазвичай грали в кав’ярнях, іноді за гроші.

Історія «спорту розуму» в Румунії розпочалася на початку 1925 року, отже цього року Федерація шахів Румунії відсвяткувала своє сторіччя. Але цей вид спорту практикувався в Румунії і раніше. Хоча протягом кількох століть вона була частиною османського простору, де гра в шахи сягала середньовіччя, до румунських князівств шахи були завезені з Франції приблизно після революції 1848 року. Штефан Бачу – шахіст та історик шахів, і від нього ми дізналися більше про шахи в Румунії: «У румунських кав’ярнях також грали в шахи, і серед завзятих гравців були відомі особистості того часу. Румун, який народився неподалік Чернівців, Джордже Марку або Георг Марко, опублікував у спеціалізованому журналі Wiener Schachzeitung партію, яку він зіграв проти свого брата Міхая в кав’ярні «Європа» в Чернівцях. У шахи також пристрасно грали в бухарестських кав’ярнях. Манолаке Костаке Єпуряну, голову Ради міністрів наприкінці 19 століття, очікували на засіданні уряду, але він грав у шахи в кав’ярні – ця історія відображена в ескізі І.Л. Караджале. Засади перших шахових клубів також були закладені в кав’ярнях. У 1875 році скрипаль австрійського походження Людовік Віст, професор Бухарестської консерваторії, організував перший шаховий салон у Бухаресті в кав’ярні «Конкордія» на вулиці Смирдан у старому центрі міста. У 1892 році в кав’ярні «Кюблер» був заснований перший шаховий клуб у Бухаресті. Жінки не мали доступу до кав’ярень, але багаті люди мали й на це рішення. Так промисловець Басіл Ассан облаштував у своєму будинку в Бухаресті шахову кімнату, де він міг грати зі своїми трьома доньками».

Серед засновників цього клубу був Геркуле Антон Гуджу, який вивчав право в Парижі на початку 1880-х років і виграв кілька сильних турнірів у французькій столиці. Але саме його син, Іон Гуджу, член Бухарестського шахового гуртка, мав вирішальну роль у заснуванні Федерації шахів Румунії . Влітку 1924 року Іон Гуджу, Джордже Давідеску та Леон Левентон взяли участь у командному шаховому турнірі в Парижі під час літніх Олімпійських ігор. 20 липня 1924 року, після останнього туру турніру, 15 делегатів підписали конституцію Міжнародної шахової федерації «Fédération Internationale des Échecs» (ФІДЕ), одним з підписантів якої був румун Іон Гуджу. Після повернення з Парижа молодий Іон Гуджу об’їхав усю країну, щоб обговорити з представниками шахових кіл Великої Румунії питання створення національної федерації. Штефан Бачу розповідає про те, що було далі: «4 січня 1925 року представники 26 шахових гуртків утворили Тимчасовий комітет Федерації шахів Румунії . Президентом цього комітету був обраний Адам Хенцієску, особистість того часу, який також був президентом Бухарестського шахового гуртка. Народившись у Трансільванії, 21-річний Адам Хенціу перетнув гори, щоб взяти участь у Війні за незалежність у 1877 році. Після війни він змінив прізвище з Хенціу на Хенцієску і оселився в Бухаресті, де закінчив Бухарестський університет, отримавши диплом фармацевта. Він був прихильником об’єднання Трансільванії з Королівством Румунія, воював добровольцем у Першій світовій війні. На жаль, Адам Хенцієску пішов з життя до того, як Румунська шахова федерація була по-справжньому створена. Серед членів ініціативного комітету був Александру Тиролер з Тімішоари, який у 1926 році виграв перший в історії румунських шахів титул чемпіона країни. Серед інших видатних гравців того періоду – Ніколає Броді з Клужа та Янош Балог з міста М’єркуря Чук, який залишився в історії шахів завдяки захисту, що носить його ім’я. До ініціативного комітету також увійшли університетські професори, юристи та політики».

У 1925 році шахові гуртки були створені в містах, ліцеях та університетах Великої Румунії, 9 з них – у Бухаресті. Статут Федерації шахів Румунії був офіційно затверджений в Бухаресті 14 березня 1926 року на першому конгресі Федерації шахів Румунії. Економічна криза 1929-1933 років також вплинула на шаховий рух в Румунії, і в 1932 і 1933 роках чоловічі індивідуальні національні чемпіонати більше не проводилися. А румунська команда, після постійної присутності на перших шахових олімпіадах, не брала участі у випусках 1937 та 1939 років.